1.3. Зміст розділу “Цивільна безпека” в 10 класі

1.3.1. Надзвичайні події, які загрожують безпеці громадянина. Надзвичайна ситуація – це реалізована небезпека, це явище, подія, процес, у якого можуть бути передвісники, декілька стадій розвитку й наслідки. Кожна надзвичайна подія має свою сутність, свої, тільки їй властиві, причини виникнення, рушійні сили, характер розвитку, особливості впливу на людину й середовище її перебування. Іноді надзвичайні події, як на перший погляд здається, трапляються досить несподівано, наприклад, під час масового скупчення людей на концертах, стадіонах, площах тощо. Тому доцільно розглянути ситуації, які пов’язані з перебуванням людини серед великої кількості інших людей, що може призвести до трагічних або небажаних наслідків.

Психологія й класифікація натовпу

Натовп – це скупчення людей, яке може бути на вулиці, у громадських місцях. При цьому (на футболі, концерті популярної рок–групи тощо) може виникнути надзвичайна ситуація соціально–політичного характеру.

Зважаючи на характер утворення і мету, розрізняють чотири різновиди натовпу.

1. Випадковий натовп – доволі велика група людей, чию увагу привернула яка-небудь незвична подія, наприклад, дорожньо–транспортна пригода.

2. Експресивний (від лат. ехрressio – виразний) натовп утворюється з людей, об’єднаних спільним бажанням разом виявити свої почуття – радість, горе, протест, солідарність. Експресивний натовп можна побачити на весіллі або похороні, на мітингах, маніфестах.

3. Конвенційний (від лат. соnventіо – угода, договір) натовп часто утворюється з учасників масових розваг (на дискотеках, під час гри у футбол тощо).

4. Діючий натовп розподіляється на агресивний, панічний, корисливий і повстанський. Прикладом дій агресивного натовпу може бути самосуд розгніваної групи людей над пійманим на гарячому злодієм, панічного – масова втеча людей від раптових надзвичайних подій (вибуху, стихійного лиха). Дії корисливого натовпу завжди спрямовані на захоплення якихось цінностей або благ. Повстанським називають натовп, дії якого зумовлені справедливим гнівом народу проти свавілля влади.

Учені різного фаху досліджували феномен натовпу і виявили його загальні ознаки, зокрема натовп – це завжди велика група людей. Вона існує протягом короткого часу і тому не встигає розподілитися за симпатіями, інтересами і виконуваними функціями.

Люди у натовпі розміщуються дуже щільно на невеликій площі, в безпосередній близькості один від одного, що дає їм можливість підтримувати між собою зоровий і слуховий контакт, постійно одержувати інформацію про реакції кожного на певні дії, слова оратора тощо. Ці риси обумовлюють виникнення так названої “колективної свідомості”, характерної для будь–якого виду натовпу, і свідчать про легкість переходу одного виду натовпу в інший залежно від умов, обставин або настроїв.

Учені стверджують, що натовп слід розглядати як особливий біологічний організм, в якому майже ніколи не враховуються інтереси окремої особистості. Саме натовп уводить людину у стан трансу, гіпнотично впливаючи на неї, позбавляє індивідуальних рис, примушує робити те, що вона ніколи не зробила б самостійно, із власної волі (такий ефект і називають “феноменом натовпу”). Це відбувається з таких причин:

1. У натовпі людина якоюсь мірою втрачає свою індивідуальність і стає винятково навіюваною, тому не помічає, як піддається спільному з натовпом почуттю радості чи тривоги.

2. Натовп ніби знімає з людини особисту відповідальність за те, що відбувається.

3. У натовпу завжди є лідери, які часто використовують його емоційність, навіюваність, безвідповідальність із своєю власною метою.

Ефект натовпу поширюється не лише на малі групи людей (футбольні фанати), але й на цілі народи, наприклад, історії генсеків та фюрерів. Проте закони керування натовпом однакові:

• страх (перед вибухами, терором, “залізною завісою”);

• навіювання (це ворог, а не друг);

• особиста безвідповідальність (а що від нас залежить?);

• корисливість, жорстокість і безкарність лідерів.

Поступаючись своєю індивідуальністю, людина в натовпі одержує психологічну захищеність, якої не вистачає в повсякденному житті, відчуття непереможної сили й безпеки, що часто поєднується з безвідповідальністю, безкарністю та вседозволеністю.

Психологічний профіль натовпу визначається двома взаємозв’язаними тенденціями: спрощенням того, що можна спростити, і посиленням того, що можна посилити. Перш за все спрощується інтелект, а емоції, почуття й переживання посилюються і часто призводять до паніки. При цьому:

• панічна втеча завжди спрямована у протилежний бік від небезпеки (не робляться спроби вплинути на початок небезпеки);

• напрям утечі під час паніки не є випадковим (вибір – за знайомим шляхом або тим, яким біжать інші);

• за своїм характером панічна втеча асоціальна (мати може кинути дитину, чоловік – дружину), оскільки люди перетворюються на джерело небезпеки один для одного;

• людина, охоплена панікою, завжди впевнена, що ситуація дуже небезпечна, хоча достатньою інформацією про дійсне становище не володіє;

• людина, охоплена панікою, погано мислить, але її думки й дії не повністю позбавлені логіки. Просто вона не шукає альтернативних рішень, не бачить іншого виходу, як, наприклад, стрибнути із сьомого поверху під час пожежі.

Зупинити натовп може емоційне “гальмо” величезної сили. Таким “гальмом” може бути:

• переконливе пояснення авторитетної особи (представника органів державної влади, якого всі знають і поважають), що небезпека занадто перебільшена, тому немає необхідності один одного штовхати, наносити тілесні ушкодження тощо;

• звертання до натовпу представників силових структур, які мають зброю і стоять на стражі закону.

Необхідно враховувати, що натовп часто видихається, досягнувши чого–небудь. Роздрібнені групи людей швидко приходять до тями.

Натовпом керують три основних закони – істеричність, швидкий рух і стрімка зміна настроїв.

Моделі раціональної поведінки в умовах натовпу

Якщо ви збираєтеся на мітинг, концерт, стадіон, будьте готові до того, що скупчення людей у будь–який момент може перетворитися у натовп.

По–перше, займіться власною зовнішністю. Дівчатам рекомендується волосся зібрати у “хвіст” і заховати його під хустку чи головний убір. Позбавтесь речей, які заважають вашим рухам – перш за все окулярів, краваток, шарфів. Фотоапарат, відеокамера, парасолька теж можуть бути смертельно небезпечними у некерованому натовпі. В екстремальній ситуації небезпечна навіть авторучка або гребінець у нагрудній кишені. Застебніть блискавки й ґудзики на одязі, закрийте усі кишені, вільні краї шнурків заправте в черевики.

По–друге, якщо ви вже перебуваєте у натовпі, то розрахуйте, куди він прямує. Ваше завдання полягає в тому, щоб вирахувати шляхи відступу і, побачивши їх, виринути з натовпу не раніше і не пізніше. Порятунок полягає у тому, щоб покинути небезпечне місце дворами або під’їздами.

По–третє, ні в якому разі не йдіть навпроти натовпу. Без особливої потреби не пересувайтеся на фланги: тих, хто там опинився й розгубився, силою натовпу може винести на вітрину, трубу, грати, дерево тощо. Майже всі трагедії трапляються на розподілювальних бар’єрах. Не тримайтесь ні за що руками, складіть їх на грудях – інакше зламають. Тримайтеся якомога далі від міліції, бо можливими є провокаційні дії: якщо з натовпу в міліцію полетить каміння, пляшки, то будуть відповідні дії з боку вартових правопорядку. Але якщо ви опинилися на шляху схвильованого міліціонера, то будьте спокійними, виконуйте усі його вимоги.

Якщо ви впали у натовпі або з вами маленькі діти:

1. Спробуйте піднятися, але не з колін, бо вас зіб’ють знову. Для цього потрібно згрупуватися, закрити голову руками, впертися підошвами в асфальт і розігнутися, ніби пружина.

2. Якщо з вами маленькі діти, вихід один – закрийте їх собою. Оптимальним варіантом є такий: поставити дитину за собою і, міцно притиснувши до себе руками, вести її слід у слід за собою.

Статистичні дані свідчать, що натовп може стати небезпечним під час проведення, здавалося б, зовсім звичних заходів. Наприклад, під час проведення Дня міста, присвяченого 850–річчу Москви, за медичною допомогою звернулися 800 москвичів, 290 із них госпіталізували – із зламаними ребрами, вивихами, серцевими нападами та алкогольною інтоксикацією.

Існує універсальний алгоритм виживання в екстремальній ситуації:

• передбачити небезпеку;

• якщо можливо, уникати її;

• при необхідності чітко діяти.

Доцільно навести й народну мудрість, яка свідчить, що найкращий спосіб вибратися зі складної ситуації – не потрапляти в неї.

Якщо ви опинилися в центрі вуличних заворушень або натовпу:

1. Намагайтеся не впасти, впевнено тримайтеся на ногах.

2. Під час руху у щільному натовпі стримуйтеся, щоб не тиснути на того, хто попереду. Дотримуйтеся дистанції.

3. Намагайтеся уникати заторів, а головне – тих місць, де просування обмежують гострі кути, перила, скляні вітрини тощо.

4. Якщо на рок–концерті або футбольному матчі ви побачили багато п’яних чи дуже збуджених глядачів – підіть з нього або раніше ніж закінчиться видовище, або пізніше.

5. До 18 років особливо уникайте політичних мітингів і демонстрацій. Необхідно розуміти й пам’ятати, що прості громадяни ризикують значно більше, ніж політичні лідери.

Поведінка пасажира у громадському й пасажирському транспорті

Метро, пасажирський транспорт:

• не підходьте до краю платформи. Хтось випадково може вас зіштовхнути, а ви самі можете посковзнутися; поїзд може зачепити вас дзеркалом тощо;

• під час посадки або висадки є ризик опинитися на рейках: натовп може виштовхнути вас у простір між вагонами, або між платформою й сходинками вагона;

• очікуючи поїзда, стійте в місці найменшого скупчення людей, якомога далі від краю;

• якщо у вагоні багато людей, пропустіть 1–2 поїзди, щоб не бути стиснутим у натовпі;

• при аварії й технічних неполадках на лінії, коли ваш поїзд зупиняється між зупинками, перш за все зберігайте спокій і виконуйте усі розпорядження робітників транспорту.

При користуванні громадським транспортом у населеному пункті:

1. на зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається. Коли підходить машина, не намагайтесь встати якнайближче – вас можуть виштовхнути під колеса;

2. не обпирайтеся під час руху на скло вікон, уникайте їздити на сходинках;

3. під час руху маленьких дітей тримайте за руку.

Збираючись у кіно, на дискотеку, стадіон або концерт, необхідно дотримуватися таких правил:

• не беріть із собою об’ємних сумок або рюкзаків – вони можуть заважати маневрувати у натовпі;

• ваш одяг повинен бути зручним, не заважати рухам у натовпі;

• якщо на квитку не зазначено місце, намагайтеся сісти ближче до виходу і якомога далі від центрального проходу;

• приходьте на виставу раніше, щоб не штовхатися при вході;

• на концертах уникайте сідати в перших рядах – до сцени часто підбігають фанати і саме тут найчастіше починаються заворушення;

• зайнявши місце, потрібно обдивитися усе й оцінити можливості виходу, особливо у темряві;

• при загрозі заворушень намагайтеся залишити зал, не чекаючи закінчення заходу;

• якщо штовханина розпочалася у верхніх рядах трибуни, захистіть чим–небудь голову, оскільки можливе “бомбардування” різними предметами (пляшками, особистими речами тощо);

• вийшовши з натовпу, намагайтеся знову не потрапити у штовханину на зупинках громадського транспорту, оберіть безпечний маршрут.

Пожежна безпека в громадських місцях.

Найнебезпечніші пожежі у кінотеатрах, магазинах, в інших місцях масового перебування людей. Вогонь дуже швидко поширюється в умовах багатоповерхових будівель, де існує добра тяга завдяки великій кількості вікон.

Основними факторами пожежі, що призводять до загибелі або травмування людей, є: відкритий вогонь; висока температура (більше 100 градусів); токсичні отруйні продукти горіння (особливо від пластмас, фарби й синтетичних матеріалів); нестача кисню. Наприклад, зменшення вмісту кисню у повітрі лише на 3% вже суттєво впливає на людину: їй стає важко дихати, можливі запаморочення, з’являються інші симптоми кисневого голодування. Порушення координації рухів у людини, втрата свідомості наступають при зменшенні вмісту кисню у повітрі до 14 % (замість норми – 21 %).

Вдихання гарячого повітря, температура якого більше 100°С, призводить до втрати свідомості, задухи й загибелі людини вже через 3–4 хвилини внаслідок опіку дихальних шляхів і легень. Ось чому так важливо відразу почати активно діяти!

Необхідно пам’ятати, що кількість жертв при пожежі різко зростає через паніку та помилки людей. Наприклад, якщо під час пожежі в магазині усі покупці побіжать до одного виходу, збиваючи один одного, то хтось обов’язково постраждає. У такій ситуації головне – не панікувати, а шукати запасні аварійні виходи, із розташуванням яких потрібно ознайомитися одразу після входу у приміщення. Пам’ятайте, що пожежу можна ліквідувати в перші хвилини загоряння. А це може зробити людина, яка не піддалася паніці, знає правила поведінки під час пожежі та вміє спокійно діяти.

Правила поведінки під час пожежі у громадських місцях із масовим скупченням народу:

• не піддавайтеся паніці, дійте обдумано й зважено;

• остерігайтеся натовпу, який рветься до виходу, пам’ятайте, що майже скрізь є запасні й аварійні виходи;

• не намагайтеся врятувати свої речі – життя незрівнянно дорожче за них;

• пам’ятайте, що у спеціальних місцях є вогнегасники та інші засоби первинного пожежегасіння.

Правила поведінки під час пожежі у громадському транспорті:

1. Як і при будь–якій пожежі, потрібно зберігати спокій.

2. Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водієві; вимагайте у нього зупинити транспортний засіб і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей самостійно; намагайтеся використати вогнегасник або інші засоби блокування вогню.

3. У випадку блокування дверей використовуйте для евакуації аварійні люки й виходи. Якщо видавити скло не вдається, а салон наповнюється димом, розбийте його таким способом: тримаючись за поручень, вдарте обома ногами у кут скла. При евакуації будьте обережні, тому що металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть бути під напругою через пошкодження ізоляції.

4. При горінні гуми й пластиків виділяються отруйні речовини, тому залишайте салон дуже швидко, закриваючи ніс і рот хусткою або рукавом.

5. Рятуйте, в першу чергу, дітей, старих людей і жінок; надавайте посильну допомогу всім постраждалим.

Перебуваючи на концертах, стадіонах, завчасно обдумайте безпечні шляхи виходу. Намагайтеся не опинитися біля сцени або гардероба. Якщо все ж таки паніка розпочалася, оцініть обстановку і спробуйте прийняти правильне рішення, використовуючи при цьому прийоми переключення уваги (аутотренінг):глибоко вдихніть повітря декілька разів; змініть відчуття масштабу: подивіться на небо, роздивіться хмари; згадайте щось приємне; зберігайте спокій, володійте своїм психічним станом; для того, щоб вибратися з натовпу, використайте всі можливі способи, наприклад, прикиньтеся хворим, зробіть вигляд, що вас нудить тощо.

Особливою частиною Карного кодексу України визначено відповідальність громадян за порушення громадського порядку (див. табл. 1.3.1).

Таблиця 1.3.1

Відповідальність громадян за порушення правопорядку

Стаття	Вид злочину	Строк позбав–лення волі (років)	Розмір штрафу (розмір мін. зарп-лати)	Виправні роботи (років)
Глава 2. Злочини проти державної та колективної власності
Ст. 89 ч. 2. ч. 3.	Навмисне пошкодження або знищення державного чи колективного майна Те ж саме шляхом підпалу 3 людськими жертвами або з особливо великими збитками	До 1 До 10 8–15	30–80 – –	Або до 1 – –
Глава 10. Злочини проти цивільної безпеки й громадського порядку
Ст. 206	Хуліганство	Від 1 до 7	Або 30–80	Або до 1
Ст. 206–1	Заклики до скоєння дій, які загрожують громадському порядку й безпеці громадян	–	Або 100–200	До 1
Ст. 207	Знищення й руйнування пам’ятників історії та культури	До 3	Або 50–120	Або до 2

1.3.2. Шкідливі звички. Носіями соціальної небезпеки є люди. Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок. Звички – це форма поведінки людей, що виникає під час навчання і багаторазового повторення у різних життєвих ситуаціях, складові яких виконуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна й закріплена тимчасовими зв'язками програма дії. Стосовно здоров'я людини та способу її життя звички можуть бути корисними й шкідливими.

Корисною, наприклад, є звичка дотримуватись режиму дня. Вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності, і врешті – довголіттю. Чим раніше ця звичка сформувалася, тим організованішою є людина, міцніше її здоров'я, такій людині легше позбутися неприємностей.

Шкідливі звички, навпаки, дезорганізують людину, послаблюють її волю, знижують працездатність, порушують здоров'я і скорочують тривалість життя. Чим раніше вони утворюються, тим згубніше діють і тим складніше їх позбутися. Ці звички завдають безліч бід і страждань.

Шкідлива звичка (залежність) – це властивість характеру або поведінки людини, яку можна охарактеризувати таким чином:

1. Людина не контролюєте ЦЕ, швидше ЦЕ контролює її. Варто лише шкідливій звичці сформуватися, людина відразу ж потрапляєте під її владу.

2. Оточуючі люди сприймають ЦЕ як ваш захист, роздратованість, замкнутість тощо.

3. Людина робить ЦЕ все частіше й частіше, намагаючись викликати більш сильний вплив.

4. Людина розпочинає регулярно робити ЦЕ, коли передчуває неприємні відчуття, подібні до суму, самоти, фізичного болю тощо.

5. Людина відчуває, що вже не може подолати свої життєві проблеми без допомоги ЦЬОГО.

6. Людина може витратити значну частину життя, змагаючись із ЦИМ.

7. Людина може витратити коштовну енергію душі, страждаючи від ЦЬОГО і безуспішно намагаючись перемогти ЦЕ.

8. На ЦЕ йде частина грошей, вільного часу, енергії на збиток чомусь більш корисному, у результаті людина ще більше ненавидить себе за ці нерозумні витрати.

9. Людина втрачає самоповагу, душевні сили, виникає загроза руйнування усього її життєвого ладу (родини, кар’єри), фізичного й душевного здоров’я.

Багатьох людей ЦЕ врешті–решт убиває.

Найпоширенішими факторами, що негативно впливають на стан здоров'я людини, є такі шкідливі звички, як алкоголь, куріння та наркотики.

Куріння

Куріння є причиною багатьох важких захворювань. Захоплення курінням набуває загрозливих розмірів. Це – шкідлива звичка не тільки 60 % чоловіків, але й 25 %жінок.

Суспільна думка мало або майже зовсім не засуджує цієї згубної звички, яка за своєю сутністю є однією з форм наркологічної хвороби. Виявлено, що у тютюновому димі міститься близько 8 відсотків окису вуглецю, нікотинова, синильна, мурашина, масляна, сірчана кислоти, сірчаний свинець, бензапірен, триокис миш'яку, радіоактивний елемент полоній, тютюновий дьоготь та інші отруйні речовини. Одним із найшкідливіших для здоров'я людини є нікотин. Дим від 25 цигарок містить близько двох крапель чистого нікотину, тобто таку кількість отрути, якої достатньо для того, щоб убити середніх розмірів тварину. У світі від куріння щорічно гине 2,5 млн. чоловік, і, за прогнозом спеціалістів, до 2050 року ця цифра може збільшитися до 12 млн. У середньому кожна цигарка зменшує життя регулярного курця на 5,5 хвилини.

За даними ВООЗ, внаслідок паління кожні 8 секунд на Землі помирає людина. Експерти Всесвітнього банку підрахували: людство щорічно втрачає 200 млрд. доларів через передчасну смерть працездатних паліїв. Наприклад, у 1999 році хвороби, спричинені палінням, забрали життя 4 млн. чоловік (в Україні – 120 тисяч) – більше, ніж внаслідок автокатастроф, убивств, самовбивств, вживання алкоголю та наркотиків, разом узятих. Тому Європарламент вирішив заборонити рекламу тютюну. З ініціативи ВООЗ розробляється Міжнародна конвенція про контроль над тютюном, покликана приборкати глобальну «тютюнову епідемію».

Куріння – це вдихання різних тліючих рослинних продуктів, зокрема тютюну й опіуму. Куріння тютюну – одна з найбільш поширених шкідливих звичок, які негативно впливають на здоров’я того, хто палить, і оточуючих людей, спричиняють розвиток хвороб серця, судин, легень, шлунка. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини.

Відомо більше 60 різновидів тютюну. Його листя містить значну кількість різноманітних хімічних сполук, причому жодна з них не дає користі для організму людини.

У XVI ст. іспанці завезли тютюн із Південної Америки в Європу, де він набув широкого розповсюдження. Спочатку тютюн жували й нюхали, потім почали використовувати для паління.

До нікотину організм звикає швидко, тому гостре отруєння має дуже коротку фазу. Його ознаками є запаморочення, кашель, нудота, гіркота у роті. Іноді долучаються слабкість, нездужання, блідість обличчя. Останні дослідження вчених свідчать, що максимальної шкоди завдає не нікотин, а смоли, що залишаються в легенях після паління. Зокрема під час куріння утворюється дуже шкідлива речовина – тютюновий дьоготь (смолянистий темний наліт, який осідає у легенях курців). Людина, яка щоденно викурює пачку цигарок, за рік поглинає 700–800 г дьогтю. Смолянисті речовини дьогтю є канцерогенними, сприяють захворюванню на рак легенів.

Куріння сприяє виникненню різних захворювань. Найчутливішою до дії нікотину є центральна нервова система: спочатку вона збуджується, а потім пригнічується. Нікотин згубно впливає на пам'ять, внаслідок чого знижується швидкість запам'ятовування, обсяг пам'яті, уповільнюється швидкість та чіткість реакції, притуплюється увага, погіршується гострота зору і знижується м'язова сила.

Нікотин, звужуючи судини мозку, ускладнює надходження крові до мозку, в результаті чого виникає головний біль, запаморочення. Нікотин порушує діяльність серцево-судинної системи, підвищує тонус судинної стінки, спричиняє звуження кровоносних судин, уповільнює швидкість руху крові.

Недостатньо насичена киснем кров повільно тече звуженими судинами, спричиняючи кисневий голод тканин організму і передусім м'язу серця (міокарда). Спочатку виникає біль у ділянці серця, настає розлад кровопостачання міокарда (змертвіння ділянки, тобто інфаркт міокарда). Імовірність виникнення інфаркту у курців у 12 разів вища, ніж у тих, хто не курить. Коли людина курить, її пульс прискорюється до 15–18 ударів за хвилину, підвищується артеріальний тиск. У курців серце скорочується за добу у 12–15 тис. разів частіше, ніж у людини, що не курить; у 5–8 разів частіше курці раптово вмирають від серцево–судинних захворювань.

Курці часто забувають про те, що під час куріння вони можуть завдати неприємностей оточуючим, які, навіть того не бажаючи, стають пасивними курцями. Від диму цигарок забруднюється атмосфера, підвищується концентрація канцерогенних речовин у повітрі. Тютюновий дим, який потрапляє у навколишнє середовище, містить більше шкідливих речовин і тютюнових смол, ніж дим, яким дихає сам курець.

У розвинутих країнах Західної Європи, США, починаючи з 60-х років, йде наполеглива боротьба з курінням. У результаті цього скоротилася смертність від раку легенів. Але одночасно спеціалісти чекають збільшення кількості випадків захворювання на рак легенів у країнах СНД, адже сюди широким потоком ввозяться тютюнові вироби, причому не завжди кращої якості.

Нікотинова залежність та вплив нікотину на організм

Було б неправильно стверджувати, що шкідливий вплив тютюну пов’язаний лише з нікотином. Наприклад, чадний газ (СО), що утворюється під час горіння тютюну, у 300 разів швидше розчиняється у крові курця, ніж кисень. Це призводить до кисневого голодування організму, від чого страждає перш за все серце. У тютюновому димові міститься порівняно велика кількість радіоактивних речовин, які опромінюють людину із середини і можуть викликати утворення ракових пухлин.

Розрізнюють три стадії нікотинової залежності:

І стадія – епізодичне паління не більше 5 сигарет на день, нікотинова абстиненція (припинення паління не викликає ніяких розладів) не спостерігається; незначні зміни у діяльності нервової системи мають зворотній процес.

II стадія – постійне паління від 5 до 15 сигарет на день; виникає незначна фізична залежність; при припиненні паління розвивається стан, який важко переносити як фізично, так і психічно. Його знімає паління чергової сигарети.

III стадія – постійне викурювання від однієї до півтори пачки цигарок на день; виробляється звичка палити натщесерце, відразу після їжі або серед ночі; звикання до тютюну дуже сильне; припинення паління викликає тяжкий стан того, хто палить; виражені зміни у нервовій системі і внутрішніх органах. Загальна картина токсичного руйнування організму характеризується як захворювання.

Від шкідливих звичок страждає репродуктивна функція людини. Природжені каліцтва у дітей трапляються вдвічі частіше, коли їх матері палять. Окрім цього, у жінок, які палять, спостерігається значно раніше згасання організму, ніж у тих, які не палять. Шкіра втрачає свою еластичність і свіжість, з’являються ранні зморшки на обличчі, від яких ніякий зволожувальний крем не врятує; голос стає низьким, хриплим; з’являється специфічний запах із рота. Назавжди зникають жіночість, свіжість, чистота. Особливо такого негативного впливу зазнає організм дівчини.

Доцільно зазначити, що дитина жінки, яка палить, має вагу при народженні у середньому на 250 г менше, ніж у тієї, яка не палить; у жінок, які палять, удвічі частіше трапляються викидні, народжуються неповноцінні та мертвонароджені діти.

Від впливу тютюнового диму страждає легенева система: повітроносні шляхи і легенева тканина. Отруйні речовини тютюнового диму поступово руйнують усі відомі механізми захисту легень, спричиняючи легеневі захворювання. Крім подразнення слизової оболонки гортані, трахеї, бронхів і альвеол (легеневих пухирців), розвивається хронічне захворювання дихальних шляхів – бронхіт, від якого страждають до 80 % курців. Одночасно з погіршенням стану легеневої тканини страждає і клітинний захист легеневої системи.

Деякі інгредієнти тютюнового диму розчиняються в слині і з нею потрапляють у шлунок; їх кількості достатньо, щоб спричинити запалення слизової оболонки шлунка. Тому у курців виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки спостерігається у 10 разів частіше, ніж у тих, хто не палить.

Особливо негативно систематичне отруєння тютюновим димом впливає на діяльність серцево–судинної системи. У всіх, хто палить, частота серцевих скорочень вища, ніж у тих, хто не палить. Отже, час відпочинку серця скорочується у 2–2,5 раза. Таким чином, серце курців працює інтенсивніше, ніж у людей, які не палять. У курців в 12–13 разів частіше трапляються такі захворювання, як серцева недостатність, стенокардія, інфаркт міокарду, звуження судин (унаслідок посиленого відкладання холестерину у змінених стінках артерій серця).

Людина, яка не палить, перебуваючи в приміщенні з курцем протягом лише однієї години, власне кожного разу спалює по половині сигарети. У неї спостерігаються негативні зміни у діяльності нервової системи, порушується склад крові, сечі. Пасивні курці ризикують мати злоякісні новоутворення не лише в легенях, але й в інших органах. Особливо небезпечне пасивне паління для дітей.

Причини поширення паління найрізноманітніші: ствердження свого «Я», вплив друзів, знайомих, рідних, реклами, прагнення здаватися дорослим або сподобатися комусь тощо.

Чому паління так поширене у сучасному світі, і навіщо люди палять? Ми живемо у складному світі, який постійно випробовує нас на міцність. Здорова, сильна духом людина розуміє, що життя – це боротьба, і по філософському ставиться до тимчасових труднощів. Емоційно слаба і духовно незріла людина панікує перед проблемами, відчуває тривогу, невпевненість, а тютюн (як і алкоголь, і наркотики), є універсальним протектором: залежно від потреби розслабляє або стимулює нервову систему, підвищує судинний тонус, дає почуття тимчасового задоволення, причому без будь–якого напруження, без вольової боротьби, без цілеспрямованої, тривалої праці над собою і своїм життям. Здорова, сильна духовно та інтелектуально людина одержує задоволення від життя через серце, мозок, через боротьбу й перемоги. Вона не потребує ніякої хімічної «радості».

У країнах Євросоюзу кожного року від паління помирають півмільйона людей. Оксфордські соціологи пропонують припинити друкувати на сигаретних пачках грізні попередження про небезпеку паління. Як показали дослідження, такі написи, навпаки, роблять паління більш привабливим. Достатньо, щоб прокинулися здоровий глузд та інстинкт самозбереження.

Сьогодні точно доведено, що основна шкода паління не пов’язана з нікотином: нікотин не має канцерогенного впливу, а також не виступає фактором ризику розвитку захворювань органів дихання. Причиною високої захворюваності й смертності є смоли та інші отруйні речовини, що входять до складу тютюнового диму. Але саме нікотин сприяє звиканню. Нікотинова залежність – це захворювання, внесене в міжнародні класифікації (відповідно до Міжнародної класифікації захворювань, прийнятою Всесвітньою організацією охорони здоров’я). Виявлено багато спільних рис між кокаїновою наркотичною й нікотиновою залежністю. Коли припиняється введення нікотину, розвивається синдром відміни. Синдром відміни нікотину характеризується такими симптомами, як роздратованість, стан збудження, порушення концентрації уваги та зниження працездатності, тривога, почуття голоду, збільшення ваги тіла, порушення сну. Ці симптоми, а також пов’язане з ними непереборне бажання палити є основними факторами, які перешкоджають досягненню відмови від паління.

При отруєнні нікотином діяти треба відповідно до алгоритму, поданого у вигляді таблиці 1.3.2, де поряд із назвою речовини наведені цифри й літери, які є закодованими відповідними діями для надання першої долікарняної допомоги.

Табл. 1.3.2