Дефіцит комплексу I (nadh:CoQ-редуктаза)

Комплекс включає до себе 25 поліпептидів (18 з яких, кодуються ядерною ДНК, 7 – мтДНК). Вперше описано Senior B., R.L.Jungas в 1974 році. Успадковується аутосомно-домінантно. Можливий рецесивний Х-зчеплений тип успадкування.[38] Був запідозрений нами в одному випадку.

Критерії діагнозу:

1 Варіант - неонатальний.

• генералізована м'язова гіпотонія;

• затримка психомоторного розвитку;

• серцево-судинна недостатність;

• смерть в перші місяці життя.

2 Варіант - ранній дитячий.

• регрес нервово-психічного розвитку;

• прогресуюча енцефалопатія (зниження пам'яті, емоційна лабільність);

• судоми, резистентні до антиконвульсантів;

• атаксія;

• нейросенсорна глухота;

• офтальмоплегія; пігментний ретиніт;

• можливе сполучення міоклонусів зі спастичним тетрапарезом та розумовою відсталістю.

3 Варіант - асоційований з синдромом melas.

• прогресуючий перебіг;

• прогноз несприятливий при неонатальному дебюті.

Дефіцит комплексу II (сукцинат-CoQ-редуктаза)

Вперше описаний J.E. Riggs в 1984 році. Аутосомно-домінантний тип успадкування [30, 31].

Критерії діагнозу:

• енцефаломієлопатія;

• крампі;

• міоглобінурія;

• низький ріст;

• деменція;

• міоклонуси;

• дефіцит аконітази, сукцинатдегідрогенази.

Перебіг прогресуючий.

Дефіцит комплексу III (CoQ-цитохром с- оксидоредуктаза)

Вперше описаний A.J.Spiro в 1984 році. Комплекс містить 11 субодиниць, одна з яких кодується мтДНК. Можливе як менделевське, так і материнське успадкування.

Можливі генералізовані мультисистемні порушення і тканиноспецифічні синдроми. Додатково уражається I і II комплекс. Існує 3 варіанти дебюту: неонатальний, ранній дитячий і дорослий.

Був встановлений нами у вигляді сімейного випадку у батька, доньки та доньки-онуки (інцестний шлюб).

Критерії діагнозу:

1 тип:

• генералізована м'язова гіпотонія;

• лактат-ацидоз.;

2 тип:

• міопатія;

• атаксія;

• сенсорна полінейропатія;

• нейросенсорна глухота;

• зниження гостроти зору;

• пігментний ретиніт;

• низькорослість;

• цукровий діабет;

• проксимальні тубулопатії.

3 тип:

• порушення чутливості;

• крампі;

• міопатія;

• м'язова атрофія;

• енцефалопатія;

• кардіоміопатія.

Перебіг прогресуючий. У нашому випадку в кожного з обстежених регресія ознак розвивалася через 3 роки після початку захворювання.

Дефіцит комплексу IV (цитохром с-оксидаза) дихального ланцюга

Комплекс IV (цитохром С-оксидаза) каталізує перехід редукованих еквівалентів з цитохрому С на молекулярний кисень. Цитохром С містить 13 субодиниць, 3 з котрих кодуються мтДНК. Тип успадкування – аутосомно-рецесивний.

Існує 2 форми: міопатична та мультисистемна.

Міопатичні, в свою чергу, розподілені на фатальний та доброякісний типи, з дебютом на 1 році життя. Мультисистемні варіанти мають перебіг як окремі тяжкі енцефаломіопатії, або асоціюються з іншими синдромами.

Фатальний варіант: дебют у неонатальному періоді; дихальні розлади; дифузна м'язова гіпотонія; зниження сухожильних рефлексів; вроджений лактат ацидоз. У деяких хворих міопатія сполучається з порушенням ниркової функції (синдром Фанконі), або з кардіопатією. Пацієнти вмирають до 1 року життя.

Доброякісна інфантильна мітохондріальна недостатність включає до себе: трихополіодистрофію та мітохондріальні енцефаломієлопатії (хвороба Лея, хвороба Альперса) [25,37].