- •Глава 6. Мітохондріальні хвороби та остеопороз ю.Б. Гречаніна
- •Структура та функції мітохондрій
- •Біохімічні ознаки мітохондріопатій
- •Класифікація мітохондріопатій
- •Діагностична схема пошуку мітохондріопатій
- •Клінічні особливості мітохондріальних хвороб
- •Синдром Лебера (спадкова атрофія зорових нервів, нейроофтальмопатія)
- •Критерії діагнозу:
- •Синдром merrf (міоклонус епілепсія, “рвані червоні волокна”)
- •Критерії діагнозу:
- •Синдром melas
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування
- •Синдром Кернса-Сейра
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування
- •Синдром Пірсона
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування:
- •Синдром множинних делецій мтДнк
- •Критерії діагнозу:
- •Делеція мітохондріальної днк
- •Критерії діагнозу:
- •I форма:
- •II форма:
- •III форма:
- •Синдром мітохондріальної нейро-шлунково-кишкової енцефалопатії (mngі) (міо-нейро-шлунково-кишкового порушення й энцефалопатії)
- •Критерії діагнозу:
- •Narp – синдром (нейропатія, атаксія, пігментний ретиніт)
- •Критерії діагнозу:
- •Мутації в ядерній днк Глутарова ацидемія
- •Критерії діагнозу:
- •I форма:
- •II форма:
- •Лікування:
- •III форма:
- •Лікування:
- •Фумарова ацидемія
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування:
- •Дефіцит комплексу I (nadh:CoQ-редуктаза)
- •Критерії діагнозу:
- •1 Варіант - неонатальний.
- •2 Варіант - ранній дитячий.
- •3 Варіант - асоційований з синдромом melas.
- •Дефіцит комплексу II (сукцинат-CoQ-редуктаза)
- •Критерії діагнозу:
- •Дефіцит комплексу III (CoQ-цитохром с- оксидоредуктаза)
- •Критерії діагнозу:
- •Дефіцит комплексу IV (цитохром с-оксидаза) дихального ланцюга
- •Підгостра некротизивна енцефаломієлопатія Лея
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування:
- •Прогресуюча склерозивна поліодистрофія Альперса
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування:
- •Трихополідистрофія Менкеса
- •Критерії діагнозу:
- •Дефіцит пируватдегідрогенази
- •Критерії діагнозу:
- •1 Форма неонатальна:
- •2 Форма інфантильна:
- •3 Форма доброякісна:
- •Дефект дігідроліпоілтрансацетілази
- •Критерії діагнозу:
- •Порушення окислювання жирних кислот (дефекти ядерної днк)
- •В терапії використовується:
- •Недостатність карнітин-транслокази
- •Критерії діагнозу:
- •Недостатність карнітинпальмітоілтрансферази 2
- •Критерії діагнозу:
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування:
- •Дефіцит ацил-Со-а-дегідрогенази жирних кислот з середнім вуглецевим ланцюгом (mcad)
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування:
- •Дефіцит ацил-Со-а-дегідрогенази жирних кислот з коротким вуглецевим ланцюгом
- •Критерії діагнозу:
- •Лікування:
- •Визначення критеріїв мітохондріопатій
- •Терапія мітохондріопатій
- •Рекомендації:
- •Список літератури
Лікування:
Не розроблено. Можливе використання карнітину, тіаміну, убіхінону.
Трихополідистрофія Менкеса
Описано вперше J.H.Menkes в 1962 році. Х-зчеплений рецесивний тип успадкування. Локус Хq13.3. У жінок ця хвороба зустрічається тільки разом з хромосомною аномалією (транслокація або синдром Шерешевського-Тернера). Патогенез обумовлений дефектом обміну та транспорту міді.
Встановлено, що ген Мс-1 кодує один з мембранних протеїнів - мідь-транспортуючу АТФазу [49]. Результатом порушеного транспорту є низька активність ферментів, що містять у своєму складі мідь, - цитохромоксидази, тирозинази, моноаміноксидази, оксидази аскорбінової кислоти, а також зниження вмісту в крові церулоплазмину.
Захворювання маніфестує з перших тижнів життя і характеризується гіпотрофією, гіпотермією, діареєю, незвичайною структурою волосся ("pіlі tortі" - світлими, рідкими, твердими, ламкими і перекрученим волоссям) і змінами шкіри ("cutіs laxa" - бліда, суха, млява шкіра), своєрідним "обличчям херувиму" (гіпомімичне, з низьким переноссям), зниженням зору внаслідок атрофії зорових нервів, розвитком міоклонусів і генералізованих судомних нападів, затримкою психо-моторного розвитку. Плин захворювання прогресуючий. Хворі зазвичай гинуть на 1-3-році життя від септичних ускладнень чи субдуральних крововиливів [15, 74]. У рідких випадках спостерігається атипова форма захворювання, що відрізняється пізньою маніфестацією, трохи більш легким плином і максимальною тривалістю життя хворих до 13,5 років [53]. При біохімічному дослідженні виявляється низький рівень міді і церулоплазмину в крові і ЦСР; при морфологічному дослідженні - ділянки дегенерації сірої речовини головного мозку з утратою нейронів і гліозом, у м'язовій тканині - різке зниження активності мітохондріальних ферментів (комплексів дихального ланцюга).
Хвороба була діагностована нами у двох хворих.
Критерії діагнозу:
Класична форма:
маніфестація з перших тижнів життя;
недостатня прибавка у масі;
затримка психомоторного розвитку;
гіпотрофія;
гіпотермія;
генералізовані судоми, міоклонуси;
незвичайне волосся ("pili torti") та шкіра по типу "cutis laxa";
“обличчя херувима” (гіпомімічне, з низьким переніссям);
атрофія зорових нервів, можливі мікрокісти сітківки;
смерть наступає від сепсису або субдуральних крововиливів.
Атипова форма:
пізня маніфестація, легкий перебіг.
ЕЕГ- гіпсаритмія;
КТ- атрофія мозку;
хворіють тільки хлопці;
в крові – низький рівень міді.
Лікування:
Препарати міді, аскорбінова кислота, токоферолу ацетат, D-пеніциламін.
Диференційний діагноз треба проводити з усіма нейродегенеративними захворюваннями.
Дефіцит комплексу V
Комплекс містить 12-14 субодиниць, 6 і 8 кодуються мтДНК. Захворювання описано D.L.Scchotland et al., в 1976 році і J.B.Clark et al., в 1983 році. Причиною хвороби є крапкова мутація мтДНК.
Критерії діагнозу:
затримка психомоторного розвитку;
пігментний ретиніт;
деменція;
судоми;
атаксія;
міопатія.
Перебіг прогресуючий. Прогноз несприятливий.
Дефіцит коензиму Q
Вперше описаний S.Ogasahara et al., в 1989 році. Фермент має антиоксидантну функцію. Тип успадкування не уточнений [17].
Критерії діагнозу:
метаболічні кризи;
міопатія;
офтальмоплегія;
глухота;
зниження зору;
інсультоподібні епізоди;
атаксія;
міоклонус-епілепсія;
синдром Фанконі;
ендокринні порушення;
лактат-ацидоз;
прогресуючий перебіг;
зниження активності ферментів дихального ланцюга.
Диференційний діагноз треба проводити з прогресуючими нервово-м'язовими захворюваннями з судомами, метаболічними порушеннями, пероксисомними хворобами, прогресуючими захворюваннями нервової системи, які супроводжуються атаксією.
Лікування:
Вітамін С, К, рибофлавін, коензим С, сукцинат натрію.
Захворювання, які пов'язані з порушенням метаболізму молочної та піровиноградної кислот
Дефіцит пируваткарбоксилази
Вперше був описаний F.A.Hommes в 1968 році. Тип успадкування – аутосомно-рецесивний.
Був запідозрений нами у трьох дітей.
Критерії діагнозу:
дебют у неонатальному віці;
симптомокомплекс "в'ялої дитини";
судоми, що резистентні до терапії;
в крові: підвищення кетонових тіл, гіперамоніємія, гіперлізинемія;
зниження активності пируваткарбоксилази в скелетних м'язах.
Диференціальний діагноз треба проводити з хворобами, які вміщують у себе симптомокомплекс “в'ялої дитини” і судоми.
Власне спостереження:
Дитина І., 1 року, направлена з діагнозом: затримка психомоторного розвитку.
Мати звернула увагу на затримку розумового розвитку, м'язову слабкість у дитини.
У фенотипі звертає на себе увагу м'язова гіпотонія, виступаючий лоб, широке обличчя, зменшені, низько розташовані вуха, монголоїдний розріз очей, вигнута спинка носа, опущені кути рота, високе піднебіння, затримка психомоторного розвитку.
У неврологічному статусі: голова з виступаючим лобом, гіперметропія, косоокість, рефлекси D=S, середньої живості. Патологічних знаків нема. Затримка психомоторного розвитку.
Дані обстеження дитини:
КТ: ознаки перенесеної перинатальної гіпоксії, внутрішня гідроцефалія, внутришлуночкова гіпертензія;
Біохімічні дослідження:
Са - 2,19 (норма 2,25);
Уринолізіс: позитивна проба на кетокислоти, негативна проба на Са, проба на пролін – сліди.
На підставі отриманих даних встановлено діагноз – дефіцит пируваткарбоксілази. Молекулярне обстеження проводиться в лабораторії молекулярної антропології при Пенсильванському університеті (м.Філадельфія). Після назначеної терапії, яка спрямована на покращення енергетичного метаболізму, стан дитини стабілізувався.