Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Повний курс лекцій з Історії України.docx
Скачиваний:
35
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
741.28 Кб
Скачать

Значення діяльності Кирило-Мефодїівського братства:

  • Перша спроба інтелігенції перейти від культурни­цького до політичного етапу визвольної боротьби!

  • Уперше здійснено спробу об'єднати українську національну ідею із загальнолюдськими хри­стиянськими цінностями та ідеєю слов'янської єдності.

  • Національне звільнення українців розглядалося в контексті загальноєвропейської боротьби поне­волених народів.

  • За своїми світоглядними принципами братство було схожим на такі європейські організації, як «Молода Італія», «Молода Ірландія», проте відки­дало насильство як засіб досягнення мети.

21. Національне відродження на західноукраїнських землях в першій половині XIX ст.

Особливості національного відродження на західноукраїнських земляхПроцес національного відродження розпочався у Закарпатті наприкінці XVIII ст. (діяльність єпис­копа Мукачівської греко-католицької єпархії А. Ба-чинського), звідти перейшов на Галичину, і лише в се­редині XIX ст. — на Буковину.

  • Західні українці майже цілком утратили національну еліту, тому лідерство у національно­му відродженні перейшло до греко-католицького духовенства, що спричинило консервативний ха­рактер українського національного руху.

  • Австрійська імперія використовувала український рух як противагу польському та угорському ру­хам.

  • Значний вплив культури Наддніпрянщини.

  • Основні етапи національного відродження: фольк­лорно-етнографічний — до 30-40-х років XIX ст.; до кінця 40-х років — культурна стадія; починаю­чи від революції 1848 р. — перехід до політичного етапу.

  • Із середини XIX ст. національний рух Західної Ук­раїни починає випереджати рух на Наддніпрян­щині, який не міг вільно розвиватись через ути­ски з боку російської влади.

Початок національного відродження в Західній Україні

Передумови:

  • покращення становища греко-католицького духо­венства внаслідок реформ Марії-Терезії та ЙосифаII;

  • засвоєння західноєвропейських ідей у Львівсько­му університеті та «Барбареумі». Перемишльський культурно-освітній гурток(20-30-ті роки XIX ст.)був заснований єпископом М. Левицьким. Його учасники цікавилися вітчизня­ною історією, мовою, фольклором. Так, І, Могильницький у «Граматиці» доводив, що українська мова є ок­ремою східнослов'янською мовою, поширеною на всіх українських землях.

«Руська трійця»— гурток студентів Львівської семінарії на чолі з М. Шашкевичем (до нього входи­ли І. Вагилевич, Я. Головацький та ін.), створений у 1833 р. Головною метою «Руської трійці» вважалося формування патріотичного національного руху в Га­личині за допомогою просвітництва. Гуртківці склада­ли альманахи української літератури, найвідоміший із яких — «Русалка Дністровая» (1837 р.), перша україномовна книга, видана в Західній Україні (аль­манах був конфіскований австрійською владою).

Революція 1848-1849 рр. на західноукраїнських земляхПочаток 1848 р. ознаменувався низкою буржуазно-демократичних революцій у європейських країнах — Франції, Італії, Німеччині, Австрії. їхньою складовою стали визвольні рухи бездержавних народів Східної та Центральної Європи, тому ці події одержали назву «Весна народів».