- •§ 1. Предмет синтаксису
- •§ 2. Основні одиниці синтаксису
- •§ 3. Основні засоби вираження синтаксичних відношень
- •§ 4. Осііонііі напрями у вивченні українського синтаксису
- •§ 6. Синтаксичні відношення у словосполученні
- •§ 7. Типи зв'язку слів у словосполученні
- •§ 8. Класифікація словосполучень
- •§ 10. Структурна схема і парадигма речення
- •§ 11. Види синтаксичного зв'язку в реченні
- •§ 12. Типи речень у сучасній українській мові
- •II. На прощання
- •II. Крапелина доброти
- •§ 13. Поняття про члени речення як його складові елементи
- •§ 14. Підмет і присудок як головні члени речення
- •§ 15. Підмет і форми його вираження
- •§ 16. Присудок і форми його вираження
- •§ 17. Простий дієслівний присудок
- •§ 18. Складений дієслівний присудок
- •§ 19. Складений іменний присудок
- •§ 20. Складний присудок
- •§ 21. Координація присудка й підмета
- •§ 22. Другорядні члени речення і принципи їх класифікації
- •§ 23. Додаток
- •§ 24. Означення
- •§ 25. Узгоджене означення
- •§ 26. Неузгоджене означення
- •§ 27. Прикладка (апозиція)
- •§ 28. Обставини
- •§ 29. Загальні поняття про односкладні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний
- •§ 31. Означено-особові речення
- •§ 32. Неозначено-особові речення
- •§ 33. Узагальнено-особові речення
- •§ 34. Безособові речення
- •§ 35. Інфінітивні речення
- •Односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 36. Поняття про односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом
- •§ 37. Номінативні речення
- •§ 38. Ґенітивні речення
- •§ 39. Вокативні речення
- •§ 41. Типи слів-речень
- •§ 43. Типи неповних речень
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 44. Поняття про порядок слів
- •§ 45. Прямий і зворотний (інверсійний) порядок слів
- •§ 46. Синтаксичне й актуальне членування речення
- •§ 47. Прямий порядок слів
- •§ 48. Зворотний (інверсійний) порядок слів
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 49. Поняття про просте ускладнене речення
- •§ 51. Засоби вираження однорідності
- •§ 52. Однорідні і неоднорідні означення
- •§ 55. Засоби вираження звертання
- •§ 56. Поняття про відокремлення
- •§ 57. Відокремлені означення
- •§ 58. Відокремлені прикладки
- •§ 60. Відокремлені додатки
- •§ 6І. Загальні поняття про вставні і вставлені конструкції
- •§ 62. Речення, ускладнені вставними конструкціями
- •§ 63. Речення, ускладнені вставленими конструкціями
- •Складне речення як синтаксична одиниця
- •§ 64. Поняття про складне речення
- •§ 65. Засоби поєднання частин складного речення
- •§ 66. Основні типи складних речень
- •§ 68. Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •§ 69. Складносурядні речення з єднальними сполучниками
- •§ 70. Складносурядні речення з приєднувальними сполучниками
- •§ 71. Складносурядні речення з пояснювально-приєднувальними сполучниками
- •§ 72. Складносурядні речення з протиставними сполучниками
- •§ 74. Загальні поняття про складнопідрядне речення
- •§ 76. Принципи класифікації складнопідрядних речень
- •§ 77. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •§ 78. Складнопідрядні речення з підрядними присубстаятивно-атрибутивними
- •§ 79. Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •§ 80. Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •§ 81. Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •§ 82. Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •§ 83. Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •§ 84. Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •§ 85. Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •§ 86. Складнопідрядні порівняльні речення
- •§ 87. Складнопідрядні речення допустові
- •§ 88. Складнопідрядні речення наслідкові
- •§ 89. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 90. Загальні відомості
- •§ 91. Складні безсполучникові речення з однотипними частинами
- •§ 92. Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •§ 93. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •§ 94. Загальні відомості
- •§ 95. Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •§ 96. Складносурядні багатокомпонентні речення
- •§ 97. Складнопідрядні багатокомпонентні речення
- •§ 98. Конструкції з послідовною підрядністю
- •§ 99. Конструкції з супідрядністю
- •§ 100. Конструкції з послідовною підрядністю і супідрядністю
- •§ 101. Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •§ 104. Пряма мова
- •§ 105. Непряма мова
- •§ 106. Невласне пряма мова
- •§107. Діалог
- •§ 108. Цитата
- •§ 109. Поняття про надфразну єдність, або складне синтаксичне ціле
- •§ 110. Засоби зв'язку між компонентами
- •§ 111. Структурні типи
- •Список рекомендованої літератури
- •§ 112. Пунктуація як система правил вживання розділових знаків
- •§ 113. Основні принципи української пунктуації
- •§ 114. Типи розділових знаків
§ 86. Складнопідрядні порівняльні речення
Порівняльними називаються такі складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядна частина яких, поєднуючись із головною за допомогою порівняльних сполучників як, мов, немов, наче, неначе ніби та ін., пояснює її шляхом порівняння і відповідає на питання як?
За логіко-граматичною класифікацією розглядаються складнопідрядні порівняльні речення як один з різновидів обставинних складнопідрядних речень способу дії. Проте оскільки за структурно-семантичною класифікацією значна частина складнопідрядних речень способу дії належить до складнопідрядних речень нерозчленованої структури, зокрема до займенниково-співвідносних, то такий їх різновид, як порівняльні речення з підрядною частиною, що відноситься до всієї головної, пояснюючи її, виокремлюється в самостійний різновид складнопідрядних речень розчленованої структури.
Підрядні частини складнопідрядних порівняльних речень можуть стояти після головної частини, перед нею і в середині її: Він [хліб] кликав і манив мене здаля, Як свято пахощів у нашій хаті (Д. П.); Примружив очі глибоко іскристі, немов засяяв сонця промінь (А. М.); Блукає листопад і в шахти заглядає, неначе з листя він браслетами дзвенить (В. Сос); Дівчина засміялась і блиснула білими зубами проти сонця, ніби двома низками перлів (І. Н.-Л.); Мов дивний сад, шумить життя нове (В. Сос); Неначе в провесні чи в літі, зацвіли поля (Т. М.); Як те море, біле поле снігом покотилось (Т. Ш.); Слава, мов квіти ярії, цвіла (Л. У.); Знизу, мов з якої прірви, часом виглядали зорі (С. В.).
У складнопідрядних порівняльних реченнях присудки головної і підрядної частин можуть бути спільними. У таких конструкціях присудок підрядної частини може опускатися: А козаки, як хміль отой, в 'ються круг Ганнусі (Т. Ш.); / світ стрепенувся, мов збуджений птах (М. Р.); Лине час, наче повінь ріки (П. В.). Щоправда, такі речення можна було б розглядати і як прості з порівняльними зворотами.
§ 87. Складнопідрядні речення допустові
Складнопідрядні речення допустові — це такі складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядна частина яких, поєднуючись із головною за допомогою допустових сполучників,
196
означає умову, всупереч якій відбувається дія головної частини, і відповідає на питання незважаючи на що?
Підрядна частина допустових складнопідрядних речень приєднується до головної за допомогою сполучників хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що, з яких останні два можуть розчленовуватись і розподілятися між головною і підрядною частинами, внаслідок чого у підрядній частині залишається один сполучник що. Сполучникам хоч (хоча), хай (нехай) та ін. у головній частині можуть відповідати сурядні сполучники але, та, а, проте, однак, якщо підрядна частина стоїть перед головною: Хоч ніжку натрудив, хоч крилечко пом 'ялось, одначе вирвався і полетів (Л. Г.); Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче (І. Н.-Л.); Хоча має економія в Каховці свою власну контору, проте Савка рідко ночує там (О. Г.); Дарма що вони цілими днями були вкупі, але перед самим сном їм теж: хотілося переговорити про невідкладні свої справи (О. Г.); Хоч по капельці дощик крапа на камінь, а таки проїсть його (Г. К.-О.); Нехай умру, та думка не умре (Л. У.); Хоч вітри ідуть супроти, та незламні наші крила (А. М.).
Підрядні частини складнопідрядних допустових речень можуть стояти перед головною, після неї і в середині її: Як не мудруй, а правди ніде діти (Л. Г.); Сонця не було ще видно, хоч деякі шпилі вже рожевіли (М. К.); А млин стоїть, хоч прірву й загатив (Л. Г.); В пустелі стояла непорушна, недвижна спека, дарма що був тільки квітень (Ю. С); Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба рано вставати (І. Н.-Л.); Стефан, хоч був на слова досить гострий, змовчав (І. Ф.); Богдан поставив кринку біля кота і, хоча йому було не до їжі, заглянув у розсохлу від років скриню (Ю. С); Борис Савич, дарма що не любив ув'язуватись в подібні дискусії, цього разу все ж подає голос (О. Г.).
Окрему групу становлять складнопідрядні речення узагаль-нено-допустові, в яких зміст підрядної частини має узагальнений характер, а в головній частині йдеться про результат, протилежний тому, якого слід було б чекати. У таких реченнях підрядні частини поєднуються з головними за допомогою складених сполучних слів як не, де не, скільки не, куди не, коли не, який не, хто не, що не, хоч як, хоч який: Скільки не кликали Гафійку їсти, вона не ввійшла (М. К.); Як не лає, як не кричить на неї пані, бабуся не лякається (М. В.); Де не піду, й вони за мною (Т. Ш.); Що не кажи, а голова у нього на в'язках неабияка (П. М.).
Допустові сполучники можуть ускладнюватися умовною часткою би, що надає таким складнопідрядним реченням умовно-допустового значення: Ждатиме його, хоч би й довго довелося ждати (О. Г.); / хоч би коли прийшов, і хоч би яким прийшов,
197
вона чекатиме його (М. С); Не стануть святами ніколи будні, Хоч як би там не мудрували трутні (Д. П.); Одна в нас голова, хоч би ми як несли її високо (М. Р.).