Вимоги до процедури дослідження професійно значимих властивостей.

Вимоги до процедури діагностичного дослідження здібностей і методичних прийомів, які використовують у процедурі професійного відбору, сформулював В. А. Бодров (1074).

Прогностична (інформативна) цінність методик. Це показник, який характеризує міру можливості методики виявити відмінності у вираженні властивості, що вивчають в осіб із різним рівнем розвитку цієї функції, і врешті — з різним рівнем успішності навчання або практичної діяльності. Іншими словами, величина прогностичності цінності методики визначає міру можливостей правильного передбачення професійної ефективності осіб, яких обстежують. Прогностичність методики замірюють коефіцієнтом кореляції між результатами обстеження й успішністю діяльності.

Надійність методик.

Це міра стабільності результатів, які одержали за допомогою конкретної методики при повторних дослідженнях того самого суб'єкта дослідження. Надійність заміряють коефіцієнтом кореляції між окремими рядами результатів, які одержали під час обстеження групи суб'єктів досліджень однією методикою. Як міру надійності можна використати такі показники: дисперсія помилки заміру, коефіцієнт надійності

Диференційованість методик.

Ця вимога означає, що кожна методика повинна бути спрямована на оцінку відповідної функції. Треба, щоб кореляція між результатами вибраної методики й інших методик, які спрямовані на оцінку інших функцій, була найменшою. Для визначення диференційованості методик треба вирахувати кореляційні матриці (визначити величину інтеркореляції методик попарно).

Для забезпечення досить високої прогностичної цінності та надійності методик потрібно керуватися такими принциповими положеннями.

Принцип наукової обґрунтованості.

Методика повинна допомагати досліджувати й оцінювати саме ті особливості особистості, які є професійно важливими для того або іншого виду діяльності, виявлені в результаті її психологічного аналізу. Повинно бути зрозуміло, яку властивість вивчають і чому саме її оцінюють.

Принцип об'єктивності.

Реалізація цього принципу передбачає необхідність створення і підтримання в період обстеження стандартності обставин і методик обстеження, інструкцій, організаційних форм експерименту, форм регістрації, аналізу й інтерпретації результатів дослідження. Недостатня стандартизація умов проведення дослідження приводить до зниження методик, а, отже, і їхньої цінності.

Принцип практичності.

Методики повинні бути такими, щоб їх використання не вимагало якої-небудь спеціальної довготривалої підготовки суб'єктів дослідження. Бажано, щоб вони були економічними з погляду вартості апаратури. Методики повинні бути простими і за можливістю охоплювати масове обстеження при участі обмеженої кількості обслуговуючого персоналу.

Найважливіша умова успішності проведення процедури діагностики — створити позитивне ставлення до неї, тобто сформувати у суб'єкта дослідження бажання з максимальною віддачею виконувати запропоноване завдання. Йому пояснюють зміст і значення дослідження, показують зв'язок його з життєвою метою, якої він прагне досягнути (зарахування до навчального закладу, скерування на привабливе для нього робоче місце тощо).

Поведінка суб'єкта дослідження залежить від попереднього досвіду інструктажу. Інструкція повинна бути доступна, чітка, стандартизованої форми. її повинен завчити експериментатор.

Стандартна форма експерименту допускає дотримання постійності всіх фізичних параметрів тих сигналів, з якими працює суб'єкт (розмір, фарбування або колір, шрифт). Цього можна досягнути, застосовуючи стандартні бланки, при бланковій методиці, стандартні прилади, при приладах, магнітофонні записи, при мовних і звукових методиках.

Отже, якщо численних і різних способів розвитку і компенсації професійно значимих властивостей особистості недостатньо для досягнення професійної успішності у зв'язку з підвищеними вимогами до психологічних властивостей, то виникає потреба у професійному психологічному відборі. Профвідбір ефективний лише в тих випадках, якщо йому передує психологічне вивчення конкретної діяльності та детальне наукове розроблення системи діагностики і прогнозування здібностей, коли діагностична процедура відповідає вимогам науковості, практичності, об'єктивності.

Роботу з діагностики та прогнозування здібностей може виконувати тільки особа, яка має спеціальну психологічну освіту та підготовку.