- •Тема 7 : закінчення досудового слідства (самостійно) 78
- •Тема 8 : підсудність та попередній розгляд справ 79
- •Тема 9: судовий розгляд 82
- •Тема 1: поняття, суть і завдання кримінального процесу. І. Поняття, суть і завдання кримінального процесу.
- •II. Поняття стадій кримінального процесу і система кримінального процесу.
- •Тема 2: принципи кримінального процесу. І. Принцип кримінального процесу
- •II. Поняття і види кримінально-процесуальних функцій.
- •Тема 3 :суб’єкти кримінального процесу і. Поняття суб'єктів кримінального процесу
- •II. Процесуальний статус прокурора на різних стадіях кримінального процесу
- •III.Органи досудового слідства, процесуальний статус слідчого і начальника слідчого відділу.
- •IV. Органи дізнання і їх повноваження. Процесуальний статус особи, що веде дізнання.
- •V. Потерпілий у кримінальному судочинстві. Процеауальний статус потерпілого у справах приватно-публічного і публічного обвинувачення.
- •VI. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальному процесі.
- •VII. Підозрюваний у кримінальній справі. Підстави і процесуальний порядок затримання підозрюваного.
- •VIII. Обвинувачений і його процесуальний статус.
- •IX. Законні представники неповнолітнього потерпілого і обвинуваченого.
- •X. Процесуальний стан захисника в кримінальному судочинстві, відмова від захисника
- •XI. Процесуальні форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Процксуальний статус спеціаліста і експерта.
- •Тема 4: докази і доказування в кримінальному процесі.
- •I. Поняття і зміст кримінально-процесуального доказування.
- •II. Предмет і межі доказування в кримінальному судочинстві.
- •При провадженні по кримінальній справі орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов’язані виявити причини і умови, що сприяли скоєнню злочину (профілактика злочину).
- •III. Поняття документів в кримінальному процесі. Відповідність і допустимість доказів.
- •IV. Класифікація документів, її практичне значення в кримінальному процесі.
- •V. Основні положення оцінки документів в кримінальному процесі.
- •VI. Показання свідка в кримінальному процесі і їх перевірка і оцінка.
- •VII. Предмет показання потерпілого. Особливості їх перевірки і оцінки.
- •VIII. Показання підозрюваного і обвинуваченого в кримінальному процесі.
- •Обмова, самообмова, алібі.
- •IX. Висновок експерта і особливості його оцінки.
- •X. Поняття і види речових доказів, порядок збереження речових доказів, вирішення питання про долю речових доказів (самостійно).
- •XI. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерело доказів.
- •XII. Запобіжні заходи.
- •Тема№5: досудове провадження по кримінальній справі
- •I. Суть і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.
- •II. Обов’язок прийняття підстав і обставин про злочини, обов’язок їх розгляду і вирішення.
- •III. Обставини, що виключають провадження по кримінальній справі.
- •2. За відсутності в діянні складу злочину (ст. 6 п.2 кпк).
- •IV. Прокурорський нагляд за законністю і обґрунтованістю порушення і відмови в порушенні кримінальної справи.
- •V. Суть і значення стадій досудового розслідування в кримінальному процесі.
- •VI. Дізнання по справам про злочини які не є тяжкими. Дізнання по справам про тяжкі і особливо тяжкі злочини.
- •VII. Поняття і види підслідності в кримінальному процесі
- •5. Підслідність за зв’язком справ.
- •VIII. Об'єднання і виділення кримінальних справ.
- •IX. Строки досудового слідства і строки тримання під вартою в кримінальному процесі.
- •X. Діяльність слідчого по відшкодуванню матеріальної шкоди завданої злочином і забезпечення виконання вироку в частині конфіскованого майна.
- •XI. Виявлення причин і умов, що сприяли скоєнню злочину і прийняття заходів по їх усуненню(самостійно). Тема 6: слідчі дії.
- •І. Поняття і значення слідчих дій.
- •Іі. Процесуальний порядок виклику і допиту свідків і потерпілих. Особливості виклику і допиту неповнолітніх свідків і потерпілих.
- •Ііі. Процесуальний порядок затримання і допиту підозрюваного.
- •Іv. Підстави і процесуальний порядок проведення очної ставки.
- •V. Процесуальний порядок пред’явлення для впізнання.
- •Vі. Підстави і процесуальний порядок проведення обшуку і виїмки.
- •Viі. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Viіi. Огляд, види огляду. Процесуальний порядок оформлення результатів проведеного огляду.
- •Іх. Підстави і умови освідування.
- •Х. Відтворення обстановки і обставин події.
- •Хі. Процесуальний порядок призначення і проведення експертизи. Випадки обов’язкового призначення експертизи.
- •Хіі. Підстави і процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченого. Пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого.
- •Хііі. Зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •XIV. Підстави, умови і порядок призупинення досудового слідства.
- •Хv. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи у зв’язку з закінченням досудового слідства.
- •Іі. Попередній розгляд справ.
- •Тема 9: судовий розгляд
- •І. Суть, задачі і значення стадії судового розгляду.
- •Іі. Строки судового розгляду.
- •Іі. Межі судового розгляду (самостійно). Іv. Підстави постановлення вироку, його види, зміст і форма.
VII. Поняття і види підслідності в кримінальному процесі
Підслідність – це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи у відповідності з якою вона підлягає розслідуванню тим чи іншим органом досудового слідства.
В кримінальному процесі України розрізняють такі види підслідності:
1. Предметна або родова. В основному розмежування компетенції між різними органами досудового слідства тут покладена така ознака кримінальної справи як ознака скоєного злочину, його юридична кваліфікація. Залежно від цього розподіляється компетенція по розслідуванню кримінальної справи між слідчими підрозділами чотирьох видів:
- прокуратури;
- МВС;
- СБУ;
- податкова міліція (ст. 112 КПК).
Підслідність кримінальних справ за предметною кримінально-правовою ознакою визначено законом через перелік складів злочинів розслідування яких віднесено виключно до компетенції слідчих прокуратури, а також розподілом компетенції відносно решти справ між слідчими органів МВС, СБУ та податкової міліції.
Ст. 112 КПК передбачає, що слідчі прокуратури можуть прийняти до свого провадження будь-яку кримінальну справу яка підслідна іншим органам досудового слідства.
2. Територіальна підслідність. Як правило критерієм для визначення місця провадження слідства є місце вчинення злочину.
У цьому випадку розслідування доручається слідчому того органу до юрисдикції якого відноситься обслуговування території якщо і за іншими критеріями (предметне, персональне) розслідування повинно провадитися.
Ст. 116 КПК дає змогу вирішувати питання про місце провадження досудового слідства залежно від місця виявлення злочину, а також з урахуванням місця перебування особи яка вчинила злочин, або більшості свідків.
Крім того необхідність розслідування справи не за місцем вчинення злочину може бути обумовлена відводом заявленим всім слідчим даного району, рішенням вищестоящого прокурора або начальника вищестоящого слідчого відділу щодо розподілення навантаження між слідчими.
Слідчий має право доручити провадження окремих слідчих дій відповідному слідчому або органу дізнання які знаходяться в інших слідчих районах і які зобов’язані виконувати окремі доручення в 10-денний строк.
В межах міста або району хоча і розділеного на декілька слідчих дільниць слідчий зобов’язаний особисто провадити всі слідчі дії.
3. Правила про персональну підслідність співвідносяться з особою суб’єкта злочину.
Розслідування всіх справ про злочини неповнолітніх, тобто осіб, що не досягли 18 р. зараз віднесено до компетенції слідчих органів внутрішніх справ.
До підсудності слідчих прокуратури віднесено провадження розслідування у всіх справах про злочини вчинені службовими особами які посідають особливо відповідні посади відповідно до ч.1 ст. 9 ЗУ "Про державну службу" та особами посади яких віднесено до 1 – 3-ї категорії посад і працівниками правоохоронних органів.
Слідчі військової прокуратури розслідують всі кримінальні справи про військові злочини у вчиненні яких брала участь хоча б одна особа з числа військовослужбовців або тих військовозобов'язаних які перебувають на навчальних зборах, а також про злочини вчинені солдатами, матросами, сержантами та особами офіцерського складу СБУ, військовими будівниками, працівниками та службовцями збройних сил у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків або у розташуванні військової частини, військово-навчального закладу або іншої установи збройних сил.
Оскільки ні в ст. 102, 112 КПК ні в ст. 17 ЗУ "Про прокуратуру" слідчі військових прокуратур окремо не вказані – Генеральний прокурор України наказом № 16 від 5 червня 1994 р. визначив такі особливості розмежування їх підслідності:
1). Кримінальні справи по обвинуваченню цивільних осіб у вчиненні за участю військовослужбовців за межами військової частини одного або декількох злочинів, що не військовими розслідується слідчими територіальних органів відповідно до ст. 112 КПК.
2). Кримінальна справа про злочини вчинені особами під час проходження ними військової служби розслідуються слідчими військових прокуратур і в тому разі коли особа вже звільнена з військової служби.
3). Кримінальні справи про злочини проти держави вчинені військовослужбовцями розслідуються слідчими органів безпеки.
4. За постановою Генерального прокурора України його заступників прокурора області та прирівняних до них прокурорів, слідчими прокуратури можуть розслідуватися і інші злочини.
Це може розглядатися як прояв альтернативної підслідності.