Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Повний курс лекцій з Історії України.docx
Скачиваний:
35
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
741.28 Кб
Скачать

17. Українська культура в другій половині XVII – xviiIст. Загальна характеристика:

  1. була збережена культурна основа другої половини XVI — першої половини XVII ст.;

  2. культура розвивалася в умовах існування ук­раїнської державності — Гетьманщини;

  3. підтримка української культури з боку геть­манів;

  4. тенденція культури до набуття світського харак­теру;

  5. з початку XVIII ст. активізується наступ росій­ського царизму на українську культуру;

  6. відчутний вплив західноєвропейського бароко.

  7. вплив політики царського уряду, спрямованої на подальше обмеження та ліквідацію автономії Геть­манщини;

  8. вплив ідей західноєвропейського Просвітництва;

  9. Поступовий перехід від бароко до класицизму;

  10. домінування російської культури, політика ру­сифікації;

  11. відтік української інтелектуальної еліти до Моск­ви та Петербурга, перетворення Гетьманщини на російську провінцію.

Основні галузі культури

І. Освіта.

  • Початкову освітуздобували в початко­вих школах (Лівобережжя), братських шко­лах (Правобережжя), єзуїтських школах для шляхти (Правобережжя). Вчителями виступа­ли й так звані мандрівні дяки, які переходили з місця на місце.

  • Закладами середньоїосвіти були Чернігівський, Харківський і Переяславський колегіуми (Ліво­бережжя), Львівський, Кам'янецький, Луцький тощо єзуїтські колегіуми (Правобережжя).

Вищу освіту давали Львівський університет та Києво-Могилянський колегіум (з 1701 р. — ака­демія). Колегіум був відкритий для всіх верств населення, але серед учнів переважали діти ко­зацької старшини, багатих козаків, духовенст­ва та міщан.

Проте у XVIII ст. в освітній сфері відбулися нега­тивні зміни: після Полтавської битви скоротила­ся кількість студентів Києво-Могилянської ака­демії; звільнили «неблагонадійних» викладачів; царський уряд заохочував переїзд до Росії тала­новитих учених, митців, церковних діячів.

  • До кінця XVIII ст. скорочено мережу почат­кових шкіл, оскільки селяни не мали коштів на їх утримання; наслідком було зменшення кількості письменних українців.

  • 1786 р. — створення на території Гетьманщи­ни чотирикласних (для дворян) та двокласних

(для міщан) народних училищ з російською мо­вою навчання.

  • 1774 р. — на західноукраїнських землях (Австрійська імперія) запроваджено обов'яз­кову початкову освіту рідною мовою. Повну середню освіту здобували у німецькомовних гімназіях

  • Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія, яка поступово занепадає, Харківський колегіум, Львівський універси­тет (1784 р.), де до 1809 р. працював Руський інститут для підготовки греко-католицьких священиків.

2. Наука.

  • Починає розвиватися філософія як самостійна наука.

  • Відбувається формування історичної науки: «Синопсис, або Стислий опис від різних літо­писців про початок слов'яно-руського народу» (1647 р.) фактично став першим систематизо­ваним підручником із вітчизняної історії.

  • Учені Києво-Могилянської академії провели перші археологічні дослідження — розкопки Десятинної церкви в Києві; відбувалася рес­таврація храмів часів Київської Русі.

  • Філософія.Мандрівний філософ Г. Сковорода закликав до самопізнання і морального очи­щення; розробив учення про «сродну працю», який має відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню.

  • Медицина була представлена лікарями-українцями, які здобули вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, І. Руцький тощо. М. Амбодик-Максимович — автор перших у Російській імперії підручників з акушерства і ботаніки. Г. Тереховський—дослідник мікроор­ганізмів. Є. Мухін — організатор щеплень проти віспи та профілактичної боротьби з холерою.

У Львові в 1773 р. відкрито медичний колегіум для підготовки лікарів і аптекарів; у 1787 р. відкрито першу в Подніпров'ї спеціальну ме­дичну школу (Єлисаветград); у 1792 р. — Київ­ський військовий шпиталь.

  • Математика.1793 р. — викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математи­ки», книгу «Теоретична астрономія».

  • Ректор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович брав участь у створенні Російської ака­демії наук, одним з перших у Росії вів спосте­реження із застосуванням телескопа і мікро­скопа.