Зміст навчальною матеріалу

Стаціонарна акушерська допомога населенню надається в самостійних пологових будинках або в пологових відділеннях, які входять до складу лікарень. Організація їх роботи будується за єдиним принципом відповідно до діючого законодавства, наказів, розпоряджень, інструкцій, вказівок. Структура пологового будинку повинна відповідати вимогам будівельних норм (площа для матері та дитини – 9 м²) і правил щодо лікувально-профілактичних закладів; оснащення – табелю устаткування пологового будинку; санітарно-протиепідемічний режим – діючим нормативним документам.

Основні завдання акушерського стаціонару:

1. Проведення профілактичних заходів щодо попередження ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

2. Надання кваліфікованої допомоги вагітним, роділлям, породіллям.

3. Впровадження в практику сучасних методів діагностики і лікування акушерської патології.

4. Надання допомоги новонародженим з урахуванням їх стану.

5. Проведення санітарно-просвітницької роботи.

6. Проведення заходів щодо боротьби з гнійно-септичною інфекцією, її профілактики як для матері, так і для дитини.

Структурні відділення акушерського стаціонару

1. Фізіологічне акушерське відділення (санітарний пропускник, палати патології вагітних, пологовий блок, післяпологові палати, післяпологові палати спільного перебування матері та дитини, маніпуляційна, оглядові, палати інтенсивної терапії, дитяче відділення).

Особливістю пологового будинку (акушерського відділення) зі спільним перебуванням матері і дитини є активна участь матері в догляді за новонародженою дитиною.

При спільному перебуванні матері і дитини після пологів обмежується контакт новонародженого з медичним персоналом, знижується можливість інфікування дитини госпітальними штамами мікробів, створюються сприятливі умови для заселення організму новонародженого мікрофлорою матері. При такому режимі є можливість навчити матір навичкам виходжування та догляду за новонародженим.

Протипоказання для спільного перебування матері і дитини

Протипоказання з боку матері:

– тяжкі форми пізніх гестозів;

– екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;

– операційні втручання з тяжкими порушеннями гомеостазу;

– гострі інфекційні генітальні та екстрагенітальні захворювання;

– розриви промежини III ступеня.

Протипоказання з боку новонародженого:

– недоношеність IV ступеня;

– внутрішньоутробна гіпотрофія плода ІІІ ступеня;

– асфіксія при народженні (середнього і важкого ступенів);

– родова травма з порушеннями функцій життєво важливих систем;

– важкі вроджені вади;

– гемолітична хвороба важкого ступеня;

– синдром дихальних розладів II і III ступенів.

2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному відділенні, з розрахуванням кількості ліжок до 25% від фізіологічного).

Підставами для госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення є:

1) Гострі респіраторні захворювання (грип, ангіна та ін.), прояви екстрагенітальних запальних захворювань (пневмонія та ін.) в разі відсутності в населеному пункті спеціалізованого акушерського стаціонару;

2) Гарячковий стан (температура тіла вище 37,6°С) при відсутності клінічно виражених інших симптомів;

3) Тривалий безводний період (відходження навколоплідних вод за 12 і більше годин до прийняття в стаціонар);

4) Внутрішньоутробна загибель плода;

5) Грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит, екзема, псоріаз та ін.);

6) Гнійно-запалювальні ураження шкіри, підшкірно-жирової клітковини;

7) Гострий та підгострий тромбофлебіт;

8) Гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання сечовидільної системи в стадії загострення.

9) Прояви інфекції пологових шляхів (кольпіт, бартолініт, гостроконечні конділоми, хоріоамніоніт та ін.); Клінічне або лабораторне підтвердження інфекції з високим ризиком внутрішньоутробного інфікування плода (токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія, краснуха, герпес, сифіліс, гонорея, ВІЛ-інфекція та ін.).

10) Туберкульоз будь-якої локалізації;

11) Діарея;

12) Ранній післяпологовий період (24 години) у випадку пологів поза акушерським стаціонаром;

13) Остеомієліт;

14) Нориці;

15) Відсутність медичної документації (обмінна карта) або неповне обстеження вагітної в умовах жіночої консультації.

Переводу в обсерваційне відділення з інших відділень підлягають вагітні, породіллі та роділлі, що мають:

1) Підвищення температури при пологах до 38°С і вище (при триразовому вимірюванні через кожну годину);

2) Лихоманку невизначеного генезу (температура тіла до 37,5°С), що тривала більше однієї доби;

3) Встановлений діагноз післяпологового запального захворювання (ендометрит, мастит, раньова інфекція та ін.);

4) Прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не потребують переводу в спеціалізований стаціонар (ГРВІ, ангіна, герпес та ін.).

В обсерваційне відділення поступають і знаходяться в ньому такі новонароджені:

– що народились у цьому відділенні;

– матері яких переведені з фізіологічного післяпологового відділення в обсерваційне;

– що народились поза акушерським стаціонаром;

– переведені із пологового блоку з клінікою вродженої інфекції;

– «відмовні» діти, що підлягають усиновленню або переводу в лікувальні стаціонари та будинки дитини.

При переводі новонародженого в обсерваційне відділення разом з ним переводять і його матір. Породіллі, що страждають на інфекційні захворювання в стадії гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, менінгококова інфекція, BIJI-інфекція та ін.), підлягають госпіталізації до інфекційної лікарні, де повинні бути передбачені пологовий зал та операційна, а також боксовані палати для роділь та новонароджених. Допомога при пологах, а також курація хворих з післяпологовому періоді забезпечується виїзною бригадою акушерів та неонатологів.

Оснащення та організація роботи обсерваційного відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного відділення. Палати для вагітних, роділь та породіль в обсерваційному відділенні по можливості повинні бути профільовані за нозологічними формами захворювань. Неприпустиме розміщення вагітних і роділь в одній палаті.

Послід направляють на морфологічні дослідження у тих випадках, коли народжується дитина з аномаліями розвитку, з ознаками внутрішньоутробної інфекції, а також у випадку мертвонародження, при хронічних або гострих запальних захворюваннях породіллі, а також при безводному проміжку більше, як 12 годин.

Епідеміологічний нагляд – це система постійних комплексних спостережень за динамікою епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій (носійство, захворюваність, летальність та ін.), факторами, які впливають на їх поширення; аналіз і узагальнення одержуваної інформації з метою розробки рекомендацій і проведення профілактичних та протиепідеміологічних заходів.

У рамках нагляду здійснюється:

• Оперативне спостереження за захворюваннями внутрішньолікарняними інфекціями (Додаток до наказу Міністерства охорони здоров'я України №4 від 1998 p.).

• Спостереження за циркулюючими в акушерському стаціонарі лікарняними штамами мікроорганізмів на підставі даних етіологічної структури внутрішньо лікарняних захворювань, результатів дослідження на носійство медичного персоналу, визначення поширеності умовно-патогенних мікроорганізмів у повітрі і на об'єктах навколишнього середовища.

Для визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій необхідне мікробіологічне дослідження патологічного матеріалу (виділення з верхніх дихальних шляхів медпрацівників та пацієнтів, фекалій вагітних жінок та новонароджених групи ризику, вагінальний вміст вагітних жінок та породіль груп ризику, навколоплідні води, шлунковий вміст новонароджених груп ризику, кров, ліквор, гній, молоко) від хворого з підозрою на внутрішньолікарняне захворювання.

Бактеріологічне дослідження медичного персоналу акушерського стаціонару на наявність золотистого стафілококу проводиться 2 рази на рік при проведенні періодичних медичних обстежень і за показаннями. Досліджується матеріал з передніх відділів слизової оболонки носу. Бактеріологічне дослідження проводиться лабораторіями СЕС. Результати дослідження передаються до пологового будинку, де їх записують в санітарну книжку медичного працівника.

В акушерських стаціонарах проводиться обов'язкове обстеження на реакцію Васермана всіх вагітних, роділь, породіль, недообстежених в жіночих консультаціях. Вся інформація використовується для проведення оперативного аналізу, який проводиться епідеміологом СЕС.

Передвісники епідеміологічного неблагополуччя в пологовому будинку:

1. Поява серед новонароджених дітей із захворюваннями однієї клінічної нозоформи.

2. Реєстрація захворювання з тяжким клінічним перебігом (сепсис, абсцес, тощо).

3. Збільшення числа захворювань серед новонароджених в перші 5 днів після народження.

4. Випадки гнійно-запальних та інших інфекційних захворювань серед роділь і медичного персоналу.

5. Збільшення виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів на предметах навколишнього середовища в пологовому залі, дитячих палатах, операційних на 15 %.

6. Перевищення допустимих рівнів бактеріального обсіювання повітря в приміщеннях акушерського стаціонару.

7. Аварійні ситуації.

8. Перевантаження пологових будинків на 30%.