Іі. Процесуальний порядок виклику і допиту свідків і потерпілих. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.

В якості свідка може бути будь-яка особа про яку є дані, що їй відомі обставини які відносяться до справи.

Свідок викликається до слідчого повісткою, яка вручається під розписку свідку, а у випадках його тимчасової відсутності – кому-небудь з дорослих членів його сім'ї, житлово-експлуатаційної організації, виконавчого комітету селищної чи сільської ради народних депутатів або адміністрації за місцем роботи.

Свідок також може бути викликаний телеграмою або телефонограмою.

В повістці має бути вказано:

- хто викликається в якості свідка,

- куди і до кого,

- день і година явки,

- наслідки неявки.

Якщо свідок не з'явиться без поважних причин – орган дізнання, слідчий або прокурор має право застосувати привід через органи внутрішніх справ.

Поважними причинами неявки в зазначений строк є:

- несвоєчасне отримання повістки,

- хвороба,

- або інші обставини які фактично позбавляють її можливості своєчасно з'явитися до слідчого.

За злісне ухилення від явки в органи досудового слідства чи дізнання свідок несе відповідальність згідно до адміністративного законодавства.

Свідок допитується в місці провадження досудового слідства, а при необхідності – у місці його перебування.

Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків.

При цьому слідчий приймає заходи по тому, щоб свідки викликані по одній справі не могли спілкуватись між собою до закінчення допиту. Це означає, що свідки по одній і тій же справі повинні викликатися в різний час.

Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє йому по якій справі він викликаний і попереджає про обов’язок розказати все відоме йому по справі, попереджує про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу за відомо неправдивих показань.

Слідчий зобов’язаний роз'яснити ст. 63 КУ згідно якої свідок не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення проти себе, членів сім'ї або близьких родичів коло яких встановлено законом.

ПВСУ в постанові №9 "Про застосування КУ при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 р. вказав, що перед допитом одного з подружжя або близького родича підсудного чи обвинуваченого їм повинно бути роз'яснено зміст ст. 63 КУ.

Якщо під час дізнання чи попереднього слідства цим особам не було роз’яснено зміст вказаної норми – їхні показання повинні визначатися як отримані з порушенням закону, що тягне за собою недопустимість їх використання в якості засобів доказування .

З врахуванням порушення передбаченого в ст. 63 КУ члени сім'ї або близькі родичі обвинуваченого, цивільного позивача або відповідача не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за відмову від дачі показання у випадку коли вказані особи погодилися давати показання – вони несуть відповідальність за завідомо неправдиві показання (п.20).

Перед допитом свідка слідчий з'ясовує його відносини з підозрюваним чи обвинуваченим, а також з потерпілим.

Допит свідка не може проводитися в нічний час.

Крім випадків коли можуть бути втрачені докази або коли свідок перебуває в небезпечному для життя стані, а його допит необхідний.

Допит починається з вільної розповіді свідка про відомі йому обставини справи.

Після того як свідок закінчить дачу показань, слідчий задає йому питання (доповнюючі, уточнюючі, контрольні).

Законом заборонено давати питання які містять відповідь, а також згідно з ч. 3 ст. 22 КПК забороняється домагатися показів свідка шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.

Свідок, який не володіє мовою на якій ведеться судочинство допитується в присутності перекладача.

Допит німого чи глухого свідка проводиться за участю особи яка його розуміє.

Особи які володіють статусом дипломатичної недоторканості можуть бути допитані в якості свідків тільки за їх згодою або за їх проханням. Вони не несуть кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань.

Виклик і допит потерпілого проводиться за правилами виклику і допиту свідків за виключенням деяких відмежувань:

- перед допитом потерпілий попереджується про кримінальну відповідальність тільки за дачу за відомо неправдивих показань;

- перед допитом слідчий з'ясовує відносини між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим.

Існують певні особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.

Неповнолітній свідок і потерпілий викликаються для допиту через законних представників, допит неповнолітнього свідка чи потерпілого в віці до 14 р., а за бажанням слідчого – в віці до 16 р. проводиться в присутності педагога, а при необхідності – лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього.

Перед початком допиту вказаним особам роз’яснюється їхній обов’язок бути присутнім при допиті, а також право подавати свої зауваження і з дозволу слідчого ставити свідку чи потерпілому питання.

Питання поставлені свідку чи потерпілому законними представниками, педагогом чи лікарем і їхні зауваження заносяться до протоколу.

Слідчий має право відхилити поставлене питання, однак відхилене питання має бути занесено до протоколу.

Свідку і потерпілому які не досягли 16 років роз’яснюється їх обов’язок говорити тільки правду але про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивих показань вони не попереджуються.

Свідок який не досягнув 16 р. не попереджується про кримінальну відповідальність і за відмову від дачі показань (ст. 168 КПК).

Про допит свідка і потерпілого складається протокол з дотриманням вимог указаних в ст. 85 КПК. Крім того в протоколі допиту вказується: прізвище, ім'я і по батькові свідка чи потерпілого; громадянство; національність; освіта; його вік; місце роботи; рід занять або посада; місце проживання, а також відомості про взаємовідносини свідка з підозрюваним, обвинуваченим чи потерпілим; потерпілого – з підозрюваним чи обвинуваченим.

В протоколі вказується, що свідку і потерпілому роз’яснені їхні обов’язки.

Показання свідка і потерпілого, а також відповіді на поставлені питання викладаються від першої особи і по-можливості – дослівно.

Свідку і потерпілому за їх проханням може бути надана можливість особисто написати свої показання в присутності слідчого, про що робиться відмітка в протоколі.

Після закінчення допиту слідчий представляє свідку і потерпілому протокол для ознайомлення.

За проханням свідка чи потерпілого протокол може бути прочитаний слідчим.

Свідок, потерпілий і особи які були присутні при допиті мають право вимагати про внесення доповнень і поправок до протоколу. Ці доповнення заносяться слідчим в протокол. Протокол підписується свідком, потерпілим, слідчим і особами які були присутніми при допиті, якщо протокол написаний на декількох сторінках – свідок і потерпілий підписують кожну сторінку окремо.