- •Тема 7 : закінчення досудового слідства (самостійно) 78
- •Тема 8 : підсудність та попередній розгляд справ 79
- •Тема 9: судовий розгляд 82
- •Тема 1: поняття, суть і завдання кримінального процесу. І. Поняття, суть і завдання кримінального процесу.
- •II. Поняття стадій кримінального процесу і система кримінального процесу.
- •Тема 2: принципи кримінального процесу. І. Принцип кримінального процесу
- •II. Поняття і види кримінально-процесуальних функцій.
- •Тема 3 :суб’єкти кримінального процесу і. Поняття суб'єктів кримінального процесу
- •II. Процесуальний статус прокурора на різних стадіях кримінального процесу
- •III.Органи досудового слідства, процесуальний статус слідчого і начальника слідчого відділу.
- •IV. Органи дізнання і їх повноваження. Процесуальний статус особи, що веде дізнання.
- •V. Потерпілий у кримінальному судочинстві. Процеауальний статус потерпілого у справах приватно-публічного і публічного обвинувачення.
- •VI. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальному процесі.
- •VII. Підозрюваний у кримінальній справі. Підстави і процесуальний порядок затримання підозрюваного.
- •VIII. Обвинувачений і його процесуальний статус.
- •IX. Законні представники неповнолітнього потерпілого і обвинуваченого.
- •X. Процесуальний стан захисника в кримінальному судочинстві, відмова від захисника
- •XI. Процесуальні форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Процксуальний статус спеціаліста і експерта.
- •Тема 4: докази і доказування в кримінальному процесі.
- •I. Поняття і зміст кримінально-процесуального доказування.
- •II. Предмет і межі доказування в кримінальному судочинстві.
- •При провадженні по кримінальній справі орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані виявити причини і умови, що сприяли скоєнню злочину (профілактика злочину).
- •III. Поняття документів в кримінальному процесі. Відповідність і допустимість доказів.
- •IV. Класифікація документів, її практичне значення в кримінальному процесі.
- •V. Основні положення оцінки документів в кримінальному процесі.
- •VI. Показання свідка в кримінальному процесі і їх перевірка і оцінка.
- •VII. Предмет показання потерпілого. Особливості їх перевірки і оцінки.
- •VIII. Показання підозрюваного і обвинуваченого в кримінальному процесі.
- •Обмова, самообмова, алібі.
- •IX. Висновок експерта і особливості його оцінки.
- •X. Поняття і види речових доказів, порядок збереження речових доказів, вирішення питання про долю речових доказів (самостійно).
- •XI. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерело доказів.
- •XII. Запобіжні заходи.
- •Тема№5: досудове провадження по кримінальній справі
- •I. Суть і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
- •II. Обов’язок прийняття підстав і обставин про злочини, обов’язок їх розгляду і вирішення.
- •III. Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі.
- •2. За відсутності в діянні складу злочину (ст. 6 п.2 кпк).
- •IV. Прокурорський нагляд за законністю і обґрунтованістю порушення і відмови в порушенні кримінальної справи.
- •V. Суть і значення стадій досудового розслідування в кримінальному процесі.
- •VI. Дізнання по справам про злочини які не є тяжкими. Дізнання по справам про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
- •VII. Поняття і види підслідності в кримінальному процесі
- •5. Підслідність за зв’язком справ.
- •VIII. Об'єднання і виділення кримінальних справ.
- •IX. Строки досудового слідства і строки тримання під вартою в кримінальному процесі.
- •X. Діяльність слідчого по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої злочином і забезпечення виконання вироку в частині конфіскованого майна.
- •XI. Виявлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину і прийняття заходів по їх усуненню(самостійно). Тема 6: слідчі дії.
- •І. Поняття і значення слідчих дій.
- •Іі. Процесуальний порядок виклику і допиту свідків і потерпілих. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.
- •Ііі. Процесуальний порядок затримання і допиту підозрюваного.
- •Іv. Підстави і процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •V. Процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Vі. Підстави і процесуальний порядок проведення обшуку і виїмки.
- •Viі. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Viіi. Огляд, види огляду. Процесуальний порядок оформлення результатів проведеного огляду.
- •Іх. Підстави і умови освідування.
- •Х. Відтворення обстановки і обставин події.
- •Хі. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- •Хіі. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Хііі. Зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •XIV. Підстави, умови і порядок призупинення досудового слідства.
- •Хv. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з закінченням досудового слідства.
- •Іі. Попередній розгляд справ.
- •Тема 9: судовий розгляд
- •І. Суть, задачі і значення стадії судового розгляду.
- •Іі. Строки судового розгляду.
- •Іі. Межі судового розгляду (самостійно). Іv. Підстави постановлення вироку, його види, зміст і форма.
Хv. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з закінченням досудового слідства.
В тих випадках коли кримінальна справа розслідувана повно, всебічно і об’єктивно, а також відсутні обставини, що виключають провадження по справі - досудове слідство закінчується та складається обвинувальний висновок.
Перед тим як складено обвинувальний висновок слідчий повинен оголосити учасникам досудового слідства про те, що провадження по справі закінчено і роз’ясняє їм право на ознайомлення з матеріалами справи.
У відповідності зі ст. 217 КПК слідчий визнавши досудове слідство по справі яке підлягає направленню обвинуваченого до суду закінченим повідомляє про це потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача і їх представника і роз’яснює їм їхнє право ознайомитись з усіма матеріалами кримінальної справи. Про це слідчий складає відповідний протокол і залучає до справи копію письмового повідомлення.
У випадку письмового чи усного клопотання осіб про ознайомлення їх з матеріалами кримінальної справи слідчий зобов’язаний надати потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу і їх представникам можливість ознайомитися з ними.
Цивільний відповідач знайомиться з матеріалами справи тільки в частині, що стосується цивільного позову.
Вказані особи мають право робити виписки зі справи.
Визнавши зібрані докази достатніми для складання обвинувального висновку і виконанням вимог ст. 217 КПК слідчий зобов’язаний оголосити обвинуваченому, що слідство по справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто так і за допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення досудового слідства.
Слідчий зобов’язаний роз'яснити обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд його справи в суді першої інстанції одноособово суддею або судом в складі трьох осіб у випадках коли за злочин скоєний обвинуваченим передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Якщо обвинувачений не виявив бажання ознайомитись з матеріалами кримінальної справи за участю захисника йому надаються для ознайомлення всі матеріали справи.
При ознайомленні з матеріалами справи обвинувачений має право робити виписки і заявляти клопотання.
Якщо по справі залучено декількох обвинувачених – слідчий зобов’язаний пред’явити кожному з них всі матеріали справи.
Про те, що обвинуваченому оголошено про закінчення слідства і що йому пред’явлені матеріали справи для ознайомлення вказується в протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред’явлення йому матеріалів справи.
Захисник обвинуваченого при ознайомленні з усіма матеріалами справи має право робити виписки, мати побачення з обвинуваченим наодинці, роз'ясняти обвинуваченому зміст обвинувачення, обговорювати з обвинуваченим питання про заявлення клопотань, подавати докази, заявляти відводи, подавати скарги на дії і рішення слідчого і прокурора.
Матеріали досудового слідства пред’являються для ознайомлення підшитими і пронумерованими.
Згідно змін від 3 квітня 2003 р. тепер при обчисленні строку тримання під вартою враховується час ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами кримінальної справи.
Крім того матеріали розслідування кримінальної справи повинні бути пред’явлені обвинуваченому і його захиснику не пізніше ніж за десять діб до закінчення максимального строку тримання під вартою і не пізніше ніж за місяць до закінчення максимального строку.
Якщо матеріали кримінальної справи були пред’явлені обвинуваченому і його захиснику за місяць до закінчення максимального строку тримання під вартою але цього часу виявилось недостатньо для ознайомлення з ними – строк може бути продовжений але не більше ніж на два місяці. Продовжити строк може суддя апеляційного суду за поданням слідчого яке повинно бути погодженим з Генеральним прокурором України чи його заступником або поданням цього прокурора чи його заступника.
Коли у справі беруть участь кілька обвинувачених то зазначене подання може бути внесено стосовно того обвинуваченого або тих обвинувачених які ознайомилися з матеріалами справи якщо не відпала необхідність у застосуванні до нього або до них взяття під варту, відсутність підстав для обрання іншого запобіжного заходу.
Протягом пред’явлення матеріалів слідства для ознайомлення підписується потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, обвинуваченим і захисником, слідчим.
Клопотання про доповнення досудового слідства, про зміну кваліфікації злочину і закриття справи може бути заявлено обвинуваченим і його захисником в усній чи письмовій формі.
Усні клопотання заносяться в протокол, письмові – додаються до справи.
Слідчий зобов’язаний задовольнити клопотання обвинуваченого і його захисника якщо для вияснення яких заявлені клопотання мають значення для справи.
Про відмову в задоволенні клопотання слідчий складає мотивовану постанову яка оголошується обвинуваченому і його захиснику.
ТЕМА 7 : ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА (самостійно)
1. СТРУКТУРА І ЗМІСТ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ПО КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ. РІШЕННЯ ПРОКУРОРА ПО СПРАВІ, ЩО ПОСТУПИЛА ДО НЬОГО З ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИСНОВКОМ.
2. ПІДСТАВИ І ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ В СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ.
3. ОСКАРЖЕННЯ В СУД ПОСТАНОВИ ПРО ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ І РОЗГЛЯД СКАРГИ СУДДЕЮ.
4. ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА ПО ЗДІЙСНЕННЮ НАГЛЯДУ ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНІВ ДІЗНАННЯ І ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.
ТЕМА 8 : ПІДСУДНІСТЬ ТА ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВ
1. Підсудність.
2. Попередній розгляд справ.
І. ПІДСУДНІСТЬ.
Питання яке насамперед з'ясовується суддею при попередньому розгляді справи є питання про підсудність справи.
Підсудність – це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи відповідно до яких встановлюється конкретний судовий орган компетентний впроваджувати як суд першої інстанції судовий розгляд кримінальної справи по суті пред'явленого обвинувачення і винести вирок.
Визначити підсудність означає з'ясувати який саме суд має розглядати конкретну справу.
Розрізняють предметну (родову), персональну, територіальну підсудність, спеціальну підсудність, підсудність за зв’язком справ та альтернативну підсудність.
Предметна підсудність – підсудність за правилами якої розмежовується компетенція судових органів: визначається який саме суд розглядатиме справу як суд першої інстанції залежно від характеру злочину і його кваліфікації.
Персональна підсудність визначається службовим станом підсудних щодо яких у чинному законодавстві міститься спеціальна вказівка про порядок притягнення їх до кримінальної відповідальності.
За персональною підсудністю обов’язок розгляду справи покладається на судовий орган залежно від суб’єкта злочину.
Територіальна підсудність – це підсудність, що визначається місцем скоєння злочину. Кримінальна справи розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин, якщо вчинення злочину встановити неможливо то справа повинна бути розглянута судом у районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство в даній справі.
Підсудність за зв’язком справ – це підсудність, що визначається виходячи з положення про те, що доцільно об'єднання в одному провадженні кримінальної справи з обвинуваченням кількох осіб – співучасників і вчиненні одного чи декількох злочинів або з обвинуваченням однієї особи по вчиненню декількох злочинів.
Питання про підсудність за зв’язком справ виражається таким чином:
1) якщо одна особа чи група осіб обвинувачується у вчиненні декількох злочинів справи про які підсудні різним судам то справи розглядаються вищим із цих судів;
2) якщо особа або група осіб обвинувачується у вчиненні декількох злочинів і справа хоча б про одного з них або про один із злочинів підсудна спеціальному суду то її розглядає цей суд.
Альтернативна підсудність означає, що судовий розгляд справи провадиться тим органом на території якого було порушено кримінальну справу або закінчено розслідування, або якому доручено розгляд справи вищим судом.
З метою забезпечення найбільш об’єктивного і повного розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду в окремих випадках справа може бути передана на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків.
Передача в цих випадках справи з одного суду до іншого допускається лише до початку її розгляду в судовому засіданні.
Суддя при попередньому розгляді справи встановивши, що кримінальна справа не підсудна даному надсилає її за підсудністю.
Якщо підсудність справи іншому однойменному суду виявилася в судовому засіданні – суд продовжує розгляд справи коли це не може завдати шкоди повноті і об’єктивності дослідження обставин справи.
Коли ж цього не можна забезпечити – суд надсилає справу за підсудністю, про що виносить постанову, а якщо колегією – ухвалу.