- •Тема 7 : закінчення досудового слідства (самостійно) 78
- •Тема 8 : підсудність та попередній розгляд справ 79
- •Тема 9: судовий розгляд 82
- •Тема 1: поняття, суть і завдання кримінального процесу. І. Поняття, суть і завдання кримінального процесу.
- •II. Поняття стадій кримінального процесу і система кримінального процесу.
- •Тема 2: принципи кримінального процесу. І. Принцип кримінального процесу
- •II. Поняття і види кримінально-процесуальних функцій.
- •Тема 3 :суб’єкти кримінального процесу і. Поняття суб'єктів кримінального процесу
- •II. Процесуальний статус прокурора на різних стадіях кримінального процесу
- •III.Органи досудового слідства, процесуальний статус слідчого і начальника слідчого відділу.
- •IV. Органи дізнання і їх повноваження. Процесуальний статус особи, що веде дізнання.
- •V. Потерпілий у кримінальному судочинстві. Процеауальний статус потерпілого у справах приватно-публічного і публічного обвинувачення.
- •VI. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальному процесі.
- •VII. Підозрюваний у кримінальній справі. Підстави і процесуальний порядок затримання підозрюваного.
- •VIII. Обвинувачений і його процесуальний статус.
- •IX. Законні представники неповнолітнього потерпілого і обвинуваченого.
- •X. Процесуальний стан захисника в кримінальному судочинстві, відмова від захисника
- •XI. Процесуальні форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Процксуальний статус спеціаліста і експерта.
- •Тема 4: докази і доказування в кримінальному процесі.
- •I. Поняття і зміст кримінально-процесуального доказування.
- •II. Предмет і межі доказування в кримінальному судочинстві.
- •При провадженні по кримінальній справі орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані виявити причини і умови, що сприяли скоєнню злочину (профілактика злочину).
- •III. Поняття документів в кримінальному процесі. Відповідність і допустимість доказів.
- •IV. Класифікація документів, її практичне значення в кримінальному процесі.
- •V. Основні положення оцінки документів в кримінальному процесі.
- •VI. Показання свідка в кримінальному процесі і їх перевірка і оцінка.
- •VII. Предмет показання потерпілого. Особливості їх перевірки і оцінки.
- •VIII. Показання підозрюваного і обвинуваченого в кримінальному процесі.
- •Обмова, самообмова, алібі.
- •IX. Висновок експерта і особливості його оцінки.
- •X. Поняття і види речових доказів, порядок збереження речових доказів, вирішення питання про долю речових доказів (самостійно).
- •XI. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерело доказів.
- •XII. Запобіжні заходи.
- •Тема№5: досудове провадження по кримінальній справі
- •I. Суть і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
- •II. Обов’язок прийняття підстав і обставин про злочини, обов’язок їх розгляду і вирішення.
- •III. Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі.
- •2. За відсутності в діянні складу злочину (ст. 6 п.2 кпк).
- •IV. Прокурорський нагляд за законністю і обґрунтованістю порушення і відмови в порушенні кримінальної справи.
- •V. Суть і значення стадій досудового розслідування в кримінальному процесі.
- •VI. Дізнання по справам про злочини які не є тяжкими. Дізнання по справам про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
- •VII. Поняття і види підслідності в кримінальному процесі
- •5. Підслідність за зв’язком справ.
- •VIII. Об'єднання і виділення кримінальних справ.
- •IX. Строки досудового слідства і строки тримання під вартою в кримінальному процесі.
- •X. Діяльність слідчого по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої злочином і забезпечення виконання вироку в частині конфіскованого майна.
- •XI. Виявлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину і прийняття заходів по їх усуненню(самостійно). Тема 6: слідчі дії.
- •І. Поняття і значення слідчих дій.
- •Іі. Процесуальний порядок виклику і допиту свідків і потерпілих. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.
- •Ііі. Процесуальний порядок затримання і допиту підозрюваного.
- •Іv. Підстави і процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •V. Процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Vі. Підстави і процесуальний порядок проведення обшуку і виїмки.
- •Viі. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Viіi. Огляд, види огляду. Процесуальний порядок оформлення результатів проведеного огляду.
- •Іх. Підстави і умови освідування.
- •Х. Відтворення обстановки і обставин події.
- •Хі. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- •Хіі. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Хііі. Зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •XIV. Підстави, умови і порядок призупинення досудового слідства.
- •Хv. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з закінченням досудового слідства.
- •Іі. Попередній розгляд справ.
- •Тема 9: судовий розгляд
- •І. Суть, задачі і значення стадії судового розгляду.
- •Іі. Строки судового розгляду.
- •Іі. Межі судового розгляду (самостійно). Іv. Підстави постановлення вироку, його види, зміст і форма.
IX. Строки досудового слідства і строки тримання під вартою в кримінальному процесі.
Діюче кримінально-процесуальне законодавство встановлює відповідні строки досудового слідства.
Досудове слідство в кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців.
В цей строк включається час з моменту порушення кримінальної справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передання справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження у справі.
Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування до трьох місяців.
Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної при обчисленні строку досудового слідства не враховується.
В особливо складних справах строк досудового слідства встановлений ч.1 ст. 120 КПК може бути продовжено прокурором АРК, області, м. Києва, Севастополя, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі вмотивованої постанови слідчого – до 6 місяців.
Далі продовжити строк досудового слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний прокурор України або його заступники.
При поверненні судом справи для провадження додаткового, а також при відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором який здійснює нагляд за слідчим в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження.
Подальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.
Правила викладені в ст. 120 КПК не поширюється на справи в яких не встановлено особу, що вчинила злочин, перебіг строку слідства в таких справах починається з дня встановлення особи яка вчинила злочин.
При об'єднанні кримінальних справ в одне провадження – строк досудового слідства по об’єднаній справі необхідно відраховувати з дня порушення справи розслідування якої почалося раніше або з моменту встановлення особи.
При виділенні кримінальної справи в окреме провадження строк досудового слідства по виділеній справі відраховується з моменту порушення основної кримінальної справи, або з моменту встановлення особи по основній справі.
Якщо в окреме провадження виділяються матеріали про злочин який не пов’язаний з тим по якому порушена основна справа, тоді строк досудового слідства відраховується з моменту порушення нової кримінальної справи.
Тримання під вартою при розслідуванні злочинів по кримінальній справі не може продовжуватися більше двох місяців. Цей строк відраховується з моменту затримання особи в порядку ст. 106, 115 КПК до направлення справи прокурором в суд.
У випадках коли в двохмісячний строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м'який немає – він може бути продовжений:
1. До чотирьох місяців за поданням погодженим з прокурором який здійснює нагляд за дотриманням законів органів дізнання і досудового слідства, або самим цим прокурором, суддею того суду який виніс постанову про застосування запобіжного заходу.
2. До дев'яти місяців за поданням погодженим з заступником Генерального прокурора України, прокурором АРК, області, м. Києва та Севастополя та прирівняних до них прокурорів або самим цим прокурором у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини суддею апеляційного суду.
3. До вісімнадцяти місяців за поданням погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником або самим цим прокурором в особливо складних справах, або особливо тяжкі злочини суддею ВСУ.
У кожному випадку коли розслідування справи у повному обсязі у строки зазначені КПК закінчити неможливо і за відсутності підстав для заміни запобіжного заходу прокурор який здійснює нагляд за виконанням законів при провадженні розслідування у даній справі має право дати згоду про направлення справи до суду в частині доведеного обвинувачення. У цьому випадку справа в частині не розслідуваних злочинів чи епізодів злочинної діяльності з додержанням вимог ст. 26 КПК виділяється в окреме провадження і закінчується в загальному порядку.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту. У строк тримання під вартою включається час перебування особи на стаціонарному експертному дослідженні у психіатричній медичній установі будь-якого типу.
У разі повторного взяття під варту особи у тій самій справі, а також по приєднаній до неї або виділеної з неї справи, або пред’явлення нового обвинувачення строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Строки тримання під вартою під час досудового слідства закінчуються в день надходження справи до суду.
У разі відкликання справи із суду прокурором на підставі ст. 232 КПКУ перебіг цих строків починається з дня надходження справи до прокурора .
При поверненні судом справи прокуророві на додаткове розслідування строк тримання обвинуваченого під вартою обчислюються з моменту надходження справи прокурору і не може перевищувати двох місяців.
Подальше продовження зазначеного строку провадиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах встановлених ч.2 ст. 156 КПК.
В разі закінчення строку тримання під вартою як запобіжного заходу передбаченого ч. 1, 2 ст. 156 КПК якщо цей строк не продовжено у встановленому у кримінально процесуальному кодексі порядку орган дізнання, слідчий прокурор зобов’язані негайно звільнити особу з-під варти.
Начальник місця попереднього ув’язнення зобов’язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строків тримання під вартою передбачених ч. 1,2,6 ст. 156 КПК не надійшла.
При цьому він направляє повідомлення особі чи органу у провадженні яких перебуває справа, та відповідь прокурору який здійснює нагляд за розслідуванням.