Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Повний курс лекцій з Історії України.docx
Скачиваний:
35
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
741.28 Кб
Скачать

4. Театр.

Драматурги: М. Старицький «За двома зайця­ми», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка»;

М. Кропивницький «Дай серцю волю, заведе в не­волю» ;

І.Карпенко-Карий «Мартин Боруля», «Наймич­ка», «Сто тисяч».

Театри: аматорські; перша українська про-фесійнатрупа—львівська(1864р.),у Наддніпрян­щині — Товариство українських акторів (Єлиса-ветград, 1882 р.) під проводом М. Кропивницького, згодом — М. Старицького. Актори: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовська-Барлотті.

5. Музика.

Опери: С. Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм»; П. Сокальський «Мазепа», «Бог­дан Хмельницький»; М. Лисенко «Різдвяна ніч, Утоплена», «Тарас Бульба», «Пан Коць-кий».

  • М. Лисенко обробив понад 600 зразків ук­раїнського музичного фольклору.

  • Пісня М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла У країни...» виконувалася як національний гімн, а з 2001 р. є Державним гімном України.

6. Архітектура.

  • Зростає потреба в будівництві заводів, банків, бірж, готелів, театрів, музеїв тощо.

  • Використання нових матеріалів (бетону, залізо­бетону, заліза).

  • Змішування різноманітних архітектурних стилів — еклектизм.

  • Видатні архітектурні пам'ятки — Володи-мирський собор у Києві (архітекторО. Бе-ретті); будинок Київського політехнічного інституту (архітектор О. Кобєлєв); житлові та громадські споруди в Харкові архітек­тора О. Бекетова; будинок Львівського політехнічного інституту (архітектор 70. Захаревич), Оперний театр у Львові (архітектор 3. Горголевський).

7. Образотворче мистецтво.

Скульптура: монументальна — споруджен­ня пам'ятників (пам'ятник Б. Хмельницькому в Києві, 1853 р., скульптор М. Мікешин); малі форми — скульптор Л. Позен (композиції «Коб­зар», «Скіф», «Запорожець у розвідці»).

Живопис:

  • жанровий (М. Пимоненко «Весілля в Київській губернії»; К. Костанді «В люди»; М. Ярошенко «Всюди життя»; І. Рєпін«3апорожці пишуть листа турецькому султа­ну»);

  • пейзажний (А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі»; С. Васильківський «На Харківщині»);

  • портретний (Т. Копистинський, І. Труш).

27. Суспільно-політичний, економічний і національний рух в Україні на початку XX ст. Економічний розвиток Наддніпрянської України на початку XX ст.

Українські землі у складі Російської імперії (Лівобережжя, Слобожанщина, Правобережжя, Південна (Степова) Україна)

  • Промислове піднесення (створення великих підприємств; високі темпи промислового розвит­ку; підпорядкованість імперському центру; залу­чення іноземного капіталу; спеціалізація проми­слових районів; нерівномірний розвиток окремих регіонів; деформована структура промисловості (70 % припадало на видобуток сировини та виго­товлення напівфабрикатів).

  • Столипінська аграрна реформа 1906-1911 рр.,згідно з якою кожному селянину надавалося право закріпити свій земельний наділ в особисту приватну власність; господарям, що закріпи­ли наділ у свою власність, надавалася мож­ливість продавати й купувати землю; перед­бачалася ліквідація аграрного перенаселення європейської частини країни шляхом пересе­лення селян у східні райони Росії.

  • Надзвичайно важливим позитивним фактором у розвитку українських земель на рубежі ХІХ-ХХ ст. було значне кількісне збільшення українського населення. В цей час на одну українську сім'ю припадало в середньому 7-8 дітей.

— Суперечливі наслідки столипінської реформи: зни­щення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі, створення великих фермерських господарств, які зуміли залучити до сільськогосподарського вироб­ництва передові технології та найновіші технічні заходи; зростання валового збору зернових, товар­ності сільського господарства; погіршення станови­ща малоземельних селян і сільської бідноти; подаль­ше розшарування українського села та загострення соціальних суперечностей; малопродуктивність та малотоварність бідняцьких господарств тощо.

  • Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві (переважання великого поміщиць­кого землеволодіння; посилення розшарування селянства; аграрне перенаселення; нерівномірний розвиток окремих районів; перекіс у бік виробниц­тва зерна; слабке використання досягнень науко­во-технічного прогресу (машин, нових технологій тощо); темпи розвитку сільського господарства значно відставали від промислових).

  • Міграція населення на Далекій Схід, до Сибіру, Середньої Азії.