Якісні прикметники

Якісні прикметники різноманітні за значенням. Вони мо­жуть указувати на: протяжність у просторі (довгий, вузький, гли­бокий), у часі (повільний, швидкий, довгий), духовні чи фізичні властивості живих істот (талановитий, інтелектуальний, доб­рий, незграбний, хворий, гарний), ознаки, що сприймаються ор­ганами чуття {гарячий, гіркий, запашний, твердий). Якісні прик­метники різноманітні за граматичними властивостями, а саме: вони (в переважній більшості) мають ступені порівняння (висо­кий — вищий — найвищий), антонімічні пари (гіркий — солод­кий, вузький — широкий), служать твірною основою для імен­ників абстрактного значення (гіркий — гіркота, довгий — дов­жина, новий — новизна, доблесний — доблесть, твердий — твердість), для прислівників з суфіксами -о, -е (далекий — да­леко, гарячий — гаряче, дружній — дружньо), можуть утворю­вати ступені якості (злий — злющий, добрий — предобрий, си­ній — синюватий), поєднуватися з прислівниками міри і ступе­ня (дуже холодний, завжди уважний, вічно молодий). До якіс­них належать всі непохідні прикметники із значенням кольору (голубий, червоний, білий) та невідмінювані типу: маренго, хакі, беж тощо.

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ (КОМПАРАТИВ)

Ступінь порівняння — це здатність вияву ознаки в різних кількісних вимірах. Він завжди визначається «кількістю» переважальної ознаки. Існує вихідна форма, інакше — зви­чайний (позитивний) ступінь, від якого утворюються ви­щий (компаратив) та найвищий (суперлатив) ступені.

Звичайний ступінь прикметників характеризуєть­ся тим, що передає ознаку як таку, свідчить про її наявність у предметі, але не вказує на її кількість чи міру. Напр.: зелений луг, блакитне небо, складне завдання, широка ріка, солодкі груші.

Прикметники вищого ступеня набувають певного значення в плані кількісного виміру ознаки. У цьому суттєва різниця між значенням прикметника звичайного ступеня і ви­щого. У першому випадку ознака предмета характеризується безвідносно і безпосередньо, в другому вона набирає відносно­го, порівняльного значення.

Прикметники найвищого ступеня передають пов­ну, абсолютну перевагу одного предмета над іншими за якоюсь відомою ознакою; наприклад: це — активні студенти курсу, це — найактивніший студент на курсі.

У прикметників вищого ступеня існують дві форми виражен­ня — проста (синтетична) і складена (аналітична). Про­ста форма вищого ступеня утворюється так: до основи прик­метника звичайного ступеня додаються суфікси: -іш-, -ш- та ро­дове або числове закінчення: біл-ий, біл + іш-ий, біл + іш-і, гли-бок-ий — глиб + ш-ий, глиб + ш-і. При утворенні простої форми вищого ступеня порівняння прикметників відбувається ряд мор­фонологічних процесів. Суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають, і афікс вищого ступеня порівняння приєднується безпосередньо до коре­ня: глчбокий — глиб-ш-ий, далекий — даль-ш-ий, тонкий — тон-имш; при цьому відбуваються позиційні чергування кінцевих корене­вих приголосних зь-ж, с-ш, г-ж; низький — ниж-чий, високий — ви(шч)ий (графічно — вищий), дорогий — дорож-чиїс, дисимілятив­ні зміни полягають у тому, що фрикативні звуки ж, ш, опинив­шись поряд, розподібнюються: звук ш — переходить в африкатив­ний ч: дорож+ш+ий — дорож-ч-ий, високий — виш+ш+ий — виш+ч+ий — вищий, вузький — вуж+ш+ий — вуж+ч+ий.

Деякі прикметники утворюють виший ступінь за допомо­гою суплетивних форм: гарний — кращий, погані'й — гірший. Не утворюється проста форма вищого ступеня від деяких прикмет­ників із суфіксом -ськ(ий) (товариський), з суфіксом -н- (ранній), з суфіксом -ов- (вольовий) тощо.

Складена форма вищого ступеня порівняння прикметників утворюється сполученням слова більш (менш) та прикметника звичайного ступеня. Така описова форма являє собою цілісну граматичну єдність, якою передається значення вищого ступе­ня: більш корисний, менш уважний. _і Прикметники вищого ступеня обох способів творення (про­стий і складений), як правило, поєднуються з прислівниками типу: ледь, незрівнянно, значно, ще, які ще більше підсилюють ознаку порівняння, наприклад: вищий — ще вищий, незрівнянно кращий, значно товщий.

У реченні прикметники вищого ступеня виконують звичай­но синтаксичну функцію присудка, рідше означення: наприк­лад: « — Чи я хороша? — Найкраща в світі» (Леся Українка) (присудок), «Найкращі слова були сказані про цю подію» (газ.) (означення).

Для прикметників найвищого ступеня існує три форми ви­раження — проста, складна і складена. Проста форма утворюється від основи прикметника вищого ступеня за допомогою префікса най-: вищий — найвищий, розумніший — найрозумніший, ближчий — найближчий, вищий — найвищий, кращий — найкращий.

Складна форма — це поєднання простої форми найви­щого ступеня прикметників і часток як, що: якнайдовший, що-найсичьніший.

Складена форма найвищого ступеня прикметників ут­ворюється шляхом сполучення слів антонімічного значення най-більш, найменш з прикметником звичайного ступеня: найбільш вибагливий, найменш примхливий. Найвищий ступінь прикметни­ка, що передає властивості живих істот, утворюється за допо­могою прикметника вищого ступеня у поєднанні його із слово­сполученням за(від) + усіх, наприклад: щедріший за всіх, веселі-ший від усіх.

Описові (складені) форми — послідовні, універсаль­ні й логічні, але нагромадження їх поряд у тексті небажане і його слід уникати, використовуючи прості форми. Прості фор­ми структурно легші, лаконічніші, коротші, тому їм частіше на­дається перевага, особливо в усному мовленні та в красному письменстві й публіцистиці; вони — невід'ємна частина емоціи-но-експресивної лексики. Складені форми при всій своїй пози­тивній характеристиці — все ж функціонально обмежені, вони більш характерні для книжних стилів.

Синтетична форма прикметників найвищого ступеня може набувати значення елятиву, тобто передавати гранично ве­лику міру ознаки безвідносно до інших предметів, без зіставлен­ня з ними, без виділення одного предмета з ряду однорідних за якоюсь ознакою або якістю. У таких формах відсутнє порівняння чи зіставлення кількісних характеристик предметів, наприклад: найширші кола читачів звертаються в газету.., виділимо їхні най­характерніші риси, питання вирішено без найменших зусиль з боку адміністрації... тощо. Ступені порівняння прикметників в ук­раїнській мові змінюються за відмінками, родами, числами. Пор.: рос. он сильнее, она сильнее, оно сильнее, они сшіьнее — укр. він сильніший, вона сильніша, воно сильніше, вони сильніші.