Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КР. ПРОЦЕС. ЛЕК.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
712.7 Кб
Скачать

Хііі. Зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.

Під час подальшого розслідування справи пов’язаної з перевіркою показів обвинуваченого і збиранням нових доказів до прийняття кінцевого рішення слідчим формула обвинувачення викладена в постанові про притягнення як обвинуваченого може зазнати змін пов’язаних з істотними змінами обвинувачення по фактичним обставинам. Доповненням першочергового обвинувачення новими епізодами, зміненими або кваліфікуючими ознаками, виключенням з першочергового обвинувачення окремих епізодів злочинної діяльності, злочинів або кваліфікуючих ознак.

У відповідності з ч. 1 ст. 141 КПКУ якщо під час досудового слідства виникає необхідність змінити пред’явлене обвинувачення або доповнити його слідчий зобов’язаний заново пред’явити обвинувачення з виконанням вимог ст. 131, 132, 133 і 140 КПК – це значить, що у випадку зміни обвинувачення по фактичним обставинам або доповнення обвинувачення слідчий зобов’язаний винести нову постанову про притягнення в якості обвинуваченого, пред’явити особі змінене чи доповнене обвинувачення і доповнити його по суті заново з тим, що суттєва зміна обвинувачення по фактичним обставинам або доповнення його завжди погіршує стан обвинуваченого і порушує його право на захист.

Якщо під час досудового слідства частина пред’явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження – слідчий своєю постановою закриває справу в тій частині обвинувачення, про що оголошує обвинуваченому.

Закриття кримінальної справи в певній частині обвинувачення можливе на підставах вказаних в ч.1 ст. 6 , а також п. 2 ст. 213 КПК.

Якщо виключення частини обвинувачення тягне за собою зміну кваліфікації на іншу статтю або на іншу частину або пункт цієї ж статті необхідно винести ще і нову постанову про притягнення особи як обвинуваченого, пред’явити їй змінене обвинувачення і доповнити по ньому тому, що обвинувачений має право знати в чому його обвинувачують і давати показання по суті пред’явленого обвинувачення.

В інших випадках необхідність зміни обвинувачення викликається:

1) уточненням фактичних обставин події;

2) виправленням допущених раніше помилок або неточностей у формулюванні обвинувачення;

3) застосуванням крім статей особливої частини КК і статей, що визначають стадію злочинної діяльності чи форму співучасті обвинувачених в скоєнні злочинів.

В цих випадках також необхідно винести нову постанову про притягнення як обвинуваченого, пред’явити особі обвинувачення і доповнити її по новому обвинуваченню.

XIV. Підстави, умови і порядок призупинення досудового слідства.

В процесі розслідування кримінальної справи можуть виникнути обставини, що встановлюють перепони в подальшому провадженні досудового слідства і його закінченні. В таких випадках в кримінально-процесуальній діяльності наступає перерва яка тягнеться до тих пір поки дані обставини не будуть установлені.

Перерва в провадженні досудового розслідування породжує тільки ті обставини які вказані в ст. 206 КПК.

Якщо вони будуть встановлені то досудове слідство призупиняється.

В інших випадках: тяжка хвороба потерпілого і т.д., розслідування повинно продовжитися.

Якщо при цьому закінчується строк досудового слідства то порушується клопотання про його продовження.

Призупинення досудового слідства не означає закінчення провадження по справі.

Після того як підстави, що потягнули призупинення провадження по справі будуть усунуті слідчий відновлює досудове слідство і закінчує його в загальному порядку.

Ч. 1 ст. 206 КПК передбачає три підстави для призупинення досудового слідства:

1) коли місце знаходження обвинуваченого невідоме;

2) коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження по справі;

3) коли не встановлено особу яка вчинила злочин.

У випадках зазначених у п. 1 і 2 ст. 206 КПК досудове слідство може бути зупинене тільки після того як слідчий винесе постанову про притягнення певної особи як обвинуваченого і виконає всі слідчі дії провадження яких можливе у відсутності обвинуваченого, а також вживе заходів до збереження документів та інших можливих доказів у справі.

Підставою передбаченою п.1 ч.1 ст. 206 і ст. 207 КПК можуть бути і застосовуються в тих випадках коли відносно особи винесена постанова про притягнення як обвинуваченого, однак притягнути її в подальше розслідування неможливо у зв’язку з відсутністю даних про її місце знаходження.

Якщо місце перебування обвинуваченого невідоме або він ухиляється від слідства – слідчий до закінчення строку встановленого для проведення досудового слідства зобов’язаний прийняти всі необхідні заходи по встановленню місця перебування обвинуваченого.

Місце знаходження обвинуваченого може бути встановлено шляхом допиту його родичів, знайомих, співробітників, накладенням арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію, засобів зв’язку і т.д.

Якщо в результаті прийнятих заходів встановити місце перебування особи відносно якої винесено постанову про притягнення по справі як обвинуваченого є неможливим, слідчий до призупинення або одночасно з призупиненням досудового слідства оголошує розшук обвинуваченого.

При наявності підстав передбачених ст. 155 КПК слідчий може обрати відносно розшукуваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ст. 138 КПК).

Про оголошення розшуку слідчий складає постанову яку направляє у відповідні органи розшуку, крім того в органи розшуку направляється постанова про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, копія постанови про притягнення особи як обвинуваченого, довідка про особу розшукуваного, його фотографії, копія постанови про призупинення досудового слідства.

При затриманні обвинуваченого якого розшукували і відповідно якого обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту орган розшуку негайно доповідає про це прокурору по місцю затримання.

Прокурор протягом 24-х годин зобов’язаний перевірити чи дійсно затриманий є тією особою яка розшукується і упевнившись в наявності законних підстав для арешту дає санкцію для направлення заарештованого етапом до місця провадження слідства.

Підстави передбачені п. 2 ч. 1 ст. 206 і ст. 208 КПК застосовуються коли по справі винесено постанову про притягнення особи як обвинуваченого однак тяжке захворювання виключає можливість його участі в розслідуванні справи. Призупинення досудового слідства за цими підставами може мати місце тільки тоді коли факт наявності у обвинуваченого тяжкого психічного чи іншого захворювання засвідчений лікарем і про це є довідка чи висновок експерта, захворювання повинно бути тяжким, тобто таким при якому стан здоров'я обвинуваченого на протязі довгого часу не дозволяє залучити його в провадження досудового слідства. В той час захворювання повинно бути тимчасовим, тобто таким яке підлягає вилікуванню і можна чекати видужання обвинуваченого.

Призупинення досудового слідства за п. 2 ч. 1 ст. 206 КПК може мати місце тільки після того коли слідчий виконає всі слідчі дії провадження яких можливе у відсутність обвинуваченого, а також застосовує заходи по збереженню можливих доказів по справі.

При цьому обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід може бути залишений або скасований.

Після видужання обвинуваченого слідство відновлюється і закінчується провадженням на загальних підставах.

Досудове слідство призупиняється також в тих випадках коли не встановлена особа, що скоїла злочин.

За цією підставою досудове слідство може бути призупинено тільки після провадження всіх необхідних і можливих слідчих дій для встановлення особи, що скоїла злочин.

Після прийняття рішення про призупинення досудового слідства у зв’язку з не встановленням особи, що скоїла злочин складається план слідчих дій і оперативно-розшукових заходів по встановленню особи і слідчий як безпосередньо так і через органи дізнання продовжує приймати заходи по встановленню особи, що скоїла злочин.

Досудове слідство призупиняється мотивованою постановою слідчого копія якої направляється прокурору.

Якщо по справі залучені двоє і більше обвинувачених, а підстави для призупинення справи відносяться не до всіх обвинувачених – слідчий вправі виділити й призупинити справу відносно окремих обвинувачених або призупинити провадження по справі.

При необхідності відновлення досудового слідства складається мотивована постанова копія якої направляється прокурору.

Призупинені кримінальні справи підлягають закриттю за підставами передбаченими ст. 211 КПК.