3. Перше знайомство з режимом ведення обліку

Робота з програмою в режимі ведення бухгалтерського обліку передбачає наявність деякої конфігурації. Це може бути одна з типових конфігурацій, що поставляються розроблювачами програми, наприклад:

типова конфігурація для обліку на госпрозрахункових підприємствах,

типова конфігурація для обліку в організаціях на державному бюджеті,

типова конфігурація для обліку на підприємствах торгівлі.

Особливістю типової конфігурації є те, що вона розробляється силами фірми-виробника програми 1С:Бухгалтерія – "1C" і поставляється безкоштовно разом із програмою.

Типова конфігурація орієнтована на визначену область застосування, усі настроювання виконані відповідно до поточного законодавством України.

Типова конфігурація не є чимось канонізованим і незмінним. Вона в значній мірі залежить від поточного законодавства і нормативних документів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку. Зміна законодавчої і нормативної бази бухгалтерського обліку приводить до необхідності перегляду типової конфігурації і приведення її у відповідність умовам, що змінилися. Цю роботу виконує фірма-виробник програми, постійно підтримуючи й удосконалюючи типову конфігурацію.

Крім типових конфігурацій, розроблювальних фірмою "1C", конфігурації можуть розроблятися, дороблятися, модифікуватися силами сторонніх організацій і окремих фахівців, у тому числі і силами самих користувачів. Власне типова конфігурація в її первозданному виді існує лише до того моменту, поки в неї не внесено ніяких змін. Після внесення змін у настроювання типової конфігурації вона стає у певному розумінні унікальною і тоді, поточна конфігурації програми вже відрізняється від типової. Ці відмінності обумовлюються специфікою організації обліку на кожному конкретному підприємстві і, насамперед стосуються настройки робочого плану рахунків, аналітичного обліку, складу і структуру використовуваних довідників, форм деяких документів, звітів і т.д.

Ми описуємо роботу з типовою конфігурацією програми для госпрозрахункових підприємств. Однак не виключено, що встановивши програму і зазначену типову конфігурацію на свій комп'ютер, можна знайти деякі невідповідності опису, приведеного нами, з реальною картиною роботи програми. Це буде свідчити про те, що в типову конфігурацію розроблювачами були внесені зміни.

Конфігурування і робота з поточною конфігурацією розглядаються як два взаємозалежних процеси, з якими реально приходиться зіштовхуватися користувачу програми в його практичній діяльності. Однак перш ніж вносити зміни в існуючу конфігурацію, треба спочатку розібратися в ній, оцінити, наскільки представлені в ній настроювання задовольняють або не задовольняють поточні потреби. На цій основі можна намітити план внесених змін. Після цього – оцінити наслідки подібного втручання, як на сучасний момент, так і на перспективу. І тільки переконавшись в необхідності і можливості внесення пропонованих змін, можна робити виконання дій, зв'язаних з конфігуруванням програми.

4. Елементи інтерфейсу користувача

Інтерфейсом користувача називається набір засобів, наданих програмою для спілкування з користувачем. До елементів інтерфейсу користувача відносяться екранні форми, меню, піктограми, гарячі клавіші й ін. Розглянемо деякі початкові зведення про організацію інтерфейсу користувача бухгалтерської програми, необхідні для того, щоб почати з нею роботу. Надалі, у ході виконання практичних завдань ці знання будуть поповнюватися.

Крім того, практично всі елементи інтерфейсу користувача програми, що працює в режимі ведення бухгалтерського обліку, можуть бути змінені розробниками конфігурацій або самим користувачем. Зокрема, може бути встановлені інший склад і взаємне розташування пунктів меню, піктограм, може мінятися зовнішній вигляд екранних форм документів.

Перше знайомство з програмою почнемо на прикладі типової конфігурації для госпрозрахункових організацій. У ході знайомства домовимося про термінологію, що використовується в програмі, домовимось про умовне позначення елементів інтерфейсу користувача на рисунках і в тексті.