Дефіцит ацил-Со-а-дегідрогенази жирних кислот з коротким вуглецевим ланцюгом

Вперше описаний Turnbull D. et al в 1984 році. Характерний аутосомно-рецесивний тип успадкування. Дефіцит флавінового ферменту (С4-С6). Ген локалізований на 12 хромосомі. Описані дві форми: генералізована та м’язова [41].

Критерії діагнозу:

Генералізована форма:

• рання маніфестація;

• м’язова дистонія;

• судоми;

• блювота;

• затримка психомоторного розвитку;

• міотонія;

• сип.

М’язова форма:

• міопатія;

• знижений імунітет;

• метаболічний ацидоз;

• відсутність гіпокетонемічної гіпоглікемії;

• в сечі: етілмалонова кислота, бутірілгліцин, ацилкарнітіни, жирні кислоти;

• в крові: С4, С5-метаболіти.

Лікування:

L-карнітин до 100 мг/кг, гліцин до 100 мг/кг, рибофлавін до 25 мг/кг.

Крім вищеописаних клінічних форм, ми зустрілися ще з іншими моногенними синдромами зі вторинною мітохондріопатією: тотальна ліподистрофія, синдром Марфана, синдром Елерса-Данлоса з маніфестацією в різному віці та недіференційованими формами мітохондріопатії.

Визначення критеріїв мітохондріопатій

Співставлення різноманітних клінічних та лабораторних ознак привело нас до висновку, що мітохондріопатіям притаманні як неспецифічні, так і специфічні прояви. Для визначення критеріїв, які б дозволяли включати мітохондріопатії до диференційно діагностичного пошуку поряд з іншими спадковими порушеннями обміну речовин, ми проаналізували 23 випадки мітохондріопатій у хворих віком 1-16 років.

Були оцінені наступні ознаки:

• стать (чоловічій статі присвоювалось значення 1, жіночій – 0);

• наявність вад розвитку (відсутність – 0, вроджені вади серця – 1, вади розвитку нервової системи, такі як гіпоплазія і аплазія корпус кальозум, гіпоплазія мозочку – 2);

• патологія органів зору (0 – відсутність, косоокість, амблиопія, дегенеративні зміни сітківки, атрофії зорового нерву, ністагм – 1);

• стан м’язового тонусу (нормальний – 0, знижений – 1, підвищений – 2);

• наявність судом (відсутність – 0, судороги – 1);

• затримка психомоторного розвитку (відсутність – 0, наявність – 1);

• м’язова гіпотонія (відсутність – 0, наявність – 1);

• рівень аланіну в крові (нормальний – 0, підвищений – 1);

• рівень гліцину в крові (нормальний – 0, підвищений – 1);

• рівень проліну в крові (нормальний – 0, підвищений – 1);

• кетоноутворення через 12 годин після голодування (нормальне – 0, знижене – 1).

Для виявлення прихованих зв’язків між клінічними та лабораторними показниками у хворих з мітохондріопатіями був застосований факторний аналіз з використанням методу принципових компонент з обертанням отриманих факторних навантажень для нормальної інтерпретації результатів методом нормалізованого варимакса (дані наведені в табл. 1).

Як видно з таблиці, у “класичного” хворого, у якого встановлено мітохондріопатію при обліку сильних зв’язків між ознаками (більше 0,7 або менше 0,7), можна виділити 4 групи діагностичних критеріальних параметрів, при яких існує висока ймовірність мітохондріопатії:

• Патологія органів зору в поєднанні з підвищеним рівнем аланіну в плазмі;

• Судоми на тлі нормального рівня гліцину в плазмі;

• М’язова слабкість у поєднанні зі зниженим кетоноутворенням після 12-годинного голодування;

• Затримка психомоторного розвитку.

Таблиця №1

Ознаки	Фактори
	1	2	3	4
Стать
Вади розвитку
Патологія органів зору	0,74
М’язовий тонус
Судоми		0,78
Затримка психомоторного розвитку				0,92
М’язова слабкість			0,86
Аланін у крові	0,72
Гліцин у крові		0,85
Пролін у крові
Кетони в сечі після 12-годинного голодування			0,71

Отримані дані дали можливість вважати, що означені критерії ймовірності мітохондріопатій можуть сприйматися як високоінформативні і при їх реєстрації у хворих з підозрою на МТХЗ слід вважати діагноз встановленим. При наявності деяких із перелічених ознак діагноз МТХЗ треба включати в диференційно-діагностичний пошук. Застосування цієї системи пошуку мітохондріопатій серед хворих із вродженою спадковою патологією в різному віці дозволило підвищити кількість випадків підозри на МТХЗ в 10 разів.

Підтвердження діагнозу МТХЗ за допомогою сучасних методів дослідження – тандемної мас-спектрометрії (ТМС) стало нашим подальшим пошуком. Проведене клініко-генетичне обстеження вказаних сімей дозволило виділити групу високого генетичного ризику МТХЗ, що потребує молекулярно-генетичного аналізу, яке виконується у рамках сумісного проекту з Новосибірським Інститутом цитології та генетики Сибірського відділення РАН (лабораторія молекулярної генетики та генетики розвитку людини) та Пенсильванським університетом, м.Філадельфія, США (лабораторія молекулярної антропології) „Всесвітній аналіз епідеміології та механізмів експресії мітохондріальних хвороб у слов’янських популяціях Східної України”. Отримані дані будуть наведені в наших подальших дослідженнях.