Діяльність Іпатія Потія:

1. схилив на бік уніатства значну частину волин­ської шляхти;

2. заснував перші уніатські братства, школи, дру­карні;

3) у своїх полемічних творах доводив переваги гре-ко-католицької церкви в умовах наступу католи­цизму, оскільки вона зберігала православний об­ряд та захищала віруючих від свавілля польської шляхти.

Діяльність Йосипа Рутського:

1. прагнув об'єднати в одну церкву православних За­карпаття, Балкан і Росії;

2. реформував уніатське чернецтво, поєднавши традиції православних монастирів із активною діяльністю чернечих орденів католицької церк­ви;

3. розширив мережу уніатських шкіл, відкритих для учнів будь-якого віросповідання;

4. отримав дозвіл на навчання греко-катрликів у ка­толицьких семінаріях Західної Європи;

5. створив навчальні заклади для нижчого уніатсько­го духовенства;

6. виступив ініціатором відновлення єдності Ук­раїнської церкви шляхом утворення Київського патріархату під верховенством Папи Римського. Цю ідею підтримала православна церковна верхівка в особі І. Борецького та М. Смотрицького, проте вона не була реалізована.

Здійснити церковне примирення уніатської та пра­вославної церков у першій половині XVII ст. не вда­лося з низки причин:

• обидві сторони неохоче йшли на компроміси;

• опір православного духовенства та козацтва, які побоювалися покатоличення;

• відсутність послідовної урядової позиції Речі По­сполитої;

• тривала нерівноправність православних і като­ликів, православних та уніатів, уніатів і като­ликів ставила під сумнів виконання обіцянок із боку уряду.

Культура України в XVI — першій половині XVII ст.

Загальна характеристика

• Розвивалася в умовах постійного національного та релігійного утиску з боку речі Посполитої, Угор­щини, Туреччини.

• Відсутність єдиного політичного і духовного цен­тру гальмувала культурний розвиток українських земель.

• Значний вплив героїчних козацьких походів.

— Взаємодія із західноєвропейською культурою, вплив ідей Відродження, Реформації та гума­нізму.

— Можливість одержання вищої освіти в європейсь­ких університетах.

Відродження — мистецтво, засноване на гуманізмі, поверненні до ідеалів античності.

Гуманізм — напрямок суспільної думки, який спрямовано на за-|хист гідності і свободи людини.

Основні здобутки

1. Поширення книгодрукування.Першими друкарями в Україні стали Швайпольт Фіоль (Октоїх і Часослов, 1491 р.), білорус Франциск Скорина(Псалтир і Біблія руська, 1517 р.), Іван Федоров(Євангеліє, 1569 р.). До середини XVII ст. в Україні діяло 25 друкарень.

Чимало дослідників вважають, що у Львові друкарня існувала з 1460 р., а її засновником був Степан Дропан. Щоправда, його книжки не збереглися.

2. Наприкінці XVI ст. В містах України виникають братства — національно-релігійні об'єднання міщан.

3.Розвиток освіти.

• Початкові школи при церквах і монастирях.

• Слов'яно-греко-латинські школи, де виклада­лися грецька, церковнослов'янська, латинська мови, а також «сім вільних мистецтв»: грама­тика, риторика, діалектика, арифметика, гео­метрія, астрономія, музика.

• У містах відкривалися братські школи; найкра­щими вважалися Львівська, Київська і Луцька братські школи. їхня програма була близька до слов'яно-греко-латинських шкіл. Незаможні діти й сироти навчалися безкоштовно.

Київська братська школа була відкрита в маєтку, подарованому братству Гальшкою Гулевичівною.

• Діяли протестантські, греко-католицькі, Єзуїтські школи.

• Відкрито перші вищі навчальні заклади: у 1576-1580рр. в Острозі заснована Острозька колегія (згодом академія) — перший вищий навчальний заклад України; її першим ректо­ром був Герасим Смотрицький. При Острозькій колегії створено видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснив ви­давництво Букваря та Острозької Біблії.

• У 1632р. внаслідок злиття Київської братської та Лаврської шкіл почала працювати Києво-Могйлянська колегія(за іменем першого ректо­ра — Петра Могили). У вищій школі до «семи вільних мистецтв» додавалися філософія та богослов'я, тобто програма була близькою до західноєвропейських університетів. У 1658 р. колегіум набув статусу академії.

• Розвиток книгодрукування сприяв поширен­ню шкільних підручників. У1574 р. видано Бу­квар Івана Федорова, у 1596 р. — у друкарні Віденського братства вийшли «Граматика сло­венська», «Буквар» і «Лексис» Лаврентія Зизанія; у 1619 р. була «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького.

Офіційна руська мова вбирає українські народні розмовні елементи, з'являються твори, написані українською книжною мовою. Пам'яткою того часу є Пересопницьке Євангеліє — рукописний переклад Євангелія з церковнослов'янської на ук­раїнську мову (1556-1561 рр.), на якому в наш час українські президенти складають присягу.

4. Усна народна творчістьу значній своїй частині була присвячена козацьким походам, національ­но-визвольній боротьбі: пісні й думи — «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», «Пісня про Бай­ду» тощо. Як правило, пісні супроводжувалися грою на бандурі, кобзі, лірі та інших музичних інструментах.