- •Розділ 1. Методологічні та теоретичні основи психології праці
- •1.1. Предмет і основні завдання психології праці
- •1.2. Методологічні та теоретичні аспекти психології праці
- •1.3. Зв'язок психології праці з іншими науками
- •1.4. Психологія праці як професія і навчальна дисципліна
- •Розділ 2. Виникнення та становлення психології праці як самостійної науки
- •2.1. Початок формування психології праці
- •2.2. Виникнення прикладної психології праці. Психотехніка та наукова організація праці
- •3.2. Трудовий пост і його структура
- •3.3. Предмет, засоби, знаряддя, умови праці як компоненти трудового поста
- •Вимоги до фізичних факторів робочого середовища
- •Вимоги до хімічних факторів робочого середовища
- •Розділ 4. Суб'єкт праці та його структура
- •4.1. Природні властивості індивіда
- •4.2. Індивідуально-психологічні властивості суб'єкта праці
- •Індивідуально-психологічні властивості суб'єкта діяльності
- •Психомоторні властивості.
- •Мова і мовлення.
- •Мнемонічні властивості.
- •Імажинітивні властивості.
- •Орієнтувальне планування.
- •Організаційне планування.
- •4.3. Домінуючий емоційний фон й особистісні характеристики працівника
- •Структура свідомості.
- •4.4. Статево-вікова мінливість суб'єкта праці
- •Рівень діяння.
- •Рівень дій.
- •Рівень макроелементів дії.
- •Рівень мікроелементів дії.
- •Розділ 5. Методи психології праці
- •5.1. Методи побудови теорії психології праці
- •Взаємозв'язки між різними типами знання.
- •5.2. Емпірико-пізнавальні методи
- •Метод опитування.
- •Метод бесіди. Інтерв'ю.
- •Аналіз документів. Метод аналізу продуктів діяльності.
- •Функціональні продукти діяльності.
- •5.3. Методи професійної психодіагностики
- •5.4. Перетворюючі методи в психології праці
- •5.5. Математично-статистичні методи опрацювання та інтерпретації даних
- •Основні поняття математичної статистики.
- •Рангова кореляція Спірмена
- •Процедура експерименту.
- •Визначення цільових ознак.
- •Визначення прогностичних ознак.
- •Виявлення функції зв'язку.
- •Інтерпретація й аналіз даних.
- •Форма подання результатів дослідження, завершення.
- •Універсальні психодіагностичні методики.
- •Оцінка психічного розвитку.
- •Розділ 6. Психологічне вивчення професій
- •6.1. Професіографія та її цілі
- •6.2. Принципи і методи професіографії
- •Етапи психологічної професіографіі.
- •6.3. Особистісні методи професіографії
- •6.4. Використання професіограм у виробничій і психологічній практиці
- •Розділ 7. Класифікація професій
- •7.1. Огляд психологічних класифікацій професій
- •7.2. Багаторівнева психологічна класифікація професій
- •7.3. Класифікація трудової діяльності за мотиваційними факторами
- •Розділ 8. Мотиви професійної діяльності
- •8.1. Психологічні проблеми мотивації трудової діяльності
- •8.2. Класифікація та структура мотивів
- •8.3. Психологічні проблеми трансформування мотивів у процесі професійної переорієнтації працівників
- •8.4. Методи дослідження мотивів
- •8.5. Мотиваційні тренінги
- •Категорії мотивації досягнення.
- •Очікування успіху (оу).
- •Похвала (схвалення).
- •Потреба в уникненні неуспіху (пун).
- •Процедури активізації мотивації досягнення.
- •Міжособистісна підтримка.
- •Етапи формування (засвоєння) мотиву досягнення.
- •Психолого-педагогічні ефекти тренінгу мотивації досягнення.
- •Тренінг причинних схем.
- •Вплив причинних схем на поведінку.
- •Програма зміни причинних схем.
- •Зв'язок причинних схем з емоціями.
- •Тренінг особистішої причинності.
- •Підготовка й організація робити викладачів.
- •Методика дослідження ефективності тренінгу особистісної причинності.
- •Ефективність тренінгу особистісної причинності.
- •Вплив тренінгу на студентів.
- •Вплив тренінгу на навчальну діяльність студентів.
- •Розділ 9. Психологічні проблеми формування професійних кадрів
- •9.1. Основні етапи розвитку професійної орієнтації у промисловій практиці
- •9.2. Психологічне консультування працівників
- •9.3. Прогнозування і планування кар'єри
- •9.4. Основні напрями, галузі та принципи психологічного консультування
- •Розділ 10. Психологічні основи професійного відбору, підбору, розміщення та атестації кадрів
- •10.1. Психологічні поняття та критерії професійної діяльності
- •10.2. Прогнозування успішності діяльності працівника
- •Етапи розроблення системи прогнозування успішності.
- •Процедура знаходження валідності.
- •Вимоги до процедури дослідження професійно значимих властивостей.
- •Надійність методик.
- •Диференційованість методик.
- •Принцип наукової обґрунтованості.
- •Принцип об'єктивності.
- •Принцип практичності.
- •Психологічні рекомендації та поради.
- •10.3. Технології професійного підбору працівників в організаціях
- •Психологічні тести.
- •Організаційно-управлінські ігри.
- •Розділ 11. Психологічні питання професійної підготовки кадрів
- •11.1. Психологічні проблеми виробничого навчання
- •11.2. Формування професійних умінь і навиків
- •11.3. Активні методи навчання працівників
- •Процедура рольової гри.
- •Розділ 12. Психологічні питання трудової адаптації і стабілізації робочих кадрів
- •12.1. Виробнича адаптація, її сутність і види
- •12.2. Критерії та методи оцінювання адаптації робочих кадрів
- •12.3. Психологічні особливості адаптації осіб зрілого та похилого віку
- •Розділ 13. Психологічні аспекти підвищення професійної працездатності працівника
- •13.1. Психологічні стани, які зумовлюють працездатність
- •13.2. Фактори та закономірності змін працездатності
- •13.3. Психологічні методи корекції та профілактики несприятливих функціональних станів
- •Розділ 14. Психологічні питання безпеки праці
- •14.1. Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок
- •Розділ 14. Психологічні питання безпеки праці
- •14.1. Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок
- •14.2. Методи вивчення й аналіз причин нещасних випадків
- •14.3. Психологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у професійній діяльності
- •Розділ 15. Психологічні аспекти формування, розвитку, корекції резервних можливостей працівника
- •15.1. Розвиток і корекція особистості працівника — пріоритетне завдання психології
- •15.2. Нейролінгвістичне програмування на службі актуалізації резервних можливостей працівника
- •15.3. Соціально-психологічний тренінг як засіб формування, розвитку та корекції можливостей працівника
- •Цілі групи.
- •Норми групи.
- •Структура групи.
- •Згуртованість групи.
- •Фази розвитку групи.
- •Орієнтовний перелік принципів.
- •15.4. Методика психологічної релаксації і відновлення
- •Керування емоціями
- •Розділ 16. Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому колективі
- •16.1. Соціально-психологічні феномени в групі
- •16.2. Психологія ділового спілкування
- •Структура ділової бесіди
- •16.3. Методи забезпечення результативного спілкування
- •16.4. Конфлікт, його структура та причини виникнення, реагування на конфліктну поведінку працівника
- •Розділ 17. Психологія переговорів
- •17.1. Підготовка до переговорів
- •17.2. Розроблення стратегії і тактики переговорів
- •17.3. Методи ведення переговорів
- •17.4. Аналіз поведінки партнера та самоаналіз
- •17.5. Завершення переговорів. Підведення підсумків
- •Підсумковий контроль навчального матеріалу Контрольні завдання і групи складності
- •Контрольні завдання II групи складності
- •Контрольні завдання III групи складності
- •Глосарій
1.3. Зв'язок психології праці з іншими науками
За кордоном психологію праці інколи називають "прикладною" або "практичною" психологією. З цим погодитися не можна. Кожна наука й окремі їх галузі, в тому числі і психологія праці, мають теоретичні та практичні дослідження. Практика психології праці збагачує не тільки її власну теорію, але і теорію загальної психології, а також інших галузей непсихологічних конкретних наук, які так чи інакше пов'язані з психологією праці, а також галузі психологічної науки.
Зв'язки психології праці з непсихологічними конкретними науками можна згрупувати в такі три категорії:
1. Науки, які мають безпосередній зв'язок з психологією праці, — економіка праці, соціологія праці, фізіологія праці та частина медицини, яка пов'язана з аналізом професійних захворювань, з питаннями експертизи працездатності, професійна педагогіка (педагогіка профтехнічної школи, середньої спеціальної та вищої шкіл), окремі методики професійної школи. Також історія техніки та палеоантропологія, а саме ті її частини, які присвячені аналізу засобів праці й реконструкції, аналізу, оцінці відповідної діяльності людини [5; 8; 19].
Межі психології праці і згаданих наук не чіткі, тому важко відповісти на запитання, з якої галузі ті чи інші терміни, проблеми, методи. Наприклад, метод спостереження та деякі методи функціональної діагностики досить вільно переходять із науки в науку. Так само і проблеми працездатності, профілактики травматизму, втоми, покращення професійної адаптації, питання професійного відбору, формування навиків тощо. Зрозуміло, різні науки своєрідно інтерпретують факти, мову. З цього випливає, що межі, які обговорюють обов'язково повинні бути чіткими, а галузі знання — повністю взаємовиключними. Навпаки, загальновизнано, що "стики" наук — це точки, зони їхнього зростання.
2. Науки посередньо пов'язані з психологією праці — це галузі технічного знання, предметом яких є оснащення знаряддями трудових процесів, — теорія, розрахунок і конструювання машин, приладів. Психологія праці повинна враховувати тенденції технічного прогресу, орієнтуватися в світі технічних засобів праці, використовуючи інформацію, яку застосовують технічні науки. Ідеальним є такий стан, коли спеціаліст-психолог може бути корисним у справі проектування нових технічних засобів.
3. Науки посередньо пов'язані з психологією праці — об'єктивні системи, які є галуззю об'єктів людської діяльності, тобто про ті системи біологічних, технічних, неживих природних систем, об'єктивні, соціальні, соціально-історичні, соціально-економічні процеси, знакові системи (математика, математична логіка, семіотика), мистецтвознавство. Психологія черпає інформацію для правильного розуміння трудової діяльності відповідних професіоналів, для складання професіограм [5].
Зв'язок психології праці з психологічними науками. Психологія праці тісно пов'язана з педагогічною психологією у питаннях виховання особистості, політехнічного і професійного навчання; в опрацюванні проблем здібностей у цілому і зокрема питань оцінки та шляхів формування здібностей до навчання у різних видах професійної діяльності; в уточненні загальних законів і конкретних прийомів формування навиків.
У питаннях виробничого навчання підлітків психологія праці стикується з дитячою психологією; у виявленні загальних закономірностей формування якостей особистості тощо. Вона пов'язана з психологією спорту в розвитку рухових навиків, впливу емоційно-вольових рис особистості на результат діяльності; використання фізичної підготовки для оцінки і формування професійних здібностей. З психологією мистецтв вона має спільні поняття — розуміння праці як творчості і творчості як праці, проблеми, які швидко розвиваються, технічної естетики та дизайну.
Соціальна психологія з психологією праці спільно вивчають малі групи і колективи. У будь-якій трудовій групі між людьми виникають відповідні міжособові відносини, які є об'єктом вивчення тієї та іншої галузі психології. Дуже актуальними є питання психологічної сумісності різних людей у процесі колективної праці.
З воєнною психологією психологія праці пов'язана у всіх тих випадках, коли така є "психологією воєнної праці", а не тільки специфікою "психології бою". Найтісніше пов'язана воєнна психологія з психологією праці в авіаційній психології, оскільки вона відповідає на запити практики цивільного і воєнного повітряного флоту, "психології бою", "психології воєнної праці".
Психологія праці має зв'язок з різними галузями юридичної психології. З кримінальною психологією вона стикується в проблемі помилкових дій з особливостями особистості; з оперативною і судовою психологією вона пов'язана у всіх тих випадках, коли вивчають або оцінюють різні види праці оперативного працівника, слідчого судді з виправно-трудовою психологією.
Психологія праці та медична психологія дуже тісно взаємодіють, коли треба вирішити питання трудової експертизи, професійної орієнтації (яка поділяється на професійну освіту з професійною пропагандою, адаптацією, консультацією) психологічним професійним відбором, працевлаштуванням інвалідів, працетерапією, вивченням причин нещасних випадків на виробництві, їхніх наслідків і розроблення профілактики, порушення дієздатності в екстремальних умовах, що зумовлюють порушення психічних функцій (гарячі цехи, шум, гіноксемія тощо); питання професійної втоми; питання психопрофілактики і психотерапії в умовах виробництва і в системі лікарсько-трудової експертизи тощо.
З організацією виробництва і технічним нормуванням психологія праці має спільне в питаннях організації робочого місця та функціональних відносин у колективі, керівництва виробництвом, визначення оптимального вимушеного темпу роботи, організації режиму праці та відпочинку, нормуванням праці і багатьох проблем наукової й організації, які тісно пов'язані з гігієною праці та професійною патологією. Психологія праці та гігієни є психопрофілактикою науки про збереження психологічного здоров'я і психогігієни, завдання якої часто повністю збігається з завданнями психології праці. З методикою виробничого навчання психологію праці пов'язують проблеми психологічного обґрунтування ефективності нових методів навчання для перевірки теоретично-психологічних гіпотез, які покладені в її основу: питання формування майстерності тощо [5; 11; 13].