II. Процесуальний статус прокурора на різних стадіях кримінального процесу

Ст. 121 КУ визначає основні напрямки діяльності прокуратури. Ними є:

1. Підтримання державного обвинувачення в суді.

2. Представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках передбачених законом.

3. Нагляд за дотриманням законів органами які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

4. Нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень по кримінальним справам, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру пов’язаних з обмеженням особистої волі громадян.

Вказані функції здійснюють:

• Генеральний прокурор

• підпорядковані йому прокурори.

Генеральний прокурор України (ГПУ) призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради і звільняється з займаної посади Президентом України. Строк повноважень ГПУ – 5 років. ГПУ призначає підпорядкованих йому прокурорів.

На посади прокурорів призначаються громадяни України які мають вищу юридичну освіту за акредитацій ним рівнем не нижче спеціаліста, не молодше 25 років, зі стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 3-х років.

Прокурор – це посадова особа уповноважена в межах компетенції визначеної КПК, здійснювати в ході кримінального судочинства від імені держави України процесуальну діяльність з метою викриття підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, а також нагляду за процесуальною діяльністю органів дізнання і досудового слідства.

Найбільш широкими повноваженнями прокурор наділений у досудових стадіях кримінального процесу – порушення кримінальної справи і досудового розслідування (ст. 100, 227 КПК).

Основною формою участі прокурора у стадії судового розгляду є підтримання ним державного обвинувачення. Це виходить з вимог ст. 121, 129 КУ і є виключною прерогативою прокуратури.

Участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою крім випадків:

1. Коли розглядаються справи про злочини передбачені ч.1 ст. 27 КПК.

2. Коли він відмовляється від підтримки державного обвинувачення.

Якщо в результаті судового розгляду прокурор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред’явленого підсудному обвинувачення. Він повинен відмовитися від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. В цьому випадку суд роз’яснює право вимагати продовження розгляду справи і підтримати обвинувачення потерпілому та його представнику (ст. 264 КПК). Якщо ж останні не скористалися цим правом – суд закриває справу.

Прокурор зобов’язаний внести апеляційне чи касаційне подання на вироки, постанови і ухвали , а також подання про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами якщо вони на його думку є незаконними і необґрунтованими.

Кримінально-процесуальний закон визначає, що право на:

1. подання апеляції на судове рішення має прокурор який брав участь у розгляді судом першої інстанції, а також прокурори які затвердили обвинувальний вирок.

2. Внесення касаційного подання на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду постановлені ним як судом першої інстанції та вироки і постанови апеляційного суду постановлені ним в апеляційному порядку, має прокурор який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції або прокурор який затвердив обвинувальний висновок.

3. Внесення касаційного подання на вироки та постанови районного ( міського ), міжрайонного ( окружного ) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду постановлені щодо цих вироків та постанов, а також внесення подання про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами має ГПУ та його заступники, прокурор АРК, області, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень незалежно від їх участі від розгляду справи судом першої інстанції, апеляційної чи касаційної інстанції.

При розгляді справи в порядку апеляційного, касаційного чи виключного провадження прокурор обґрунтовує внесене подання, а також висловлює свої міркування щодо законності та обґрунтованості вироку чи іншого судового рішення оскарженого учасниками процесу.

У зв’язку із змінами і доповненнями до КПК при проведенні досудової форми підготовки матеріалів тепер не суд, а прокурор вирішує питання про порушення кримінальної справи, обрання до правопорушника запобіжного заходу, а також складає обвинувальний висновок.