- •Проаналізуйте слідуючий вислів з позиції сучасної науки: “Бідність є мати революцій і злочинів» (Платон).
- •2.Що мав на увазі т. Мен в даному вислові: "Гроші створюють торгівлю, торгівля примножує гроші"
- •3. Поясніть цитату д. Рікардо: "Не тому хліб доро¬гмй що сплачується рента, а рента спла¬чується тому, що хліб дорогий"
- •4. Дайте аналіз цитаті: « Торг – справа велика. Купцями всяке царство бо гатиться, а без купців ніяка і мала держава бути не може ».
- •5 . Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідним талантом усього людства».
- •6. Як ви розумієте вислів д. Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато, а тому, що вона дає мало».
- •7.Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»?
- •8.Яку ідею виклав у. Петті у слідкуючій цитаті: «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»?
- •9.Що мав на увазі м. Драгоманов в даній цитаті: «Дайте спокій населенню, не утиснуйте йога і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя»?
- •10. Ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення»
- •11. Прокоментуйте слідуючий вислів а. Сміта: «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів».
- •12. Проаналізуйте вислів: «Гроші самі по собі представляють безплідне багатство, яке нічого не виробляє».(Сміт)
- •13.Проаналізуйте вираз а. Сміта про те, що «Грощі – велике колесо обігу»
- •14.Прокоментуйте вислів т.Веблена: «Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважальний розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів»
- •15. «Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід роз’язувати економічні проблеми країни» вважає Фрідмен. Як ви це розумієте?у чому зміст кількісної теорії грошей м. Фрідмена?
- •16.Поясніть слідуючий вислів д.Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі»
- •17.Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де велика власність, там велика нерівність»
- •18.Поясніть парадокс а.Сміта: чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?
- •19. Прокоментуйте вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •21. Прокоментуйте вислів ф.Кене: «Праця землероба-єдина праця, що виробляє більше від того,що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багацтва»
- •22. Як ви розумієте вислів Сісмонді: «Країна не може витрачати більш свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує»
- •23. Що мав на увазі Сміт,коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган-Барановський в даній цитаті « Капіталізм ніколи не щезне сам по собі, творчість нового ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. Проаналізуйте данний вислів з позиції сучасної економічної науки та господарської практики: «Гроші не тільки засіб збагачення,а й засіб політики»(т. Мен)
- •26. Поясніть вислів к. Маркса: «Те що вартий товар капіталістам – вимірюється затратами капіталу; те що товар справді вартий, - затратами праці»
- •28.Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста: «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство»
- •30. Поясніть слова ф. Ліста «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити через цивілізацію і розвиток окремих націй».
7.Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»?
Як філософ, Радіщев звертав особливу увагу і брав за основу вивчення людину. В своєму трактаті «Про людину»……………. Принципиальным отличием человека от прочих живых существ является наличие у него разума, благодаря которому тот «имеет силу о вещах сведому». Но ещё более важное отличие заключается в способности человека к моральным действиям и оценкам. «Человек — единственное существо на земле, ведающее худое, злое», «особое свойство человека — беспредельная возможность как совершенствоваться, так и развращаться». Как моралист Радищев не принимал моральную концепцию «разумного эгоизма», считая, что отнюдь не «себялюбие» является источником нравственного чувства: «человек есть существо сочувствующее». Будучи сторонником идеи «естественного права» и всегда отстаивая представления о естественной природе человека («в человеке никогда не иссякают права природы»).
Цією фразою Радищев висловлював необхідність заохочення робітників. Він вважав, що добре оплачувана праця, несе більше користі для виробництва, а внаслідок цього веде до збільшення економічної могутності держави.
8.Яку ідею виклав у. Петті у слідкуючій цитаті: «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»?
На відміну від меркантилістів Уільям Петті (1623-1687) бачив джерело 6агатства не в грошах, не в зовнішній торгівлі, а в праці. Він вважав, що матеріальною основою багатства слугує земля, природа, а творець багатства - праця у різних сферах матерІального виробництва. За основу економічного аналізу Петті висунув процес виробництва (а не сферу торгівлі, обігу). Багато авторів вважають, що Петті поклав початок формуванню концепції, що пізніше одержала назву класичної школи політичної економії.
Розглядаючи питання про те, які фактори беруть участь у виробництві продукції, створенні багатства, Петті виділяє чотири фактори. Перші два фактори - земля і праця - основні.
Петті вважав, що "оцінку всіх предметів варто було б привести до двох природних знаменників до землі і праці; тобто нам варто було б говорити: вартість корабля чи сюртука дорівнює вартості такої ж кількості землі або такої ж кількості праці, тому що обидва - і корабель, і сюртук - зроблені землею і людською працею".
Два інших фактори, що беруть участь у створенні продукту, важливі, але не основні. До цих факторів Петті відносить, по-перше, кваліфікацію, мистецтво працівника; по-друге, засоби його праці - знаряддя, запаси і матеріали. Ці фактори роблять працю продуктивною. Але вони не можуть існувати самостійно, тобто без праці й землі.
Таким чином, у Петті ми знаходимо два мірила вартості (цінності): працю і землю. У своїх міркуваннях він доходить висновку, що в будь-якому виді праці є щось загальне, що дає можливість порівнювати усі види діяльності.
Петті розуміє, що багатство нації не тільки в золоті й сріблі, а й насамперед у землі, матеріальних ресурсах - будинках, спорудах, кораблях, домашньому майні, запасах.
Будучи автором "Політичної арифметики", одним із творців економічної статистики, Петті зробив спробу підрахувати розміри національного багатства Англії.
Ще за сто років до появи класичної праці А. Сміта "Дослідження про природу і причини багатства народів" У. Петті висловив низку важливих ідей, які пізніше увійшли Як складові елементи до класичної політичної економію.