IX. Висновок експерта і особливості його оцінки.

Висновки експертів пред’явлені за дорученням органів досудового розслідування або суду в установленому законом порядку мотивовані висновком особи яка має спеціальні пізнання в науці, техніці, мистецтві або ремеслі про обставини які мають значення для справи отримані в результаті проведеного нею дослідження з застосуванням цих знань.

У висновку експерта повинно бути указано коли, де і ким (П. І. Б., освіта, спеціальність, вчений ступінь (якщо є) і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній, питання які були поставлені, які матеріали використовував, як проводив дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання.

Якщо при проведенні експертизи виявлені факти, що мають значення для справи, з приводу яких не були поставлені питання в постанові органів дізнання слідчим, прокурором, судом при її призначенні експерт має право вказати на них у своєму висновку.

Висновок підписує експерт який проводив дослідження.

Експерт дає висновок від свого імені і несе за це особисту відповідальність.

У випадку необхідності по справі може бути призначено декількох експертів які дають загальний висновок.

Якщо експерти не прийшли до загального висновку, то кожен із них складає свій висновок окремо.

Висновок експерта як і всякий інший доказ не має наперед встановленої сили і підлягає перевірці та оцінці особою, що провадить дізнання, слідчим, прокурором, судом по власному переконанню, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Висновок експерта для осіб, що ведуть провадження по кримінальній справі не обов’язковий але непогодження з ним повинно бути мотивовано у відповідних постановах, ухвалах, вироці.

Якщо експертиза буде визнана не достатньо повною або недостатньо ясною призначена додаткова експертиза яка доручається тому чи іншому експерту.

Особа яка провадить дізнання, слідчий або суд мають право допитати експерта з метою отримання роз’яснень або доповнень до його висновку.

Показання експерта не є самостійним джерелом доказу, вони тільки доповнюють або роз’яснюють висновок, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким який протирічить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експерту або іншим експертам.

При оцінці висновку експерта важливо враховувати вимоги ч. 7 ст. 75 КПКУ в якій сказано, що не можуть бути експертами особи котрі знаходяться в службовій чи іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або такі які були раніше ревізорами по справі. Висновки таких експертів не можуть бути визнаними достовірними.

При провадженні по кримінальній справі повинні оцінюватися не тільки відповіді експерта на поставлені йому особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором і судом питання.

Вступна і описова частина висновку експерта як документа також мають важливе доказове значення. Їх аналіз дозволяє посадовим особам, що ведуть процес, а також потерпілому, захиснику та іншим зацікавленим по справі особам правильно оцінити кваліфікованість, обґрунтованість і повноту відповіді експерта, їхню придатність для встановлення обставин, що входять в предмет доказування по справі.

Вірогідні висновки експерта не можуть бути покладені в основу вироку.