Мезоліт

Хронологічні рамки: 10-6 тис. років тому

Природні умови: потепління, виникнення великої кількості річок, озер, формування сучасного тварин­ного світу

Характерні риси: — приручення перших тварин (собаки, свині, кози);

• основні заняття — полювання на неве­ликих звірів і птахів, рибальство, зби­ральництво;

• основні заняття — полювання на неве­ликих звірів і птахів, рибальство, зби­ральництво;

• поширення мікролітів (набірних зна­рядь праці, де мініатюрні ріжучі камінці закріплювалися в дерев'яних чи кіст­кових пазах) та макролітів (великих кам'яних знарядь);

• винайдення лука та стріл, човнів і плотів

Людські стоянки: Мурзак-Коба, Кодак, Гребеники та ін

Неоліт

Хронологічні рамки: 6-4 тис. років до н. е.

Природні умови: близькі до сучасних

Характерні риси: —неолітична революція — перехід від привласнювальних форм господарювання до відтворювальних (від полювання до скотарства, від збиральництва до зем­леробства);

• створення нових знарядь праці — моти­ки, серпа;

• виникнення нових прийомів обробки ка­меню — шліфування, свердління, роз­пилювання;

• виникнення кераміки, прядіння та ткац­тва;

• демографічний вибух;

• початок переходу до патріархату — епохи в розвитку первіснообщинного ладу, що характеризується керівною роллю чоловіка в родинному, госпо­дарському та громадському житті;

• формування археологічних культур (Буго-Дністровська, культура лінійно-стрічкової кераміки)

Археологічна культура— це сукупність археологічних пам'яток певної території та часу, що мають місцеві своєрідні особливості. Археологічна культура отримує назву за місцем першої знахідки або за певними визначальними ознаками (обрядом поховання, формою кераміки).

Форми суспільної організації у кам'яному віці

Палеоліт

Первісне стадо— найдавніший колектив людей (30-40особин), що об'єдналися з метою виживання

Пізній палеоліт

Родова община— колектив кровних родичів, що спільно проживають, ведуть спільне господарство

Мезоліт, неоліт

Плем'я — група родових общин, які мають спільні органи влади, духовну та матеріальну культуру.

Енеоліт (іу-ііі тис. До н. Е.)

Енеоліт— це мідно-кам'яний вік. У цей період відбувається перехід від кам'яного віку до доби ме­талів, проте камінь відіграє значну роль у госпо­дарстві.

Характерні риси енеоліту:

• скотарство відокремилося від хліборобства;

• скотарство стає кочовим;

• поруч із кам'яними знаряддями праці починали виготовляти мідні;

• відбувся перехід від мотичного до рільного земле­робства;

• вирощувалися майже всі сучасні зернові та садо­во-городні культури;

• було винайдено вози, що сприяло розширенню контактів і розселенню;

• примітивна торгівля.

У лісостеповій зоні України за часів енеоліту по­ширилася трипільська археологічна культура.

Трипільську культуру (кінець V — середина III тис. до н. е.)відкрив у 1893 р. археолог В. Хвой­ка поблизу с. Трипілля на Київщині. Від назви села культура й отримала свою назву.

Територія розселення. Батьківщина три­пільців — береги Південного Бугу й Дністра, а звідти вони розселилися на схід до Середнього Подніпров'я, на захід до Румунського Прикарпаття, на південь до Північного Причорномор'я та на північ майже до су­часних кордонів України..

Етнічна приналежність трипільців невідома.

Поселення.Відомо понад 3 тис. поселень на берегах річок, на схилах долин. Найвідоміші — Майданецьке, Тальянки та ін. площею 250-400 га, в яких прожива­ло до 10-20 тис. осіб (так звані протоміста, будинки в яких були розташовані по спіралі). Житла були де­рев'яними, з глиняною піччю та жертовником, могли бути двоповерховими. Долівку робили глиняну, астіни розписували фарбами.

Основа господарства— рільне землеробство (пшениця, ячмінь, просо, горох) і скотарство (свині, велика й дрібна рогата худоба). Кожні 50-70 років по­селення переносилися на нове місце через виснажен­ня землі. Трипільці виготовляли характерну мальо­вану кераміку з використанням червоної, чорної та жовтої фарб. Перші в Україні застосували механічний предмет — свердло.

Релігія та культура. Головним божест­вом трипільців була богиня родючості. Вони по­клонялися бику (символу сонця та чоловічої сили), змієві (охоронцеві дому). У трипільській культурі створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів та знаків на кераміці.

Причини зникненнятрипільської спільноти оста­точно не з'ясовані. Основні версії:

витіснена кочовиками;розпалася внаслідок господарської та екологічної кризи.