X. Поняття і види речових доказів, порядок збереження речових доказів, вирішення питання про долю речових доказів (самостійно).

XI. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерело доказів.

У відповідності зі статтею 72 КПК протоколи слідчих дій в яких підтверджуються обставини та факти, що мають значення для вирішення справи складені і оформлені в передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку є джерелом доказів.

Протокол – це документ про проведення слідчих і судових дій і результатів.

Джерелом доказів служать протоколи всіх слідчих дій крім допитів потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених.

Протоколи допитів – це засіб фіксації показань указаних осіб які безпосередньо являються самостійним джерелом доказів.

Не являється джерелом доказів і протокол допиту експерта так як зафіксовані в ньому показання тільки роз’яснюють або доповнюють його висновок.

По кожній кримінальній справі слідство проводиться два рази: спочатку слідчим, а потім судом.

Доказами є протоколи тих слідчих дій які проводять на стадії досудового розслідування і вже не будуть проводитися в суді. Протокол огляду місця пригоди, пред’явлення для визнання освідування, відтворення обстановки і обставин місця події тощо.

Вказані вище протоколи оголошуються в судовому розгляді, про що робиться відмітка у протоколі судового засідання. Відомості які є в цих протоколах про обставини, що мають значення для справи поряд з іншими доказами кладуться в основу рішення суду по суті кримінальної справи.

Протоколи судових дій – це протоколи судового засідання.

Показання допитаних в суді першої інстанції свідків, потерпілих і підсудних являються джерелом доказів, а протокол судового засідання лише засобом їх фіксації.

Протокол слідчої чи судової дії повинен бути складений тільки уповноваженою особою, в ньому повинні бути всі необхідні по закону атрибути в тому числі і підписи осіб, що брали участь у слідчих діях.

До протоколів слідчих дій можуть бути долучені фотознімки, матеріали звукозапису, плани, схеми, знімки та інші матеріали які пояснюють їхній зміст.

Результати застосування слідчих і судових дій є додатковими до протоколу.

Вони можуть мати доказове значення тільки при наявності протоколу в якому відзначені умови і порядок застосування технічних засобів.

Перевірка і оцінка протоколів слідчих і судових дій здійснюється на загальних підставах так як вони не мають раніше встановленої сили і не виключено, що в них можуть міститись помилки і неточності.

При перевірці і оцінці доказів цього виду враховується наявність чи відсутність протиріч з іншими доказами.

Наявність в них даних про роз’яснення учасникам слідчої дії право робити зауваження з приводу проведених слідчих дій суд перевіряючи правильність протоколу слідчих дій має право викликати і допитати понятих які були присутні при слідчих діях і підписали протокол.

Вищестоящий суд при перевірці і оцінці слідчих дій враховує зауваження на нього учасників судового розгляду, якщо вони поступили.

В КПК мова йде про документи як джерела доказів в широкому розумінні, тому в кримінальному процесі доказом може бути не тільки предмет на якому з допомогою письмових знаків (літер, цифр, нот, ієрогліфів) викладені або засвідчені обставини які мають значення для справи але і предмет на якому такі відомості зафіксовані за допомогою звуку або зображення (фото-, відео-, фоно-, кіно-, документи, малюнки, карти, схеми, креслення, дискети, перфокарти і т.д.).

Для віднесення предмета до документа не має значення матеріал з якого він виготовлений, спосіб його створення і те яким умовним кодом виражений його зміст.

Документи можуть бути офіційними (що виходять від державних органів чи посадових осіб) і неофіційні (особисті листи та ін.).

Офіційні документи повинні мати всі необхідні реквізити:

• дату

• підпис

• штамп

• печатку і т.д.

Неофіційні документи перевіряються як правило шляхом допиту їх автора. Документи можуть бути первинними, (оригінальними) і похідними (копії).

Бажано щоб в матеріалах кримінальної справи фігурували оригінали документів а не їх копії.

Доказове значення має зміст, а не форма документів, якщо ж документи важливі для справи іншими особливостями, зовнішнім видом, часом, місцем їх виявлення, матеріалом з якого вони виготовлені, слідами підробок, тобто мають ознаки речового доказу, тоді на них розповсюджуються норми які стосуються регулювання доказів (ст. 78-81 КПК).