9. Негайно зупиніться і присядьте. І не робіть більше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тільки про одне, як дістатися того місця, звідки починається знайомий шлях.

* Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну ріку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

* Існує багато способів визначення сторін горизонту:

o за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;

o за положенням Сонця: в основі приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно знаходиться: о 7 годині - на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині - на південь, тіні від предметів найкоротші і їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині - на заході.

o за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положенні, поверніть його так, щоб годинна стрілка була направлена на сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годинною (малою) стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру "1" циферблата, покаже напрямок на південь

o за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір'я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки "ковша" і відкладіть на ній приблизно п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками. Наприкінці лінії і буде зірка, що майже нерухомо "висить" цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ.

o за Місяцем. Опівночі у своїй першій чверті ")" Місяць знаходиться на заході, у повний Місяць - на півдні, в останній чверті "(" - на сході;

o існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати вірний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони звичайно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ - південь або схід - захід.

* Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, сушити одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті.

* Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу і захисту.

* Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет і інш.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло.

* Бережіть та економно використовуйте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа.

* Запам'ятайте! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.

* Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати.

Пам'ятайте! Куди б ви не пішли і де б не перебували, ви можете опинитись у екстремальних умовах. Тому:

* знайте приблизно свій шлях мандрівки;

* майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту;

* майте одяг придатний для будь-яких погодних умов;

* майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для захисту свого життя.

10. Ознаками перегрівання є:  • спочатку відчуття втоми, головний біль, запаморочення, нудота, спрага; • пізніше — шум у вухах, задишка, прискорене серцебиття, почервоніння обличчя, нерідко бувають носові кровотечі;  • якщо постраждалий продовжує залишатися на сонці та в теплі, з’являється важка задишка, частий і слабкий пульс, галюцинації, температура підвищується до 40оС, судоми, марення, можливий параліч дихання і припинення серцебиття. Небезпека сонячного і теплового удару збільшується при фізичному навантаженні і недостачі води.  Для уникнення перегрівання слід дотримуватись таких правил: • одяг повинен бути з легкої нещільної тканини, світлий; • необхідно носити головний убір; • намагатися не зловживати витривалістю свого організму - не сидіти довго на сонці, більше знаходитися в тіні, періодично прохолоджуватися; • дотримуватись питного режиму (випивати не менше 3 літрів рідини на добу). У разі появи симптомів перегрівання необхідно: • укласти постраждалого у тінь або прохолодне місце, підвівши йому голову; • зняти одяг, що утруднює дихання;  • охолодити організм: прикласти холодні компреси на голову, шию, груди, можна обгорнути тіло мокрим простирадлом. Охолодження не повинно бути різким і швидким; • якщо людина при свідомості, її треба напоїти холодною, трохи підсоленою водою (алкогольні напої виключаються!); • при втраті свідомості потрібно покласти постраждалого на бік. При порушенні дихання негайно почати робити штучне дихання;  • в усіх випадках перегрівання організму треба терміново звернутися за допомогою до лікаря.

11. Блискавкою, як правило, уражаються люди, що знаходяться на відкритому місці під час грози. Уражаюча дія атмосферної електрики обумовлена, в першу чергу, високою напругою (до 10000 000 В) і потужністю розряду. Крім одержання електротравми, потерпілий може бути відкинутий повітряною вибуховою хвилею і при цьому отримати травматичні ушкодження тіла і черепа. Ураження блискавкою може також супроводжуватися тяжкими опіками до IV ступеня (температура в місці так званого каналу блискавки може перевищувати 25 000 °С). Незважаючи на короткий час впливу блискавки, стан постраждалого зазвичай важкий, що обумовлено, в першу чергу, ураженням центральної і периферійної нервової систем. Симптоми. При ураженні блискавкою потерпілий непритомніє, що може продовжуватися від декількох хвилин до декількох діб і супроводжуватися клінічними судомами. Після відновлення свідомості хворі збуджені, неспокійні, дезорієнтовані, кричать від болю в кінцівках і в місцях опіків, марять. Можуть розвиватися галюцинації, парез кінцівок, геми- і парапарези, бульбарні порушення. Часто хворі скаржаться на сильний головний біль, біль і різь в очах, порушення зору до повної сліпоти (відшарування сітківки), шум у вухах. Нерідко виявляються опіки повік і очного яблука, помутніння рогівки і кришталика. На шкірних покривах іноді чітко видні своєрідні деревоподібні знаки (знаки блискавки) багряно-бурого кольору по ходу судин. В окремих випадках можуть з'явитися порушення слуху, загрудний біль, кровохаркання, набряк легенів. Неврологічні розлади (парези, паралічі, гіперестезія й ін.) можуть зберігатися тривалий час і вимагають посиленого лікування. Невідкладна допомога. На жаль, дотепер має деяке поширення думка, що ураженого блискавкою треба закопати на деякий час у землю. Ні до чого, крім втрати часу і забруднення опіків, це не призводить. У той же час від своєчасності і правильності реанімаційних заходів, які повинні початися якнайшвидше, залежить життя потерпілого. Якщо в потерпілого зупинилося серце, необхідно негайно розпочати непрямий масаж серця і штучне дихання з рота в рот чи з рота в ніс. Це необхідно також у тому випадку, якщо серцева діяльність збережена, але розвинулися важкі порушення дихання. Якщо серцева діяльність не відновлена, але в хворого в процесі масажу серця залишаються вузькі зіниці, відчувається пульс на великих судинах, присутні одиничні атональні вдихи, припиняти реанімаційні заходи не можна. Часто причиною порушення роботи серця є фібриляція шлуночків (скорочення м'язів, неадекватні нормальному функціонуванню серця), тому треба продовжувати непрямий масаж серця, а також штучну вентиляцію легень і зробити електричну дефібриляцію. Лікар

12. Легкі порізи й подряпини, зазвичай, не потребують медичного втручання. Головне — запобігти інфікуванню та іншим ускладненням. При простих травмах потрібно: - зупинити кровотечу. Як правило, дрібні порізи та подряпини перестають кровоточити самі. Якщо ранка кровоточить, потрібно накласти пов'язку. Не знімайте її протягом 20-30 хвилин. Якщо кров довго не зупиняється, зверніться до лікаря; - обробити рану. Промийте її чистою водою. Частинки бруду акуратно видаліть пінцетом, який перед тим протріть спиртовим розчином; - нанести антибіотики місцевої дії. Після промивання рани потрібно нанести на неї тонкий шар мазі чи гелю з антибіотиком. Ці препарати не пришвидшують загоєння рани, але зволожують її і запобігають інфікуванню; - перев'язати рану. Пов'язка запобігає потраплянню у рану мікробів. Однак через день-два (якщо рана не сильна) пов'язку краще зняти: вільний доступ повітря пришвидшить процес загоєння; - глибоку рану потрібно зашити. Рану глибиною більше шість міліметрів, з пошкодженням жирового шару та м'язової тканини, а також рвані рани потрібно зашити. Для цього потрібно звернутися до лікаря; - стежити за ознаками інфекції. Якщо рана не загоюється, спостерігається почервоніння, запалення, біль чи нагноєння, зверніться до лікаря. 

Переломи бувають закриті, без ушкодження шкіри, та відкриті, що супроводжуються розривом шкіри, кровотечею, утворенням раньової поверхні. Відкриті переломи становлять більшу небезпеку, оскільки рана може забруднюватись, а це, в свою чергу, може викликати нагноєння м’яких тканин і гнійне запалення кісток (остеомієліт).

Переломи кісток кінцівок (трубчастих кісток) характеризуються болем, порушенням форми кінцівки, рухливістю уламків кісток в місці перелому, (тобто там, де її не повинно бути), хрускотом, набряком, порушенням рухів. При відкритих переломах спостерігається кровотеча з рани, нерідко зміщення відламків.

Перша медична допомога при переломах полягає в забезпеченні нерухомості і спокою пошкодженої кінцівки, що вкрай необхідно для транспортування потерпілого.

Запідозривши наявність перелому, бажано (якщо є можливість), на ушкоджену частину тіла накласти дротяну шину Крамера, обгорнуту ватою і марлевими бинтами, а при відсутності її - шину з підручних матеріалів і засобів: парасольки, палки, дошки і т. п.

Принцип створення нерухомості шинами полягає у фіксації двох суглобів, які знаходяться вище і нижче місця перелому. Але при переломі плеча (а) і стегна (б) треба зафіксувати три суглоби: а)плечовий, ліктьовий, променево-зап’ясний або б) тазо-стегновий, колінний і гомілково-ступневий відповідно. За відсутності шин забезпечити нерухомість ноги можна фіксацією її до здорової ноги чи валика зі скатаної ковдри і т.п. Руку можна фіксувати до тулуба.

Нерухомість ключиці, плеча і передпліччя забезпечується за допомогою хусточки або шини.Під час вивиху відбувається розрив суглобової сумки і кістка виходить з порожнини суглобу. При цьому змінюється форма суглобу, вивихнута кінцівка фіксується у незвичному положенні, майже повністю втрачається її рухомість.

Перша медична допомога у цьому випадку полягає у накладенні шини або хустки. Потерпілого направляють до лікувального закладу.Підвертання ступні може призвести до розтягнення або часткового розриву зв’язок гомілково-ступневого суглобу, що супроводжується болем та набряком в місці ушкодження. Перша допомога полягає в тугому бинтуванні суглоба та прикладанні холоду. Перша допомога при харчовому отруєнні

1. При перших ознаках харчового отруєння слід негайно промити шлунок чистою водою, можна злегка підсоленою. Випити максимум, потім викликати блювоту. Повторювати процедуру слід доти, поки зі шлунка не почне виходити вода без сторонніх домішок.

2. Після промивання шлунка слід прийняти ентеросорбенти, що допоможуть вивести отруйні речовини з організму. Переважно це активоване вугілля, смекта, ентеросгель тощо. Приймати слід згідно з інструкцією, кожні 4 години.

3. Якщо очистити ШКТ не вдалося і токсини встигли всмоктатися в кров, слід почати пити мінеральну воду без газу. Це допоможе швидше очистити організм і відновити водний баланс. Зверни увагу: пити треба часто, плавно, невеликими ковтками, щоб не давати додаткового навантаження на постраждалий організм.

Якщо відбулася дуже велика втрата рідини, слід приймати розчини, що дозволять відновити баланс мінералів і електролітів. Наприклад, регідрон, який можна купити в аптеці.

4. Після промивання шлунка та прийому ліків, слід зберігати спокій. Перебуваючи на питному режимі, бажано 5-7 годин або більше не вживати їжу, потім перейти на щадний, дієтичний раціон.

5. При харчовому отруєнні в жодному разі не рекомендується пити закріплюючі засоби. Звісно, вони допоможуть, але це буде тимчасово, потім ризикуєш отримати серйозні проблеми із ШКТ.

Зверни увагу. Якщо після промивання шлунка та прийому ентеросорбентів тобі не кращає, триває блювота, тримається температура тощо, негайно звернися до лікаря.

Крім того, якщо ти помітила перші симптоми харчового отруєння і не впевнена, що зможеш впоратися з ними самостійно, без зволікань звернися до лікаря або викликай "Швидку".

 Що необхідно зробити, якщо укусила отруйна змія?         Перш за все постаратися як можна скоріше відсмоктати із рани отруту, постійно її випльовувати. Не можна цього робити тому, у кого є садни або інші поранення слизової губ або порожнини рота. Рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або одеколоном, спиртом.         Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого. Якщо змія укусила в ногу, прибинтувати її до другої ноги і, підклавши що-небудь під ноги, злегка підняти їх. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. При сильному болі можна прийняти 1-2 таблетки аналгіну або баралгіну. Щоб прискорити виведення отрути, давати потерпілому більше чаю і лужної мінеральної води.         Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. І якщо людині не надати термінової допомоги, вона може загинути.         Слід запам’ятати основне: потерпілого потрібно як можна швидше на носилках або попутним транспортом доставити в найближчий медичний заклад.         Часто першу допомогу при укусах змії надають неправильно.  Категорично забороняється:        ♦ накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра не перешкоджає всмоктуванню і розповсюдженню отрути в організмі, але порушує кровопостачання в кінцівці і сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенню стану хворого після зняття джгута;        ♦ припікати місце укусу вогнем, хімічними речовинами;        ♦ розрізати рану на місці укусу.         Всі ці маніпуляції не тільки не корисні, але й шкідливі. Вони призводять до розвитку довго не загоюваних інфікованих ран, сприяють порушенню обміну речовин в пошкоджених тканинах.         Відправляючись на відпочинок в гори, в ліс по гриби, ягоди, слід бути обережним. І не забувати, що змія кусається тільки захищаючись! Необхідно палицею розсунути зарослі, обстежити ущелени, щоб ненароком не потурбувати змію. Взути надійне взуття, надягнути широкі штани і заправити їх в черевики так, щоб утворився напуск. Якщо змія буде кусати, то вона прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.

14. Внутрішнє опромінення організму визначається радіонуклідами, які з повітрям, їжею та водою попадають усередину організму й опромінюють внутрішні органи. Внутрішнє опромінення більш небезпечно, тому що організм піддається впливу всіх видів випромінювань. Джерела внутрішнього опромінення вкрай важко виводяться з організму, тому першочергову увагу потрібно приділяти попередженню радіоактивного зараження (використанню засобів індивідуального захисту, йодній профілактиці, обережному харчуванню і споживанню води).