- •2.1 Студент повинен знати:
- •2.2 Студент повинен уміти:
- •3 Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •3.2 Структурно-логічні схеми змісту теми заняття
- •Cхема діагностики та лікування респіраторно-синцитіальної інфекції
- •Cхема діагностики та лікування риновірусної інфекції (Rhinovirosis)
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4 Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Питання для самоконтролю
- •3.4.2 Тести для самоконтролю
- •3.4.3 Завдання для самоконтролю
- •4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок і вмінь діагностики грві
- •2.1 Студент повинен знати:
- •2.2 Студент повинен вміти:
- •3 Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2 Структурно-логічні схеми змісту теми заняття
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4 Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Питання для самоконтролю
- •3.4.2 Тести для самоконтролю
- •3.4.3 Задачі для самоконтролю Задача 1
- •Задача 2
- •Еталони відповідей на задачі Задача I
- •Задача 2
- •4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики легіонельозу, орнітозу, респіраторного мікоплазмозу, грві
- •2.1 Студент повинен знати:
- •2.3. Студент повинен вміти:
- •3 Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2 Структурно-логічні схеми змісту теми заняття Cхема діагностики та лікування герпесу оперізувального (Herpes zoster)
- •Cхема діагностики та лікування герпесу простого (Herpes simplex)
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4 Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Питання для самоконтролю
- •3.4.2 Тести для самоконтролю
- •3.4.. Завдання для самоконтролю
- •Задача з
- •4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок і вмінь діагностики
- •2.1 Студент повинен знати:
- •2.2 Студент повинен вміти:
- •3 Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2 Структурно-логічна схема змісту теми заняття
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4 Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Питання для самоконтролю
- •3.4.2 Тести для самоконтролю
- •3.4.3 Завдання для самоконтролю
- •Задача 3
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок і вмінь діагностики герпетичної інфекції
- •Тема. «Дитячі» крапельні інфекції у дорослих. Кір. Краснуха. Вірусна паротитна хвороба
- •2 Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •2.1Студент повинен знати:
- •2.2 Студент повинен вміти:
- •3 Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2 Структурно-логічна схема змісту теми заняття
- •Cхема діагностики та лікування краснухи (Rubeola)
- •3.3. Рекомендована література
- •3.4 Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Питання для самоконтролю
- •3.4.2 Тести для самоконтролю
- •3.4.3 Задачі для самоконтролю
- •4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики дитячих крапельних інфекцій
- •2 Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •2.1 Студент повинен знати:
- •2.2 Студент повинен вміти:
- •3 Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2 Структурно-логічна схема змісту теми заняття
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4 Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Питання для самоконтролю
- •3.4.2 Тести для самоконтролю
- •3.4.3 Задачі для самоконтролю Задача 1
- •Задача 3
- •4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики дифтерії та синдрому «ангіна».
- •2.1 Студент повинен знати:
- •2.3 Студент повинен вміти:
- •3 Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Структурно-логічна схема змісту теми заняття
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4 Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Питання для самоконтролю
- •3.4.2 Тести 2-го рівня
- •3.4.3 Ситуаційні задачі другого рівня засвоєння Задача 1
- •Задача 2
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •4.2 Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики менінгококової інфекції
- •2 Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
- •2.1 Студент повинен знати:
- •2.3 Студент повинен вміти:
- •3 Матеріали до аудиторної самостійної роботи
- •3.1 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Структурно-логічна схема змісту теми заняття Cхема діагностики та лікування інфекційно-токсичного шоку
- •Етіопатогенез
- •Етіопатогенез
- •3.3 Рекомендована література
- •3.4 Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1 Питання для самоконтролю
- •3.4.2 Тести для самоконтролю
- •3.4.3 Ситуаційні задачі Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •4 Матеріали для аудиторної самостійної роботи
- •4.1 Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •Перелік практичних навичок обов'язкових до засвоєння
- •Навчальне видання
- •Для студентів старших курсів вищих медичних закладів освіти ііі-іv рівнів акредитації
Cхема діагностики та лікування краснухи (Rubeola)
Епідеміологічний анамнез:
-
контакт
із
хворою
людиною
наприкінці
інкубаційного періоду та протягом 2-5
днів від початку висипань;
захворювання
матері на краснуху під час вагітності;
контакт
із хворими з уродженою краснухою
(контагіозні до 2 років)
так. Клінічні ознаки:
-
початок
поступовий, загальний стан порушений
незначно;
за
1-2 дні появи висипки буває кашель; під
час висипань температура тіла підвищується
до 380С
(може бути нормальною);
збільшення
задньошийних, потиличних, завушних та
інших лімфатичних вузлів;
висипання
з’являється
у перший день хвороби, густе, у вигляді
блідо-рожевих, круглих або овальних
плям, дрібних або великих, протягом
кількох годин з’являється
на обличчі шиї і поширюється на все
тіло з переважною локалізацією на
розгинальних поверхнях кінцівок, спині,
животі, сідницях, на незміненому тлі
шкіри, не має тенденції до злиття,
тримається 1-3 дні, не залишає пігментації
і лущення; можлива енантема: окремі
рожеві плями на м’якому
піднебенні;
дорослі
переносять краснуху важче, з вираженою
гарячкою, головними болями, інтоксикацією,
висип густіший, іноді зі схильністю до
злиття, більше виражений лімфаденіт;
у
хворих вагітних жінок уражається плід;
у
клінічному аналізі крові – лейкопенія,
нейтропенія, відносний лімфоцитом,
моноцитоз ( до 20% і вище) та наявність
плазматичних клітин і клітин Тюрка (до
10 – 25%)
Н н
так, краснуха. Верифікація діагнозу: ні ні
-
вірусологічний метод-виділення збудника
з крові, носоглоткових змивів, сечі в
перші 5-7 днів хвороби;
-
серологічні методи - РГГА, РЗК,РН
(збільшення титру антитіл у 4 рази при
дослідженні парних сироваток крові з
інтервалом
в 10-14 днів);
-
виявлення в крові антитіл класу IgM
Диференціальний
діагноз з інфекційним мононуклеозом,
скарлатиною, токсикоалергічними
дерматозами, ентеровірусною екзантемою,
кором
` ні
так
-
визначення
остаточного діагнозу хвороби, тяжкості,
ускладнень
Лікування:
-
при неускладненій формі краснухи
лікування в домашніх умовах;
-
постільний режим у весь період висипань,
велика кількість рідини, догляд за
шкірою і слизовими оболонками;
-
лікарські засоби в більшості випадків
не застосовуються;
-
при значній інтоксикації і густому
висипі – дезінтоксикаційна та
симптоматична терапія
-
Одужання: виписування
-
не раніше 5-го дня з моменту висипання
Диспансеризація:
-
за клінічними показаннями
місяців
Схема діагностики та лікування паротитної хвороби (Morbus parotitis)
Епідеміологічний анамнез:
-
сезонність – кінець зими і весна;
-
наявність безпосереднього контакту з
хворим за 1-3 тижні;
-
відсутність в анамнезі раніше перенесеної
паротитної хвороби
ні
так. Клінічні ознаки: ні
-
початок хвороби гострий;
-
загальні ознаки: гарячка до 38-390С,
нездужання, кволість, головний біль,
біль у шийних м’язах.
Залозиста
форма: ураження
привушних слинних залоз (симптом
Філатова, ознаки Мурсу), частіше через
6-8 днів ураження підшлункової залози,
орхіт.
Нервова
форма: менінгіт,
менінгоенцефаліт (загальномозковий,
гіпертензивний, менінгеальний, лікворний
синдроми, синдром вогнищевих змін).
Комбіновані
форми (ураження
залозистих органів і ЦНС)
ні
так так, паротитна хвороба. Верифікація діагнозу: ні
-
РГГА, діагностичний титр 1:80 (парні
сироватки);
-
РЗК (парні сироватки, збільшення титру
в 4 рази); ІФА, ПЛР;
-
аналіз крові: лейкопенія, відносний
лімфоцитоз, при ускладненому перебігу
– лейкоцитоз із зсувом формули вліво,
прискорення ШОЕ
так. Діагноз підтверджено: ні
-
формулювання клінічного діагнозу з
визначеннями форми, поширення та
локалізації процесу, тяжкості, ускладнень
Диференційний
діагноз із цитомегаловірусною інфекцією,
гнійним і токсичним паротитом,
слинокам’яною
хворобою, пухлинами, лімфаденітом,
менінгітами та менінгоенцефалітами
іншої етіології
Лікування:
-
госпіталізація при тяжкому та ускладненому
перебігу, а також за епідпоказаннями;
-
постільний режим до нормалізації
температури;
-
дієта № 5, 5а;
-
хлопчикам-носіння суспензорію;
-
догляд за порожниною рота (полоскання
2% розчином натрію гідрокарбонату,
фурациліном 1:5000);
-
патогенетична терапія: дезінтоксикація,
десенсибілізувальні, вітаміни;
-
інгібітори ферментів (трасилол,
контрикал, гордокс);
-
симптоматична терапія (жарознижувальні,
протизапальні, знеболювальні засоби);
-
індуктори інтерферону ( мефенамова
кислота)
Одужання: виписування
-
зникнення клінічних симптомів не
раніше, ніж на 9-й день від початку
захворювання
Диспансеризація:
-
підлягають хворі з ускладненнями
паротитної хвороби: з перенесеним
орхітом (через місяць огляд уролога);
особи, що перенесли менінгіт, підлягають
спостереженню у невропатолога