IV. Органи дізнання і їх повноваження. Процесуальний статус особи, що веде дізнання.

На органи дізнання покладається прийняття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його скоїли.

характерною особливістю повноважень органів дізнання є те, що тільки їм на відміну від інших суб’єктів кримінального процесу надане право здійснювати оперативно-розшукову діяльність.

Орган дізнання – це керівник державної установи чи сама установа в особі її керівника на яких законом покладено обов’язок провадити кримінально-процесуальну та іншу діяльність у зв’язку з наявною в них інформацією про можливість вчинення злочину.

Органами дізнання є:

• органи внутрішніх справ,

• податкової міліції,

• органи СБУ,

• командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ по справам про всі злочини скоєні військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також по справам про злочини скоєні працівниками і службовцями збройних сил у зв’язку з виконанням службових обов’язків або в розташованій частині, з’єднанні, установі,

• митні органи по справам контрабанд,

• начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховних трудових профілакторіїв по справам про злочини проти встановленого порядку несення служби, скоєних працівниками цих установ, а також по справах про злочини скоєні в розташуванні вказаних установ,

• органи державного пожежного нагляду по справах про пожежі і про порушення протипожежних правил,

• органи прикордонної охорони по справах про порушення державного кордону,

• капітани морських суден, що знаходяться в далекому плаванні.

Із цього переліку видно, що дізнання здійснюється різними адміністративними органами. Їх діяльність по розкриттю злочинів, за виключенням органів внутрішніх справ, епізодична. Органи внутрішніх справ є основним органом дізнання який здійснює дізнання постійно в силу специфіки своєї діяльності по охороні громадського порядку і виявленні злочинів.

Органи дізнання здійснюють досудову підготовку матеріалів по протокольній формі, порушують кримінальні справи, проводять окремі слідчі дії і оперативно-розшукові заходи по виявленню ознак злочину і осіб, що їх вчинили.

Діяльність органів які проводять дізнання розрізняється залежно від того діють вони у справах про злочини які закон відносить до тяжких або особливо тяжких чи у справах які не є тяжкими або особливо тяжкими.

У справі про злочин, що не є тяжким або особливо тяжким дізнання проводиться у строк не більше 10 днів починаючи з моменту встановлення особи яка його вчинила.

У справі про тяжкі або особливо тяжкі злочини дізнання проводиться у строк не більше 10 днів з моменту порушення справи ( ст. 108 КПКУ ).

Варто мати на увазі, що згідно з ч.3 якою було доповнено ст. 108 КПК у разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу передбаченого ст. 165/2 КПК – дізнання проводиться у строк не більше 5 діб з моменту обрання запобіжного заходу. Однак на нашу думку строк проведення дізнання в цілому в таких випадках не повинен перевищувати закріпленого в ч.1 ст. 108 КПК, тобто якщо після обрання запобіжного заходу залишається менше 5 діб до закінчення 10 денного терміну з моменту встановлення особи яка вчинила злочин то справа все ж повинна бути передана з дотриманням строку вказаного в ч.1 ст. 108 КПК. Коли ж запобіжний захід обирається до особи яка вчинила злочин зразу ж після її встановлення, то процесуальна дієздатність органу дізнання обмежується лише 5 денним строком.

Останніми змінами і доповненнями до КПК передбачено розширення компетенції особи яка проводить дізнання. Зокрема ч. 3 ст. 66 КПК передбачає можливість дізнавала в справі яка знаходиться в його провадженні доручати підрозділам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність проводити оперативно-розшукові заходи чи використовувати засоби для отримання фактичних даних які можуть бути доказами у справі.