- •§ 1. Предмет синтаксису
- •§ 2. Основні одиниці синтаксису
- •§ 3. Основні засоби вираження синтаксичних відношень
- •§ 4. Осііонііі напрями у вивченні українського синтаксису
- •§ 6. Синтаксичні відношення у словосполученні
- •§ 7. Типи зв'язку слів у словосполученні
- •§ 8. Класифікація словосполучень
- •§ 10. Структурна схема і парадигма речення
- •§ 11. Види синтаксичного зв'язку в реченні
- •§ 12. Типи речень у сучасній українській мові
- •II. На прощання
- •II. Крапелина доброти
- •§ 13. Поняття про члени речення як його складові елементи
- •§ 14. Підмет і присудок як головні члени речення
- •§ 15. Підмет і форми його вираження
- •§ 16. Присудок і форми його вираження
- •§ 17. Простий дієслівний присудок
- •§ 18. Складений дієслівний присудок
- •§ 19. Складений іменний присудок
- •§ 20. Складний присудок
- •§ 21. Координація присудка й підмета
- •§ 22. Другорядні члени речення і принципи їх класифікації
- •§ 23. Додаток
- •§ 24. Означення
- •§ 25. Узгоджене означення
- •§ 26. Неузгоджене означення
- •§ 27. Прикладка (апозиція)
- •§ 28. Обставини
- •§ 29. Загальні поняття про односкладні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний
- •§ 31. Означено-особові речення
- •§ 32. Неозначено-особові речення
- •§ 33. Узагальнено-особові речення
- •§ 34. Безособові речення
- •§ 35. Інфінітивні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 36. Поняття про односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 37. Номінативні речення
- •§ 38. Ґенітивні речення
- •§ 39. Вокативні речення
- •§ 41. Типи слів-речень
- •§ 43. Типи неповних речень
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 44. Поняття про порядок слів
- •§ 45. Прямий і зворотний (інверсійний) порядок слів
- •§ 46. Синтаксичне й актуальне членування речення
- •§ 47. Прямий порядок слів
- •§ 48. Зворотний (інверсійний) порядок слів
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 49. Поняття про просте ускладнене речення
- •§ 51. Засоби вираження однорідності
- •§ 52. Однорідні і неоднорідні означення
- •§ 55. Засоби вираження звертання
- •§ 56. Поняття про відокремлення
- •§ 57. Відокремлені означення
- •§ 58. Відокремлені прикладки
- •§ 60. Відокремлені додатки
- •§ 6І. Загальні поняття про вставні і вставлені конструкції
- •§ 62. Речення, ускладнені вставними конструкціями
- •§ 63. Речення, ускладнені вставленими конструкціями
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •§ 64. Поняття про складне речення
- •§ 65. Засоби поєднання частин складного речення
- •§ 66. Основні типи складних речень
- •§ 68. Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •§ 69. Складносурядні речення з єднальними сполучниками
- •§ 70. Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками
- •§ 71. Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками
- •§ 72. Складносурядні речення з протиставними сполучниками
- •§ 74. Загальні поняття про складнопідрядне речення
- •§ 76. Принципи класифікації складнопідрядних речень
- •§ 77. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •§ 78. Складнопідрядні речення з підрядними присубстаятивно-атрибутивними
- •§ 79. Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •§ 80. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •§ 81. Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •§ 82. Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •§ 83. Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •§ 84. Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •§ 85. Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •§ 86. Складнопідрядні порівняльні речення
- •§ 87. Складнопідрядні речення допустові
- •§ 88. Складнопідрядні речення наслідкові
- •§ 89. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 90. Загальні відомості
- •§ 91. Складні безсполучникові речення з однотипними частинами
- •§ 92. Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •§ 93. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •§ 94. Загальні відомості
- •§ 95. Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •§ 96. Складносурядні багатокомпонентні речення
- •§ 97. Складнопідрядні багатокомпонентні речення
- •§ 98. Конструкції з послідовною підрядністю
- •§ 99. Конструкції з супідрядністю
- •§ 100. Конструкції з послідовною підрядністю і супідрядністю
- •§ 101. Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •§ 104. Пряма мова
- •§ 105. Непряма мова
- •§ 106. Невласне пряма мова
- •§107. Діалог
- •§ 108. Цитата
- •§ 109. Поняття про надфразну єдність, або складне синтаксичне ціле
- •§ 110. Засоби зв'язку між компонентами
- •§ 111. Структурні типи
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 112. Пунктуація як система правил вживання розділових знаків
- •§ 113. Основні принципи української пунктуації
- •§ 114. Типи розділових знаків
II. На прощання
Прощай, моя мила! Ти юність згадала мені... Космеєю сонця цвіла ти в моєму вікні. Прощай, моя мила, буває усе на віку. Ти цвітом горітимеш вічно в моєму рядку! Ти гордою мальвою сходь у світанки п'янкі. Далеко від мами зустрінуться люди... Які? Далеко від хати, від Росі, від саду, і все ж... Зорю-Україну ти в серці своїм збережеш?!
Добре бачить тільки серце Екзюпері
Нескорену силу —
барвінку з собою візьми.
І душу ніколи
не бійся облити слізьми.
Живи переможно,
долаючи відстаней щем.
Я вірю й надіюсь —
з тобою зустрітись іще...
Ти вибери друзів, —
ти вибери вірних собі,
Червоним і чорним
ти виший зажурений спів.
І мамі вклонися
за серце її золоте,
За те, що навчила іти із добром
до людей... (Н. Півторацька).
Вправа 39. Перепишіть. Підкресліть спонукальні речення. Визначте відтінки спонукання до дії.
1. — Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно! (Я. 3.).
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше (Я. те.).
Експонати руками не чіпати! 4. Ти послухав би, що він каже (О. К.). 5. А гляньте, лишень, що воно тюпає лугом? 6. — То-
46
пись, топись, одною гадиною менше буде, — припрошувала її з берега Орися. — Так і знай: побачу ще раз із Тимком — очі кислотою повипікаю. 7. Приліг би та задрімав трохи,—томилася вона серцем біля чоловіка. — Вважай, біля тих корів накрутився, що й ніженьки мліють. 8. Пропуск є?.. — Є. Відкривай. — Давай сюди папір (3 те. Г. Тютюнника).
Вправа 40. Прочитайте речення, знайдіть серед них окличні. Потренуйтеся читати їх виразно. Прокоментуйте особливості інтонації залежно від змісту речень.
1. Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! (/. Ф.). 2. Я довго, Петре, думав над цим і додумався ось до чого: не можна просьбою — бери силою! Бийся! борися, — а бери, добувай! (Я. М.). 3. — Що? — закричав Гнат. — Геть! Я тут закон! (Г. Т.). 4. Ану! Бо як бухну, так і очима блимнеш. — Ну-ну, без жартів (Я. 3.). 5. Від себе відштовхнув гонець По вінця повний поставець: «Ні, я не буду з вами пить! Ідіть од мене! Геть ідіть!» (М. Б.). 6. Світ, крики і захват в очах!.. (Газ.). 7. Глянь, де вода! — Ого-го! Далеченько (О. Г.). 8. Ой ви, сльози, дрібні сльози! Ви змиєте горе (Т. ПІ.). 9. Не вмерло Слово у народі і Кобзаря палка любов! (Я. Я.). 10. Половіють жита! (К. Ч.). 11. О, як солодко пахне ласкава земля чебрецем і полином (М. Ор.). 12. Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю, ні кінця (В. Сим.).
Вправа 41. Схарактеризуйте речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Поясніть вживання розділових знаків у кінці речень.
1. Ні, се не портрет, Се в місячнім світлі зимової ночі Стоїть він, живий, наш великий Поет! Стоїть і з докором хита головою... Мій Боже! Либонь, він говорить зі мною?! (М. Ворон.).
Ах, скільки срібних мрій літає! В які слова людські їх влить?!
Воля!? Воля!? Сниться, може? 4. Швидше б ранок! Чом так тихо на селі?! 5. Гніздо? Чи хмари і вітри, і сизі гори, і яри? Чи тиха радість і зітхання, чи море мук і раювання!? (З те. О. Оле ся). 6. Той, кого навчила ти літати, з піднебесся зроду не впаде! (А. М.). 1. Хто не зріс між вами, не зрозуміє вас! (Л. У.). 8. Про щай, кохання білокриле, і сум нічний, і сяйво днів! (М. Р.). 9. Чо лом тобі, життя стражденне! Хай стисне зранена рука, Як меч, перо своє натхненне! Хай сяє нам благословенне Ім'я славетно го Франка! (М. Ворон.).
Вправа. 42. Перепишіть. Підкресліть граматичні основи речень. Визначте їх тип за будовою (просте чи складне). З'ясуйте відмінність між ними.
1. Доцвітають кульбаби. Вранці гори димлять, а на травах блискуча роса. Відчуваєш — болить, наче рана відкрита, душа.
47
І дорога кудись поспіша (В. О.). 2. Як срібнотіло трави полягли: торкнись рукою — вмиються сльозою. Кришталь намиста дощових краплин дзвенить навкіл тендітною красою. І дощ... І шлях... І ти на мить завмер. Душа розквітла радістю неждано, а дощ шумить, клопочеться, пере — немов з душі змиває все погане... 3. Лиш дитинства поріг задивився у небо високе. Може, й щастя оце, що в дитинства є царство своє... (З те. Я. Півто-рацької).). 4. Поблідла свічка. В хату входить сонце. І світиться калина самоцвітом, і дихає теплом той житній хліб, і загорівсь узір на рушникові... Усе живе у променях живих! (Я. Я.).
Вправа 43. Визначте граматичну основу кожного речення. Поясніть, які з них двоскладні, а які — односкладні.
1. Пахне м'ята холодна... По вінця гіркоти налито. І дорога між гір повилась, як змія на хвості (В. О.). 2. І осінні далі сумну мелодію навіяли мені (В. Сим.). 3. Вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки. 4. Сум. Безнадійність. Руїни (З те. О. Олеся). 5. В зимовий вечір свічі запалю. 6. Не спіши свою душу віддавати печалі. 7. Світло золотого сподівання пронесла я гордо крізь жалі (3 те. Я. Півторацько'і). 8. Переболіло, переклекоті-ло. Я вас люблю в розлуці ще сильніш (О. Куг.). 9. І знову зустріч. Спокій. Радість. Тиша (О. Куг.). 10. Насунуло під вечір хмаровище. Заблискало. Дощ, як з відра, полив (Д. Г.). 11. Дитинно-мудрі погляди конвалій (/. Павл). 12. На довгій ниві днина не одна завіяним зерням скотилась в осінь. 13. Люблю старі двори! А як тривожно їм. Знесуть вже скоро: йдуть мікрорайони! 14. Біля літньої пічки затишно. Підкладаю бадилля спроквола (З те. К. Чернишова). 15. І все сліди, сліди, і все сніги, сніги. Папір і тиша. І потреба слова. 16. Нема чим дихать. Тяжко. Прокидаюсь (3 те. Я. Нікуліної).
Вправа 44. Визначте всі члени речення. Поясніть різницю між непо-ширеними і поширеними реченнями.
1. Небо скуйовджене і розколисане дрантя спустило на темні бори. 2. Умань! Добра ласкава Умань. 3. Тиша хмарою про-плива. Тиша важчає. 4. Розлогі верби. Затишок і тіні (3 те. В. Симоненка). 5. Сонце ходило в надвечір'ї і сліди залишило рожеві окрай хвиль. 6. Засвітилася черлено писанка в долоні {З те. Н. Нікуліної). 7. Іду стежиною. 8. Зацвітають жита. 9. Холодний вітер душу пронизав. 10. Грайливо в'юниться вода лілово-синіми стрічками (3 те. К. Чернишова).
Вправа 45. Розмежуйте повні і неповні речення, мотивуйте свій вибір.
1. Галява простора. За лісом, наче скибка кавуна, ущербний місяць. Мла напівпрозора. Ступити хочу. Перехопило дух. Жахлива мить! (М. Д.-Х.). 2. Замело, засніжило навколо. 3. Нежданий сніг—на перші квіти. 4. Щось тривожне і знадли-
48
ве в осені (3 те. Я. Півторацько'і). 5. Світає. Вечоріє. Крик навколо (В. Г.). 6. На мертвих мовах — німоти печать (Я. Я). 7. Дитячі оченята, далебі, перед тобою — совістю святою (В. М.). 8. Бузиною пропахли дні погрозові (К. Ч.). 9. А обабіч шляху з тихим шумом хлюпались зелені хвилі хлібів. Плинули, плинули... 10. Тиша в хаті. У хаті поночі (3 те. А. Головка). 11. Десь при вечірньому столі — батьків моїх тужіння згорьо-ване (В. Ст.).
Вправа 46. Прочитайте. Випишіть прості речення. Дайте їм повну характеристику за структурними ознаками: 1) двоскладне чи односкладне; 2) непоширене чи поширене; 3) повне чи неповне.
І. 1. Вирує день у буйному гіллі, у чорних блискавицях ластівок бентега вітру молодого грає — це на землі. В задумі неба, розімлілого від спеки, де вицвілу блакить до обріїв розлито, стоять соборами високі білі храми в сріблясто-перламутровій оздобі — це над світом. І марення степів, і гомінливе місто, в своїм неспокої довіку незбагненне, — все світло й тінь! З них зіткана земля, і зшите з них безмежне небо — це круг мене. 2. Застиглий дим осінніх вечорів мені навіює прозорість смутку. Холоне зір від срібних кольорів, і паморозь ляга на теплу серця грудку. Ген вже роки, мов прибрані поля, відлунюють дзвінкою далечінню. Лиш спогад-птах, що лине звідтіля, бува, майне в душі збентеженою тінню (3 те. К. Чернишова). 3.1 джерело замерзло. Зимно так... І хуга серце обіймає сумно. І коси Мавки в сніговій задумі... Та тільки в серці ще квітує мак (Я. Я).