Гарячі клавіші

"Гарячими" називаються клавіші, оперативно доступні для вибору функцій. Інформацію про доступні гарячі клавіші можна отримати в документації або через систему допомоги, закладену в програмі. Іноді буває, що поруч з назвою пункту меню вказується гаряча клавіша, за допомогою якої даний режим може бути викликаний з будь-якого іншого місця програми. Наприклад, у групі функцій "Сервіс" є підпункт "Калькулятор", а поруч напис <CTRL>+<F2>. Це означає, що шляхом одночасного натискання двох клавіш <CTRL> і <F2> завжди можна звернутися до калькулятора.

Далі говорячи про необхідність натискання клавіші на клавіатурі, будемо вказувати її найменування. При необхідності одночасного натискання комбінації з декількох клавіш будемо послідовно вказувати назви всіх клавіш, що складають дану комбінацію, з'єднуючи їх знаком "+".

Найбільше часто вживаються наступні гарячі клавіші і їхні комбінації:

<F1> – звертання до системи допомоги;

<Esc> – скасовує поточні або операцію дію;

<CTRL>+<F2> – виклик убудованого калькулятора;

<CTRL>+<F4> – закриття поточного вікна;

<ALT>+<F4> – вихід із програми;

<CTRL>+<F6> – перехід до іншого вікну;

<F9> – копіювання поточної рядка й ін.

Не потрібно відразу прагнути запам'ятати призначення всіх гарячих клавіш. Цей процес повинен відбуватися поступово в міру, освоєння програми. Більш того, їх можна взагалі не знати, оскільки практично усі функції, що викликаються гарячими клавішами, можуть бути викликані й іншим способом: через меню, піктограми, кнопки. Про це будемо дізнаватися поступово в процесі роботи з програмою.

Для переходу в режим вибору пунктів меню можна скористатися клавішею <Alt>. Багато пунктів меню також доступні за допомогою натискання визначених клавіш. Ми вже звертали увагу на те, що деякі букви в назвах пунктів меню виділено підкресленням. Це – теж гарячі клавіші. Наприклад, у назві пункту меню "Операції" виділена буква "р". Це означає, що при роботі з меню даний пункт може бути викликаний одним натисканням клавіші "р". Пункт "Константи" – натисканням клавіші "н" і т.п. Таким чином, у процесі роботи з програмою, послідовне натискання клавіш <Alt>+<p>+<н> приведе нас у список констант.

5. Перше знайомство з режимом конфігурування Елементи інтерфейсу користувача

При запуску програми в режимі "Конфігуратора", на екрані розгорнеться робоче вікно програми, що відповідає даному режиму. Зовні воно трохи відрізняється від вікна, що ми бачили в режимі ведення бухгалтерського обліку

Це вікно має інший заголовок: "Конфігуратора – Бухгалтерський облік". У верхній частині вікна – головне меню. Склад пунктів меню також трохи відрізняється від попереднього режиму, однак, загальні принципи і правила роботи з меню залишаються незмінними. Крім звертання до команд і функцій програми через головне меню, також може бути використане контекстне меню. Звертання до нього здійснюється безпосередньо з екранних форм конфігуратора, натисканням правої кнопки миші.

Звичайно нижче меню розміщається одна або кілька лінійок з панелями інструментів. Призначення цих піктограм можна з'ясувати через систему убудованої допомоги і підказок, ну і звичайно, у документації. На сторінках даного посібника їхнє призначення буде розкриватися в міру виникнення потреби в їхньому використанні при рішенні конкретних практичних задач.

Як бачимо, основні принципи організації інтерфейсу користувача залишаються незмінними. У зв'язку з цим, зупинимося на деяких нових поняттях і засобах, з якими найбільше часто прийдеться зіштовхуватися користувачу при роботі в режимі конфігурування.