- •Проаналізуйте слідуючий вислів з позиції сучасної науки: “Бідність є мати революцій і злочинів» (Платон).
- •2.Що мав на увазі т. Мен в даному вислові: "Гроші створюють торгівлю, торгівля примножує гроші"
- •3. Поясніть цитату д. Рікардо: "Не тому хліб доро¬гмй що сплачується рента, а рента спла¬чується тому, що хліб дорогий"
- •4. Дайте аналіз цитаті: « Торг – справа велика. Купцями всяке царство бо гатиться, а без купців ніяка і мала держава бути не може ».
- •5 . Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідним талантом усього людства».
- •6. Як ви розумієте вислів д. Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато, а тому, що вона дає мало».
- •7.Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»?
- •8.Яку ідею виклав у. Петті у слідкуючій цитаті: «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»?
- •9.Що мав на увазі м. Драгоманов в даній цитаті: «Дайте спокій населенню, не утиснуйте йога і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя»?
- •10. Ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення»
- •11. Прокоментуйте слідуючий вислів а. Сміта: «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів».
- •12. Проаналізуйте вислів: «Гроші самі по собі представляють безплідне багатство, яке нічого не виробляє».(Сміт)
- •13.Проаналізуйте вираз а. Сміта про те, що «Грощі – велике колесо обігу»
- •14.Прокоментуйте вислів т.Веблена: «Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважальний розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів»
- •15. «Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід роз’язувати економічні проблеми країни» вважає Фрідмен. Як ви це розумієте?у чому зміст кількісної теорії грошей м. Фрідмена?
- •16.Поясніть слідуючий вислів д.Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі»
- •17.Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де велика власність, там велика нерівність»
- •18.Поясніть парадокс а.Сміта: чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?
- •19. Прокоментуйте вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •21. Прокоментуйте вислів ф.Кене: «Праця землероба-єдина праця, що виробляє більше від того,що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багацтва»
- •22. Як ви розумієте вислів Сісмонді: «Країна не може витрачати більш свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує»
- •23. Що мав на увазі Сміт,коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган-Барановський в даній цитаті « Капіталізм ніколи не щезне сам по собі, творчість нового ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. Проаналізуйте данний вислів з позиції сучасної економічної науки та господарської практики: «Гроші не тільки засіб збагачення,а й засіб політики»(т. Мен)
- •26. Поясніть вислів к. Маркса: «Те що вартий товар капіталістам – вимірюється затратами капіталу; те що товар справді вартий, - затратами праці»
- •28.Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста: «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство»
- •30. Поясніть слова ф. Ліста «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити через цивілізацію і розвиток окремих націй».
30. Поясніть слова ф. Ліста «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити через цивілізацію і розвиток окремих націй».
Ф.Ліст – засновник німецької історичної школи політичної економії.
Основна праця Ф. Ліста «Національна система політичної економії» (1841). Ф. Ліст критикував англійську класичну школу за «космополітизм», який він вбачав у спробі створення універсальної економічної концепції, придатної для всіх країн і народів. За Ф. Лістом, кожна нація має свій шлях економічного розвитку. Основні положення, висунуті Лістом у «Національній системі», можна звести до трьох взаємопов’язаних положень: теорія продуктивних сил; концепція стадійного економічного розвитку; положення про активну економічну роль держави. Його теорію продуктивних сил пронизує ідея, згідно з якою створення суспільного багатства досягається не лише через різнобічну індивідуальну діяльність людей, зв’язаних лише поділом праці й обміну.
Нація, що об’єднує людей, являє собою єдине ціле. Вона є результатом попереднього розвитку, відкриттів, знань. Кожна окрема нація є продуктивною настільки, наскільки вона зуміє засвоїти цю спадковість від попередніх поколінь і зробити її власним надбанням. Ліст твердив, що справжнє багатство і добробут нації зумовлюється не кількістю мінових вартостей, а ступенем розвитку продуктивних сил. Важливу роль при цьому відіграє політична могутність. Завдання політики – об’єднати, цивілізувати нації, забезпечити їх існування і стійкість. Економічне виховання нації важливіше за безпосереднє виробництво матеріальних цінностей.
З теорією продуктивних сил зв’язане положення Ліста про стадії економічного розвитку. Стадії запропоновані ним, досить умовні. Спочатку нації проходять етапи дикості, потім переважає пастушачий побут. Далі у своєму розвитку вони проходять землеробський, землеробсько – мануфактурний етапи. Останній етап, на якому пропорційно розвинені с/г, промисловість і торгівля.
Для Німеччини і ряду інших країн необхідний протекціонізм. Відзначаючи заслуги Ліста, слід насамперед відмітити його історичний метод. Він обґрунтував і конкретизував ряд нових, принципово важливих положень. Загальні принципи класичної школи Ліст перевів на мову національної політичної економії. Він показав вплив політичної єдності і державного управління на економічний розвиток, на прогрес національного виробництва і примноження національного багатства.
Головні заслуги Ф. Ліста
Обгрунтував і конкретизував низку нових, принципово важливих положень:
Показав вплив політичної єдності та державного управління на економічний розвиток, на прогрес національного виробництво і примноження національного вир-ва.
Вважав, що зовнішньоторговельна політика має відповідати загальній економічній політиці.
Стверджував, що державна влада погоджує і спрямовує зусилля окремих ланок національного господарства в ім’я довгострокових корінних інтересів.
Загальні принципи класичної школи Ліст перевів на мову національної політичної економії. Також широко використовував історичний метод.
Сутність йога вчення добре передає назва головної праці – «Національна система політичної економії»(1841 р.). Ф. Ліст критикував англійську класичну школу за «космополітизм», який він вбачав у спробі створення універсальної економічної концепції, придатної для всіх країн і народів. За Ф. Лістом, кожна нація має свій шлях економічного розвитку, економіка окремих країн підпорядковується власним законам.