Дефіцит пируватдегідрогенази

Вперше описаний B.H.Robinson і співавт. в 1987 році. Дефект картований на 3 хромосомі, Х-хромосомі (Хр22.1). Тип захворювання – аутосомно-рецесивний і Х-зчеплений [16].

Критерії діагнозу:

1 Форма неонатальна:

• низька маса тіла;

• лицеві дизморфії, які нагадують фетальний алкогольний синдром;

• розташований спереду анус;

• короткі пальці;

• м'язова гіпотонія;

• апное;

• стридор;

• часті судоми, резистентні до терапії;

• в крові: ацидоз, підвищений лактат, пируват;

• зниження активності ПДГ;

• КТ: дизгенезії мозку.

Перебіг злоякісний. Смерть наступає до 8 місяця життя (причина – дихальна недостатність).

2 Форма інфантильна:

• черепно-лицьові дизморфії;

2 варіанти перебігу: гострий, підгострий.

гострий:

• блювота;

• гіпотрофія;

• міопатія;

• парези;

• координаторні порушення;

• судоми, резистентні до терапії;

підгострий:

• затримка психомоторного розвитку;

• зниження гостроти зору;

• парези;

• ністагм;

• дихальні розлади;

• в крові: підвищений лактат, пируват;

• зниження активності ПДГ;

• ЕЕГ: повільні хвилі, "спайк-хвилі";

• КТ: атрофія мозку.

Смерть наступає до 3 років.

3 Форма доброякісна:

• атаксія;

• м'язова дистонія з хореоатетозом;

• міопатія;

• затримка психомоторного розвитку;

• мікроцефалія;

• м'язові атрофії;

• обмеження руху очних яблук;

• в крові: лактат-ацидоз, пируват;

• знижена активність ПДГ.

Власне спостереження:

Ми спостерігали дитину Ш., 1р. 9міс., з діагнозом при направленні вроджена аномалія ЦНС: відсутність мозолистого тіла, прозорої перетинки, груба затримка психомоторного розвитку, судоми.

Судоми 1-2 рази у день (тонічні рук та голови) по 1-2 хвилини. Перед приступом блювота. Судомний синдром - з 7 місяців.

У фенотипі звернули на себе увагу недостатня маса тіла, затримка росту, тонке волосся, недостаток підшкірної клітковини, м'язова гіпотонія, збільшені, низько розташовані вуха, косоокість, високе піднебіння, довга шия, груба затримка психомоторного розвитку.

У неврологічному статусі: погляд не фіксує, реагує на яскраве світло, звук. Зберігаються тонічні випрямляючі лабіринтні рефлекси. Очні щілини D>S, горизонтальний ністагм, згладжена права носо-губна складка, м'язовий гіпертонус кінцівок, сухожильні рефлекси оживлені, активні рухи обмежені. Самостійно не сидить. В статусі має місце затримка психомоторного розвитку на органічному фоні.

Дані обстеження дитини:

Консультація окуліста: атрофія зорового нерва, вроджений горизонтальний ністагм;

Біохімічні дослідження:

уринолізіс: сліди кетокислот, негативна проба на Са.

На підставі отриманих даних (підвищений рівень кетокислот у поєднанні з іншими ознаками) було встановлено діагноз - дефіцит пируватдегідрогенази. Призначено терапію.

Дефект дігідроліпоілтрансацетілази

Вперше описано Робінсоном і співавт. в 1990 році. Тип успадкування – аутосомно-рецесивний.

Критерії діагнозу:

• епікант;

• мікроцефалія;

• атрофія зорових нервів;

• міопатія, потім спастичний тетрапарез;

• в крові: підвищення лактату, пирувату, аланіну, амонію;

• органічна ацидурія;

• зниження активності ферменту.

Власне спостереження:

Ми спостерігали дитину А., 2р. 3міс, з діагнозом при направленні – ДЦП, лівосторонній геміпарез.

У фенотипі звернули на себе увагу епікант, мікроцефалія, міопія, високе піднебіння.

У родоводі відмічалось зниження зору, анемія.

У неврологічному статусі – розсіяна дифузна симптоматика.

Дані біохімічного дослідження:

ТШХ сечі: ФА, тирозин, триптофан - сліди, значно підвищені рівні аланіну, серіну, проліну, орнитину, аргініну, лізину, гістидину, фруктоза – сліди, глюкоза (++);

ТШХ крові: ФА, тирозин, триптофан – сліди, сліди валіну, підвищення рівня проліну, гліцину, аспарагінової кислоти, орнитину, аргініну, лізину, гістидину.

Загальний холестерин – 2,5 (2,9-5,18).

Виявлені неврологічні ознаки з визначеним характером аміноацидурії дали можливість запідозрити дефіцит дігідроліпоілтрансацетілази і призначити відповідне лікування, яке вплинуло на характер метаболічних змін та позначилося на поліпшенні соматичного і неврологічного стану.

Дефіцит дігідроліпоілдегідрогенази

Вперше був описаний в 1981 році. Тип успадкування – аутосомно-рецесивний. Локус 7q31-q32.

Критерії діагнозу:

• респіраторний стридор;

• зниження гостроти зору;

• атрофія зорових нервів;

• м'язова гіпотонія;

• затримка психомоторного розвитку;

• в крові: підвищення лактату, пирувату, аланіну, альфа-кетоглутарату;

• дефіцит ферменту в усіх органах.

Лікування:

Тіамін (10мг/кг/день), карнітин (до 100мг/кг/день), діхлорацетат (12,5-50 мг/кг/день), дієта з високим вмістом жиру, низьким вуглеводів.

Дефіцит сукцинатдегідрогенази

Вперше описаний R.C.Sengers і співавт. в 1983 році. Ген картований на 1р35-36.1.

Критерії діагнозу:

• енцефаломіопатія;

• гіпертрофічна кардіоміопатія.

Перебіг прогресуючий.

Дефіцит -кетоглутаратдегідрогенази

Вперше описаний Робінсоном і співавт. в 1981 році. Тип успадкування – аутосомно-рецесивний.

Критерії діагнозу:

• лактат-ацидоз;

• порушення ковтання;

• розлад дихальних функцій;

• екстрапірамідна та пірамідна недостатність (спастичний тетрапарез);

• розумова відсталість;

• судоми, часто міоклонії.

• в крові: підвищення лактату, пирувату, метаболічний ацидоз, -кетоглутарату;

• КТ: кісти базальних гангліїв, таламусу.

Прогноз несприятливий. Можлива смерть на 1 році життя.

Диференційний діагноз потрібно проводити при захворюваннях, які мають дизметаболічні порушення, симптомокомплекс "в'ялої дитини".