- •Проаналізуйте слідуючий вислів з позиції сучасної науки: “Бідність є мати революцій і злочинів» (Платон).
- •2.Що мав на увазі т. Мен в даному вислові: "Гроші створюють торгівлю, торгівля примножує гроші"
- •3. Поясніть цитату д. Рікардо: "Не тому хліб доро¬гмй що сплачується рента, а рента спла¬чується тому, що хліб дорогий"
- •4. Дайте аналіз цитаті: « Торг – справа велика. Купцями всяке царство бо гатиться, а без купців ніяка і мала держава бути не може ».
- •5 . Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідним талантом усього людства».
- •6. Як ви розумієте вислів д. Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато, а тому, що вона дає мало».
- •7.Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»?
- •8.Яку ідею виклав у. Петті у слідкуючій цитаті: «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»?
- •9.Що мав на увазі м. Драгоманов в даній цитаті: «Дайте спокій населенню, не утиснуйте йога і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя»?
- •10. Ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення»
- •11. Прокоментуйте слідуючий вислів а. Сміта: «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів».
- •12. Проаналізуйте вислів: «Гроші самі по собі представляють безплідне багатство, яке нічого не виробляє».(Сміт)
- •13.Проаналізуйте вираз а. Сміта про те, що «Грощі – велике колесо обігу»
- •14.Прокоментуйте вислів т.Веблена: «Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважальний розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів»
- •15. «Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід роз’язувати економічні проблеми країни» вважає Фрідмен. Як ви це розумієте?у чому зміст кількісної теорії грошей м. Фрідмена?
- •16.Поясніть слідуючий вислів д.Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі»
- •17.Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де велика власність, там велика нерівність»
- •18.Поясніть парадокс а.Сміта: чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?
- •19. Прокоментуйте вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •21. Прокоментуйте вислів ф.Кене: «Праця землероба-єдина праця, що виробляє більше від того,що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багацтва»
- •22. Як ви розумієте вислів Сісмонді: «Країна не може витрачати більш свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує»
- •23. Що мав на увазі Сміт,коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган-Барановський в даній цитаті « Капіталізм ніколи не щезне сам по собі, творчість нового ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. Проаналізуйте данний вислів з позиції сучасної економічної науки та господарської практики: «Гроші не тільки засіб збагачення,а й засіб політики»(т. Мен)
- •26. Поясніть вислів к. Маркса: «Те що вартий товар капіталістам – вимірюється затратами капіталу; те що товар справді вартий, - затратами праці»
- •28.Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста: «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство»
- •30. Поясніть слова ф. Ліста «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити через цивілізацію і розвиток окремих націй».
17.Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де велика власність, там велика нерівність»
Головна праця «Дослідження про природу і причини багатства народів»
Економічні погляди:
1.Продукти матер виробництва – багатство нації.
2.Головний чинник збільшення рівня продуктивності праці – поділ праці
3.Гроші – особливий товар, що є загальним засобом обміну.
4.З/п – винагорода за працю
5. Капітал – частина запасів, на яку капіталіст розраховує отримати прибуток
6. Для приумноження багатства промисловість більш продуктивна галузь
7. Три класи капіталісти (прибуток), землевласники (ренту), наймані робітники (з/п)
Предметом економічної науки, за А.Смітом, є суспільний економічний розвиток і зростання добробуту суспільства.
В основі поглядів Сміта лежить трудова теорія вартості. Він говорить що вартість визначається витратами праці та працею, що купується.
Існує 3 класи суспільства з такими доходами:
Наймані робітники - заробітна плата
Землевласники - рента
Капіталісти - прибуток
Вперше ввів такі поняття як “ЕКОНОМІЧНА ЛЮДИНА” , “НЕВИДИМА РУКА” , “ВИДИМА РУКА”.
“ЕКОНОМІЧНА ЛЮДИНА”- це особа, яка наділена егоїзмом і прагне до все більшого нагромадження багатства.
“НЕВИДИМА РУКА” – це поняття, за допомогою якого вільна конкуренція управляє діями людей через їхні інтереси і веде до вирішення суспільних проблем у найкращий спосіб, максимально вигідний як окремим особам, так і всьому суспільству взагалі.
“ВИДИМА РУКА” – це державне управління. Державі Сміт відводить правові і інституційні гарантії та 3 важливі обов’язки:
витрати на суспільні роботи
витрати на воєнну безпеку
правосуддя, включаючи охорону прав власності.
Аналізуючи обмін товарів, Сміт відводив важливу роль грошам. На його думку, гроші не є ні результатом домовленості людей, ні наслідком творчої діяльності видатних особистостей, вони є особливим товаром, який стихійно виокремився зі світу інших товарів у результаті тривалого історичного розвитку обміну. Отже, Сміт став фундатором товарної теорії грошей.
Сміт, як і інші економісти тієї доби, вживає термін «цінність», а не «вартість». Цінність у нього має два значення: корисність і можливість придбання інших предметів. Перше він називає «цІнністю в споживанні», друге «цінністю в обміні». Це вже є фактичним визначенням споживної й мінової вартості. З допомогою так званого парадокса води і діамантів Сміт пояснює різницю між споживною і міновою вартістю. Речі, що мають велику цінність у споживанні, зазначає він, часто мають невелику цІнність в обмінІ, І навпаки.
Аналізуючи визначення цінності і д. Смітом, слід з'ясувати кілька питань. Як заявляє сам автор, він намагається показати: а) дійсне мірило вартості; б) з яких частин вона складається; в) ті обставини, що призводять до відхилення ринкової ціни від природної. Мінову, або природну, цінність товару Сміт визначає через працю. Але таке визначення, на його думку, є справедливим лише для «раннього, примітивного» суспільства, коли ще не було поділу праці. За таких умов індивідуальна праця втілена в товарі, відповідала його купІвельній силі. Отже, обмін був завжди еквівалентним.