- •Собі оцю гробницю збудував,
- •Неалфавітні графічні знаки
- •Шляхи виникнення омонімів
- •Міжмовна омонімія
- •І за вікном, у листолет відчиненим,
- •Застаріла лексика
- •Змагались семеряга і жупани,
- •Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом
- •Перекладні словники
- •Тлум а чні словники
- •Етимологічні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Розряди істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія числа
- •Ка тегорія відмінка
- •Зразки відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання множинних іменників
- •Вщмінюва ння вла сних назв
- •Зразки відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Якісні прикметники
- •Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників
- •Відносні прикметники
- •Суфіксальний спосіб творення прикметників
- •Префіксальний спосіб творення прикметників
- •Складені числівники
- •Складеш порядкові числівники
- •Відмінювання займенників
- •Теперішній час
- •Давноминулий час
- •Активні дієприкметники
- •Па сивні дієприкметники
- •Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •Просторові відношення
- •Ча сові відношення
- •Причинові відношення
- •Відношення мети
- •Сполучники сурядності й підрядності
- •1. Частки, що виражають різні змістові відтінки значення слів, словосполучень або речень
- •3. Емоційно-експресивні та експресивно-підсилювальні частки
- •Питальні речення
- •Спонукальні речення
- •Гіпотетичні речення
- •Переповідні речення
- •Речення бажальної модальності
- •Речення умовної модальності
- •Окличні речення
- •Простий підмет
- •Складений підмет
- •Присудок
- •Простий присудок
- •Складений присудок
- •Складений іменний присудок
- •Присудки, що мають однотипну структуру зі складеним іменним присудком
- •Складений дієслівний присудок
- •Складний присудок
- •Складні випадки та помилки при узгодженні підмета й присудка
- •Складності й помилки при виборі форми роду
- •Складності й помилки в ка тегорії числа
- •Означення
- •Узгоджені означення
- •Неузгоджені означення
- •Обставини
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Номіна тивні речення
- •Синтаксичні відношення між однорідними членами
- •Однорідні й неоднорідні озна чення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Відокремлені 03 на чення
- •Відокремлення прикладки
- •Відокремлення обставин
- •Твой сон недобрий очень рано
- •Прийми мене, весно рожева,
- •Візьміть мене братом, дерева,
- •Вставні і вставлені конструкції вставні конструкції
- •Вставлені конструкції
- •Синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень
- •Речення з єднальними сполучниками
- •На високій скелі ранньою добою Кулею підбитий сокіл клекотав,
- •І як вихор ми враз понеслися,
- •Речення 3 протиставними сполучниками
- •Речення з розділовими сполучниками
- •Байдикувати,
- •Речення з градаційними сполучниками
- •Речення 3 приєднувальними сполучниками
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядним місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним причини
- •Складнопідрядні речення з підрядним умови
- •Складнопідрядні речення з підрядним допусту
- •Складнопідрядні речення з підрядним наслідку
- •Складнопідрядні речення з підрядними приєднувальними (супровідними)
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між ча стинами
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Б ага топленні речення з сурядним зв'язком
- •Вага точленні речення з безсполучниковим зв'язком
- •Б ага топленні складнопідрядні речення
- •Складні синтаксичні конструкції
- •То хліб, що матінка гуцулка
- •Що то любов мою безмежну
- •Розділові знаки при прямій мові та цита так
- •Пряма мова після слів автора
- •Пряма мова перед словами автора
- •Слова автора в інтерпозиції
- •Пряма мова вінтерпозиції
- •Розділові знаки в діалозі (полілозі)
- •Розділові знаки при цита тах
- •Сучасна українська мова
Пряма мова перед словами автора
Коли пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставиться кома (або знак питання, знак оклику, крапки) і тире. Крапка після прямої мови перед словами автора не ставиться.
Слова автора починаються з малої літери. Напр.: «—Хіба щось погане приснилося?— питають мати і знову заходжуються дму-хати в жарину» (Г. Тютюнник); « — Подай драбину! — пошепки в темряві озвався пічник» (В. Барка); «"Чи то б хто подумав, щоб Яким, отакий неповороткий, та отак плавав",— дивуєтесь ви» (Панас Мирний).
Слова автора в інтерпозиції
Коли слова автора розривають пряму мову, виділену лапками, то між прямою мовою та словами автора лапки не закриваються і не відкриваються знову після слів автора. Напр.: «Слухай, ти, — зневажливо кинув йому Сідалковський-другий. — Не забувай про честь і шляхетність. Я скоріше вмру, ніж порушу правила честі» (О. Чорногуз); «Лише праця, творча праця, що дає реальні й дивуючі наслідки, може захопити людину, може зробити життя людини повним і цікавим, — думав Теодор Гай. — Боротися з природою, перемагати її— це завдання й мета вільної людини» (Гео Шкурупій).
Якщо на місці розриву прямої мови словами автора не мало бути ніякого розділового знака або мала б стояти кома (крапка з комою, двокрапка, тире), то слова автора виділяються з обох боків комою і тире і починаються з малої літери: «Ну звичайно,— думаєш собі,— старалась, старалась людина, співала, а цей дивак нічого й не бачив...» (Гео Шкурупій).
Якщо перша частина прямої мови — закінчене речення, то перед словами автора ставиться кома (знак питання, знак оклику) і тире, слова автора починаються з малої літери, а в кінці їх ставиться крапка і тире. Друга частина прямої мови починається з великої літери. Напр.: « — Ой! — крикнув чоловік. —Я хотів вас попередити про цю яму, але забув» (нар. творчість); « — Шептала візьмеш, — сказав конюх хлопчикові. — Тільки зачекай, напою» (В. Дрозд).
Коли перша частина прямої мови закінчується крапками, то перед мовою автора вони зберігаються, після них ставиться тире. Слова автора починаються з малої літери. В кінці слів автора ставиться крапка або кома (в залежності від того, становить друга частина прямої мови окреме закінчене речення чи є продовженням перерваного речення) і тире. Друга частина прямої мови починається відповідно з великої чи з малої літери: « — Іди... — кажу я голосніше. —До побачення» (В. Дрозд);« —Дядьку Никодиме, вам учора догану дали!—Хай... —махнув рукою Никодим, — буде Барці на кохту» (нар. творчість); «На сьомій сторінці дірка... — сказав педант, переглядаючи книгу, — і на восьмій теж...» (журн.).
Якщо в словах автора є два дієслова, що вводять пряму мову, і перше з них стосується частини прямої мови в препозиції, а друге — в постпозиції, то перед другою частиною прямої мови після слів автора ставиться двокрапка і тире. Перше слово прямої мови пишеться з великої літери. Напр.: «— Знаю, що по закону, — сердито відповів на те Лозовий і додав: — Вишняку шкода...» (В. Дрозд); «— Про мене... — згоджується Артем стосовно лелек і рішуче додає' — А зілля вирви. Дах псуватиме» (В. Дрозд).