Українські землі під владою речі посполитої

У 1569 р. Польське королівство й Велике князівство Литовське підписали унію про об'єднан­ня. Ця подія мала доленосне значення не тільки для поляків і литовців, а й для білорусів та українців.

Причини й передумови об'єднанняВеликого князівства Литовського і Польщі

1. Ослаблення Литви внаслідок московсько-литовсь­ких воєн кінця XV — початку XVI ст.;

2. прагнення Польщі отримати українські землі й за­лежних селян;

3. прагнення українських, білоруських, литовських шляхтичів мати рівні права з польськими земле­власниками;

4. необхідність організації спільного ефективного захисту від турецько-татарських набігів.

28 червня 1569р. на спільному засіданні депутатів польського та литовського сеймів у м. Любліні було підписано угоду про створення Речі Посполитої.

Річ Посполита дослівно означає «спільна справа».

Люблінська унія (1569 р.)

1. Польща та Литва об'єдналися в єдину державу — Річ Посполиту;

2. державу очолив один правитель — король польсь­кий і великий князь литовський;

3. король обирався польсько-литовським сеймом;

4. створено єдині органи державного управління;

6. запроваджувалася єдина монета; польська шляхта отримала право на землево­лодіння в Литві, а литовці — у Польщі;

7. Польща та Литва проводили спільну зовнішню політику;

8. українські землі переходили під владу Польщі й ділилися на 6 воєводств.

Таким чином, Литовське князівство зберегло пев­ну автономію в судочинстві та виконавчій владі.

Наслідки Люблінської унії для України:

• майже всі українські землі об'єдналися в одній державі;

• об'єднання сприяло інтенсивному розвитку еко­номіки та, з іншого боку — посиленню експлуа­тації селянства;

• українські міста перетворюються на магнатсько-шляхетські резиденції, центри розвитку ремесел і торгівлі;

• українські землі активно залучаються до міжна­родної торгівлі, передусім через Балтійське море;

• поширюється католицизм, почався наступ на пра­вослав'я.

Оцінки значення Люблінської унії

Люблінська унія мала велике політичне значення:

1. альтернативою входження до Речі Посполитої було приєднання до Московської держави;

2. Річ Посполита мала обмежену королівську вла­ду, гарантовані політичні права та

3. свободи, тому українці могли долучатися до управління державою;

4. ставлення до релігійного питання було досить терпимим;

5. українці змогли долучитися до західноєвро­пейської ренесансної культури.

М. Котляр, С. Кульчицький підкреслюють такі наслідки Люблінської унії:

1. український народ зазнав закріпачення й тяж­кого феодального гноблення;

2. насаджувався католицизм;

3. розгорнулася національно-визвольна народна боротьба;

4. виграла лише місцева шляхта, що отримала рівні права з польською шляхтою;

5. український народ втрачав свою політичну верхівку, яка полонізувалася та переходила до католицької віри.

Державний устрій Речі Посполитої

Сейм— вищий орган державного управління. Скликався раз на два роки; включав дві палати: сенат та ізбу
↓	Палати	↓
Сенат(король, най­вищі урядовці та ду­ховні особи)		Ізба,або палата послів (шляхта, обрана на зе­мельних зборах)

Особливості устрою:

1. сейм розв'язував усі державні питання;

2. обов'язковим був Принцип одностайності при прийнятті рішень сеймом — liberum veto;

3. у період між сеймами державою керував король;

4. діяльність короля контролювалася призначеними сеймом сенаторами-резидентами;

5. король був зобов'язаний виконувати рішення сей­му;

6. шляхта мала право не тільки не підкорятися владі короля, а й чинити збройний опір.

Таким чином, Річ Посполита була виборною мо­нархією зі шляхетською демократією.