Зразки відмінювання іменників четвертої відміни

Однина

Н. Р.

д.

3. як Н.

цуцен-я

цуценят-и

цуценят-і порос-я

поросят-и

поросят-і

їм -я

імен-і

імен-і

К

О.

м.

імен-ем і ім'-ям \-і (на) імен-і

. як Н.

цуцен-ям порос-ям

(на) цуценят-і (на) поросят*

5*

131

н.	цуценят-а	поросят-а	імен-а
р.	цуценят	поросят	імен
д.	цуценят-ам	поросят-ам	імен-ам
	цуценят	поросят	імен-а
	цуценят-а	поросят-а
о.	цуценят-ами	поросят-ами	імен-ами
М.	(на) цуценят-ах	(на) поросят-ах	(на) імен-ах
К. як Н.

Однотипністю відмінкових закінчень відзначаються імен­ники четвертої відміни. Різноманітності надають суфікси, які можуть у деяких іменниках то зникати (у знахідному й орудному відмінках), то вживати паралельно суфіксальну і безсуфіксну форми: телям, лошам, племенем і плем'ям — в орудному відмінку однини; тел-я, лош-а, плем'-я — у на­зивному, знахідному й кличному відмінках од­нини. А такі іменники, як гусен-я, качен-я, цуцен-я, лосен-я, га-лчен-я, в усіх відмінках зберігають суфікси. У множині суфікси зберігаються теж в усіх іменників. Паралельні форми, омоні­мічні з називним чи родовим відмінками множини, допуска­ються у знахідному відмінку: годувати зайчат і зайчат-а, купувати цуценят і цуценят-а.

Відмінювання множинних іменників

Множинні іменники в називному відмінку мають за­кінчення -и (-і, -ї): сан-и, ножиц-і, Пірене-Ї, роковин-и, конопл-і, Лубн-и.

У родовому відмінку виявляється три групи іменників, які виділяються за закінченнями: а) із закінченням -ів (-їв); ша-х-ів, окуляр-ів, збор-ів, пестощ-ів, заздрощ-ів; б) з флексією ну­льовою: Карпат, конопель, грабель, вил, Прилук, Черкас, ножиць, входин і в) із закінченням -ей: двер-ей, сан-ей,люд-ей, діт-ей. Спо­стерігаються паралельні форми в деяких іменників —закінчення -ів (-їв) та нульова флексія: грабл-ів — грабель, грабк-ів — грабок, канікул —канікул-ів, чар — чар-ів.

В орудному відмінку, крім закінчення -ами (-ями), влас­тивого багатьом іменникам, з'являється закінчення -ми: кур-ми, двер-ми, сань-ми, людь-ми, діть-ми. У деяких іменників воно може вживатися паралельно з -ами (-ями): сан-ями, двер-ями, во-рот-ами.

У давальному й місцевому відмінках іменники з твердим приголосним в основі називного відмінка мають за­кінчення -ям, -ях: сан-ям, кур-ям, сін-ям, люд-ям і на сан-ях, на кур-ях, на сін-ях, на люд-ях, на діт-ях, тобто відбувається чергу­вання твердого приголосного з м'яким.

Вщмінюва ння вла сних назв

Українські чоловічі прізвища та географічні назви відміню­ються як іменники першої, другої та третьої відмін. Як звичай­ні іменники, відмінюються чоловічі прізвища на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), але в орудному відмінку вони приймають при­кметникове закінчення: Костянтинов-им, Ананьєв-им, Макаро-в-им, Соболев-им, Косов-им і Косів-им, Батурин-им, Данилов-им, Ільїн-им, Оріхов-им, Луков-им і Луків-им. У географічних назвах такого походження зберігається іменникове закінчення -ом: Кос-тянтинов-ом, Ананьєв-ом, Макаров-ом, Косов-ом, Батурин-ом, Оріхов-ом. У давальному відмінку всі ці іменники не мають си­нонімічних закінчень, а лише -у: Костянтинов-у, Ананьєв-у, Ко-сов-у і Косів-у, Оріхов-у.

Географічні назви, які складаються з прикметника та імен­ника, відмінюються в обох частинах: Асканії Нової, Кам'янця-Подільського, Переяславу-Хмельницькому. Але похідні від них прикметники відмінюються лише в другій частині: Корсунь-Шевченківського району, у переяслав-хмельницькій школі, кам'я-нець-подільською дорогою.

Сполучення двох іменників або іменника з присвійним при­кметником в одне слово вимагає відмінювання тільки другої частини: Івано-Франківська, але: у Кончі-Заспі, Пущі-Водиці.

Якщо власна назва виступає разом із словом, що є родовим поняттям до неї, то її треба узгоджувати у відмінку: біля села Ви­шеньок, у місті Світловодську. Винятком може бути конструк­ція, яка має термінологічне значення або якщо власна назва складається з двох слів — іменника та прикметника: за місто Красний Лиман, хоч можливі форми до міста Кривого Рогу.

Імена по батькові відмінюються як звичайні іменники і мають суфікси -ич, -ович (-ьович, -йович) для чоловічого роду; -івн(а), -ївн(а) для жіночого роду: Михайлович, Хомич, Лукич, Васильович, Сергійович, Ігорович, Якимович\ Хомівна, Іллівна й Ільківна, Андріївна, Тадеївна.