Narp – синдром (нейропатія, атаксія, пігментний ретиніт)

Вперше описаний I.J.Holt et al. в 1990 році. Захворювання обумовлено крапковою мутацією в позиції 8993 п.о. мтДНК. Мутація призводить до порушення активності АТФази, з’являється дефект окислюваного фосфорилювання та зниження накопичення АТФ клітиною. Тип успадкування – материнський. Був установлений нами в одному випадку. Можливе існування в одній родині синдрому NARP і синдрому Лея.

Критерії діагнозу:

• варіабельний початок маніфестації;

• нейрогенна м’язова слабкість;

• невропатія;

• атаксія;

• пігментний ретиніт;

• судоми;

• затримка психомоторного розвитку (деменція);

• спастичність;

• “рвані” червоні волокна при електронній мікроскопії.

Диференційний діагноз треба проводити зі спадковими захворюваннями, які поєднуються з атактичним синдромом і пігментним ретинітом (олівопонтоцеребелярні дегенерації, абеталіпопротеінемії, хвороба Рефсума).

Лікування не розроблено.

Мутації в ядерній днк Глутарова ацидемія

Була встановлена нами у двох хворих, які були направлені з синдромом Ретта після обстеження в багатьох клініках.

Тип успадкування – Х-зчеплений рецесивний та аутосомно-рецесивний. Захворювання обумовлено множинним дефіцитом мітохондріальних флавопротеїнових ацил–СоА–дегідрогеназ. I форма – глутаріл-СоА дегідрогеназа, дефект у метаболізмі лізину та триптофану, зниження карнітину; II форма - ще має назву множинна недостатність ацил-СоА-дегідрогеназ жирних кислот.

Форми: летальна, неонатальна форма з вродженими аномаліями (Х-зчеплена рецесивна ІІ А типу), неонатальна форма без вроджених аномалій (ІІ В типу), інфантильна форма (ІІ В типу), дитяча та пізня форми (легкі форми глутарової ацидемії ІІ В типу – метилмалонова-адепінова ацидемія).

Критерії діагнозу:

I форма:

• респіраторний дистрес-синдром;

• макроцефалія;

• фронто-темпоральна атрофія;

• гострі енцефалопатичні кризи (особливо у віці 6-18 місяців);

• деструкція стріатума;

• дистоніко-дискенетичні порушення;

• м’язова гіпотонія;

• блювота;

• гепатоспленомегалія;

• незвичайний запах сечі;

• анемія;

• біохімія: в сечі – підвищення рівня глутарової кислоти, 3-ОН-глутарової кислоти, підвищення глутарілкарнітину, зниження карнітину (іноді результати можуть бути нормальними).

Диференційний діагноз: інші мітохондріопатії.

II форма:

2а тип:

• хворіють переважно хлопці;

• респіраторний дистрес-синдром;

• м'язова гіпотонія;

• летаргія, кома;

• блювота;

• гепатоспленомегалія;

• незвичайний запах сечі;

• анемія;

• черепно-лицьові дизморфії, які нагадують синдром Цельвегера;

• в сечі – органічні кислоти;

• КТ: дегенерація мозку;

• аномалії ШКТ;

• полікистоз нирок;

• вроджені вади серця;

• рання маніфестація;

• тяжкий перебіг;

• рання смерть.

2в тип:

• рання маніфестація;

• тяжкий перебіг;

• рання смерть.

2в тип:

• затримка психомоторного розвитку;

• Рейє-подібний синдром;

• кардіоміопатія;

• початок на 1 році життя.