- •Розділ 1. Методологічні та теоретичні основи психології праці
- •1.1. Предмет і основні завдання психології праці
- •1.2. Методологічні та теоретичні аспекти психології праці
- •1.3. Зв'язок психології праці з іншими науками
- •1.4. Психологія праці як професія і навчальна дисципліна
- •Розділ 2. Виникнення та становлення психології праці як самостійної науки
- •2.1. Початок формування психології праці
- •2.2. Виникнення прикладної психології праці. Психотехніка та наукова організація праці
- •3.2. Трудовий пост і його структура
- •3.3. Предмет, засоби, знаряддя, умови праці як компоненти трудового поста
- •Вимоги до фізичних факторів робочого середовища
- •Вимоги до хімічних факторів робочого середовища
- •Розділ 4. Суб'єкт праці та його структура
- •4.1. Природні властивості індивіда
- •4.2. Індивідуально-психологічні властивості суб'єкта праці
- •Індивідуально-психологічні властивості суб'єкта діяльності
- •Психомоторні властивості.
- •Мова і мовлення.
- •Мнемонічні властивості.
- •Імажинітивні властивості.
- •Орієнтувальне планування.
- •Організаційне планування.
- •4.3. Домінуючий емоційний фон й особистісні характеристики працівника
- •Структура свідомості.
- •4.4. Статево-вікова мінливість суб'єкта праці
- •Рівень діяння.
- •Рівень дій.
- •Рівень макроелементів дії.
- •Рівень мікроелементів дії.
- •Розділ 5. Методи психології праці
- •5.1. Методи побудови теорії психології праці
- •Взаємозв'язки між різними типами знання.
- •5.2. Емпірико-пізнавальні методи
- •Метод опитування.
- •Метод бесіди. Інтерв'ю.
- •Аналіз документів. Метод аналізу продуктів діяльності.
- •Функціональні продукти діяльності.
- •5.3. Методи професійної психодіагностики
- •5.4. Перетворюючі методи в психології праці
- •5.5. Математично-статистичні методи опрацювання та інтерпретації даних
- •Основні поняття математичної статистики.
- •Рангова кореляція Спірмена
- •Процедура експерименту.
- •Визначення цільових ознак.
- •Визначення прогностичних ознак.
- •Виявлення функції зв'язку.
- •Інтерпретація й аналіз даних.
- •Форма подання результатів дослідження, завершення.
- •Універсальні психодіагностичні методики.
- •Оцінка психічного розвитку.
- •Розділ 6. Психологічне вивчення професій
- •6.1. Професіографія та її цілі
- •6.2. Принципи і методи професіографії
- •Етапи психологічної професіографіі.
- •6.3. Особистісні методи професіографії
- •6.4. Використання професіограм у виробничій і психологічній практиці
- •Розділ 7. Класифікація професій
- •7.1. Огляд психологічних класифікацій професій
- •7.2. Багаторівнева психологічна класифікація професій
- •7.3. Класифікація трудової діяльності за мотиваційними факторами
- •Розділ 8. Мотиви професійної діяльності
- •8.1. Психологічні проблеми мотивації трудової діяльності
- •8.2. Класифікація та структура мотивів
- •8.3. Психологічні проблеми трансформування мотивів у процесі професійної переорієнтації працівників
- •8.4. Методи дослідження мотивів
- •8.5. Мотиваційні тренінги
- •Категорії мотивації досягнення.
- •Очікування успіху (оу).
- •Похвала (схвалення).
- •Потреба в уникненні неуспіху (пун).
- •Процедури активізації мотивації досягнення.
- •Міжособистісна підтримка.
- •Етапи формування (засвоєння) мотиву досягнення.
- •Психолого-педагогічні ефекти тренінгу мотивації досягнення.
- •Тренінг причинних схем.
- •Вплив причинних схем на поведінку.
- •Програма зміни причинних схем.
- •Зв'язок причинних схем з емоціями.
- •Тренінг особистішої причинності.
- •Підготовка й організація робити викладачів.
- •Методика дослідження ефективності тренінгу особистісної причинності.
- •Ефективність тренінгу особистісної причинності.
- •Вплив тренінгу на студентів.
- •Вплив тренінгу на навчальну діяльність студентів.
- •Розділ 9. Психологічні проблеми формування професійних кадрів
- •9.1. Основні етапи розвитку професійної орієнтації у промисловій практиці
- •9.2. Психологічне консультування працівників
- •9.3. Прогнозування і планування кар'єри
- •9.4. Основні напрями, галузі та принципи психологічного консультування
- •Розділ 10. Психологічні основи професійного відбору, підбору, розміщення та атестації кадрів
- •10.1. Психологічні поняття та критерії професійної діяльності
- •10.2. Прогнозування успішності діяльності працівника
- •Етапи розроблення системи прогнозування успішності.
- •Процедура знаходження валідності.
- •Вимоги до процедури дослідження професійно значимих властивостей.
- •Надійність методик.
- •Диференційованість методик.
- •Принцип наукової обґрунтованості.
- •Принцип об'єктивності.
- •Принцип практичності.
- •Психологічні рекомендації та поради.
- •10.3. Технології професійного підбору працівників в організаціях
- •Психологічні тести.
- •Організаційно-управлінські ігри.
- •Розділ 11. Психологічні питання професійної підготовки кадрів
- •11.1. Психологічні проблеми виробничого навчання
- •11.2. Формування професійних умінь і навиків
- •11.3. Активні методи навчання працівників
- •Процедура рольової гри.
- •Розділ 12. Психологічні питання трудової адаптації і стабілізації робочих кадрів
- •12.1. Виробнича адаптація, її сутність і види
- •12.2. Критерії та методи оцінювання адаптації робочих кадрів
- •12.3. Психологічні особливості адаптації осіб зрілого та похилого віку
- •Розділ 13. Психологічні аспекти підвищення професійної працездатності працівника
- •13.1. Психологічні стани, які зумовлюють працездатність
- •13.2. Фактори та закономірності змін працездатності
- •13.3. Психологічні методи корекції та профілактики несприятливих функціональних станів
- •Розділ 14. Психологічні питання безпеки праці
- •14.1. Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок
- •Розділ 14. Психологічні питання безпеки праці
- •14.1. Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок
- •14.2. Методи вивчення й аналіз причин нещасних випадків
- •14.3. Психологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у професійній діяльності
- •Розділ 15. Психологічні аспекти формування, розвитку, корекції резервних можливостей працівника
- •15.1. Розвиток і корекція особистості працівника — пріоритетне завдання психології
- •15.2. Нейролінгвістичне програмування на службі актуалізації резервних можливостей працівника
- •15.3. Соціально-психологічний тренінг як засіб формування, розвитку та корекції можливостей працівника
- •Цілі групи.
- •Норми групи.
- •Структура групи.
- •Згуртованість групи.
- •Фази розвитку групи.
- •Орієнтовний перелік принципів.
- •15.4. Методика психологічної релаксації і відновлення
- •Керування емоціями
- •Розділ 16. Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому колективі
- •16.1. Соціально-психологічні феномени в групі
- •16.2. Психологія ділового спілкування
- •Структура ділової бесіди
- •16.3. Методи забезпечення результативного спілкування
- •16.4. Конфлікт, його структура та причини виникнення, реагування на конфліктну поведінку працівника
- •Розділ 17. Психологія переговорів
- •17.1. Підготовка до переговорів
- •17.2. Розроблення стратегії і тактики переговорів
- •17.3. Методи ведення переговорів
- •17.4. Аналіз поведінки партнера та самоаналіз
- •17.5. Завершення переговорів. Підведення підсумків
- •Підсумковий контроль навчального матеріалу Контрольні завдання і групи складності
- •Контрольні завдання II групи складності
- •Контрольні завдання III групи складності
- •Глосарій
4.3. Домінуючий емоційний фон й особистісні характеристики працівника
До емоційної сфери людини належать такі компоненти. Емоційний тон відчуттів — безпосередні переживання, які супроводжують окремі життєво важливі дії, які спонукають людину до збереження і усунення (інакше — бажання).
Окремі так звані ситуативні емоції, які є суб'єктивною формою вираження міри задоволення тієї чи іншої потреби, виражають оціночне ставлення до окремих умов, які допомагають або перешкоджають діяльності, конкретним досягненням в ній, до ситуацій, що склалися, і перспективах задоволення потреб.
Емоційні стани: а) загальний емоційний фон — настрої; б) реакції на екстремальні умови, коли людина не справляється з ситуацією, яка виникла — афекти; в) реакції на довготривалі підвищені навантаження, які вимагають мобілізації всіх сил — стреси.
Абсолютно домінуючі стійкі почуття — пристрасті.
Вищий рівень розвитку емоцій людини — стійкі почуття до об'єктів (матеріальних або духовних), які належать до вищих потреб.
Емоційність людини — тобто зміст, якість, динаміка її емоцій і почуттів.
Емоційний досвід людини — способи реагування, які закріпились, ієрархія емоцій і почуттів [13].
Будь-яка діяльність людини відбувається за умов впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Питома вага останніх у виробничому процесі так само, як і їх об'єктивна оцінка, — величина досить мінлива. Залежить вона від міжособистісних стосунків між людьми, від конкретних виробничих ситуацій, завдань.
Визначити і врахувати фактори внутрішньої детермінованості поведінки людини неможливо, важко їх проаналізувати. Спочатку такі спроби привели до переліку технічних процесів і властивостей поведінки людини або до проблеми докорінної перебудови індивідуально-психічних відмінностей у процесі праці або виробничого навчання (наприклад, перебудови мотивації і ставлення до своєї роботи). Згодом психологи почали аналізувати емпіричні категорії, які давали змогу визначити особу людини та внутрішні детермінанти її конкретної дії:
1. Основні ознаки темпераменту, які виявляють у реакції людини на події, навколишнє середовище й оточення.
2. Основні риси характеру, що формують моральне обличчя людини, її ставлення до оточення, роботи, яку вона виконує, до різних подій життя та самої себе.
3. Світогляд відтворює систему поглядів на основні питання життя та суспільного буття.
4. Кваліфікаційний рівень, який визначають здібності, знання, вміння, досвід, навики.
5. Мотиваційні виявлення, які відображені у загальному настрої та спрямованості поведінки людини, у загальній орієнтації.
6. Життєві плани, перспективи людини та зусилля для їх досягнення.
7. Риси, які переважають у спілкуванні з іншими людьми, — довірливість чи настороженість, відвертість чи залежність, товариськість чи відл юдкуватість.
8. Відхилення або особливості, наприклад, перебільшення відчуття самотності, надмірна довірливість, улесливість, хворобливе піклування про своє здоров'я, неврівноваженість, психічні порушення іншого порядку тощо [7; 8; 12].
Важливим для вдосконалення людини як суб'єкта праці є розвиток свідомості, самосвідомості, знання про себе, формування індивідуальних своєрідних способів вирішення типових життєвих завдань із врахуванням не тільки зовнішніх, а й внутрішніх, індивідуально-неповторних умов.
Під свідомістю в психології праці розуміють вищу форму психологічного відображення дійсності та саморегуляцію, яка використовує систему понять, категорій. Свідомість притаманна тільки людині як суспільно-історичній істоті.
Емпірична свідомість — це сукупність чуттєвих і розумових образів, які безпосередньо виникають перед суб'єктом у його внутрішньому досвіді й випереджують його практичну діяльність, що безперервно змінюється.