- •Передмова
- •Авторський варіант розподілу навчального матеріалу курсу “Методичні особливості викладання безпеки життєдіяльності у середній школі” за розділами й видами занять
- •Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів
- •2. Форми й методи навчання
- •3. Методика створення технологічної моделі уроку з основ безпеки життєдіяльності
- •Технологічна модель уроку
- •Технологічна модель уроку
- •4. Алгоритмізація навчання з основ безпеки життєдіяльності
- •Електронебезпека
- •Навчальний алгоритм наркотичної залежності
- •Небезпека розливу сдор
- •5. Інформаційні технології у процесі вивчення обж
- •6. Дидактичні засади впровадження дослідницьких технологій у навчально–виховний процес з обж
- •10 Клас
- •11 Клас
- •Лабораторний практикум з основ безпеки життєдіяльності в 11 класі Лабораторно–практичне заняття 1 Аварії та пожежна безпека на виробництві
- •Лабораторно–практичне заняття 2 Дослідження факторів навколишнього середовища, які впливають на психофізіологічний стан людини
- •Лабораторно–практичне заняття 3 Вплив радіації на здоров’я людини
- •3. Датчик іонізаційних випромінювань
- •Результати дослідної роботи
- •Лабораторно–практичне заняття 4 Дозиметричний контроль
- •2. Дозиметр “Белла”
- •2.2. Технічні характеристики
- •Допустимі дози опромінення (мЗв/рік)
- •Результати дослідної роботи
- •Лабораторно–практичне заняття 5 Правила радіаційної безпеки й гігієни
- •Продуктах харчування (Бк/кг) і питній воді (Бк/л)
- •Результати дослідної роботи
- •7. Узагальнюючі заняття з основ безпеки життєдіяльності
- •Небезпечні чинники для життя й діяльності людини, з якими знайомляться учні у шкільному курсі фізики
- •Методична розробка уроку на тему “Радіоактивність і ... Любов”
- •Гучність музики “Погребальний звон” посилюється.
- •Звучить музика Верді “Аве, Марія”.
- •8. Комплексна діагностика знань учнів з основ безпеки життєдіяльності
- •Теоретичний матеріал (20 балів)
- •8.4. Рейтингова оцінка успішності учнів з основ безпеки життєдіяльності
- •Рекомендований варіант оформлення рейтингового табеля успішності учнів з обж
- •1.2. Зміст розділу “Надзвичайні ситуації, які загрожують добробуту людини та суспільства”
- •Кримінальна відповідальність за порушення правил боротьби з епідеміями
- •1.3. Зміст розділу “Цивільна безпека” в 10 класі
- •Моделі безпеки при отруєнні нікотином
- •Моделі безпеки при інтоксикації організму людини
- •Моделі безпеки при отруєнні наркотичними речовинами
- •1.4. Тестові завдання для проведення підсумкового контролю знань учнів у 10 класі
- •2. Навчально–методичне забезпечення уроків з обж в 11 класі
- •2.1. Тематичне планування уроків з основ безпеки життєдіяльності в 11 класі (18 годин)
- •2.2. Зміст розділу “Надзвичайні події, які загрожують добробуту людини та суспільства”
- •Допустимі дози опромінення (мЗв/рік)
- •Основні принципи й способи захисту від радіації
- •2.3. Зміст розділу “Громадянська безпека” в 11 класі
- •2.3.2. Людина в інформаційному просторі. У кінці хх століття людство вступило в нову стадію свого розвитку, яка впритул наближує його до побудови інформаційного суспільства (іс).
- •2.4. Тестові завдання для проведення підсумкового контролю знань учнів у 11 класі
- •3. Державна підсумкова атестація з основ безпеки життєдіяльності в 11 класі та її зміст
- •Рекомендована література
3. Датчик іонізаційних випромінювань
3.1. Призначення й будова датчика. Датчик іонізаційних випромінювань “Поиск” із комп’ютерним вимірювальним блоком і програмним забезпеченням “L–demon” призначений для вимірювання потужності дози гамма–випромінювання, а також для вимірювання потужності еквівалентної дози (ПЕД) гамма–випромінювання в мікрорентгенах на годину (мкР/г).
Датчик іонізаційного випромінювання змонтований у прямокутному пластмасовому корпусі, має трьохрозрядний цифровий індикатор, кнопки “Сброс” і “Включение” (рис. 3.1). Індикатор датчика може використовуватися також для незалежного від комп’ютера вимірювання рівня радіації. Контакти датчика використовують для з’єднання з комп’ютерним вимірювальним блоком (див. рис. 3.2). Усередині корпусу датчика, з лівого боку, знаходиться чутливий елемент Гейгера–Мюллера.
Рис. 3.1. Схематичне зображення датчика іонізаційного випромінювання.
Рис. 3.2. Фрагменти зображень гнізд вимірювального блока “L–микро”.
При відсутності джерел радіації датчик реєструє присутність деякого фонового випромінювання, наявність якого пояснюється такими чинниками: вторинним космічним випромінюванням; природними радіонуклідами, які містяться у верхній товщі Землі; радіонуклідами, які є у приземній атмосфері, продуктах харчування й організмі людини; радіоактивними елементами, що потрапили у навколишнє середовище внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
3.2. Підготовка датчика до роботи й порядок роботи з ним. Перед початком роботи датчик необхідно з’єднати з першим каналом комп’ютерного вимірювального блоку. Потім вимикач “Включение” потрібно перевести у верхнє положення, при цьому вимикач “Сброс” повинен знаходитися теж у верхньому положенні.
Перед початком проведення вимірювань після завантаження програми “L–demon” необхідно вибрати в меню програми розділ “Датчики”, а після цього – пункт “Датчик ионизирующого излучения”. На дисплеї з’явиться напис “Ожидаю запуска”. Програма розпочне вимірювання одразу після переведення вимикача “Сброс” у нижнє положення. Після закінчення процесу вимірювання на дисплеї з’являється результат у вигляді значення потужності еквівалентної дози (ПЕД) гамма–випромінювання в мкР/г.
Для проведення повторного вимірювання необхідно натиснути клавішу “ESC”, перемикач “Сброс” перевести у верхнє положення та знову увійти у відповідний пункт меню “Датчик ионизирующого излучения”. Для отримання точного результату необхідно провести декілька вимірювань та знайти середнє значення ПЕД.
Технічні характеристики датчика іонізаційного випромінювання
Діапазон вимірювання 0..999мкР/г
Час вимірювання потужності дози біля 30 с.
Похибка вимірювання до 30%
Діапазон робочих температур 0..+40 С
Відносна вологість повітря до 80%
Завдання до виконання роботи
Опрацювати матеріал теоретичних відомостей лабораторного заняття.
Ознайомитись з будовою, принципом дії й технічними характеристиками датчика іонізаційного випромінювання “Поиск”.
Виміряти потужність еквівалентної дози.
Оформити результати вимірювань та обчислень у вигляді таблиці (табл. 3.2.).
Таблиця 3.2