Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
На рассуждение.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
181.76 Кб
Скачать

5 . Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідним талантом усього людства».

Томас Роберт Мальтус (17661834) — английский священник и учёный, демограф и экономист, автор теории, согласно которой неконтролируемый рост народонаселения должен привести к голоду на Земле.

Т.Мальтус у праці «Дослід про закон народонаселення» не один раз повторював, що він не заперечує проти зростання чисельності населення, але пропонував «встановити між населенням і продовольством таке співвідношення, яке б не викликало боротьби між ними», тобто досягти стану економічної рівноваги суспільства.

Зокрема, за сприятливих обставин населення зростати­ме в геометричній прогресії (1,2,4,8, 16,32,64 …), а виробництво продовольства – в арифметичній прогресії (1,2,3,4,5,б,7,8 …). З цього випливає, що кількість населення подвоюється кожних 20–25 років, а виробниц­тво продуктів харчування за цей період зростає значно мен­шими темпами (тільки на 20–25 %). Саме у перенаселенні, англійський економіст вбачав основну причину зростання розпусти, хвороб, злиднів,голоду, безробіття й інших лих суспільства.«Через перенаселен-няя – писав Мальтус, – бідність може стати жалюгідною і гіркою долею всього людства».

Вся його книга є аналізом того, як досягти бажа­ної рівноваги між населенням і виробництвом достатньої кількості продуктів харчування. Зростання злиднів через надлишок населення соціально небезпечне, адже може викликати нестабільність у суспіль­стві.

6. Як ви розумієте вислів д. Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато, а тому, що вона дає мало».

Потреби в сільськогосподарських продуктах зростають (що пов’язано зі збільшенням чисельності населення), і в сільськогосподарський обіг залучають усе нові й нові землі.

Ціна продуктів, вироблених на цих землях, неминуче підвищується, у підсумку зростає рента.

Земельна рента – плата за фактор виробництва (це, свого роду, незароблений дохід). За відсутності земельних власників ренту одержує фермер.

Ренту Рікардо визначає як «частку продукту землі, яка виплачується землевласнику за користування першо- початковими й такими, що не руйнуються, силами грунту». Ренту він пов'язує з приватною власністю на зем­лю. Основний постулат Рікардо полягає в тім, що рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість неоднакова. Зі зростанням кількості населення починається обробіток і менш родючих та гірше розміщених земельних ділянок. У такому разі зростатимуть витрати виробництва сіль­ськогосподарської продукції. Це відбуватиметься доти, доки на найгіршій земельній ділянці витрати виробниц­тва не зрівняються з ринковою ціною. Така ділянка ренти не дає. Однак обробіток гірших земель забезпечує зростання ренти на ліпших ділянках. Теорія ренти Рікардо відіграла велику роль у боротьбі промислової буржуазії проти земвласників. Буржуазії імпонував висновок Рікардо про те, що в підтриманні високих цін на хліб заінтересовані - лише-землевласники, бо це забезпечує їм високу ренту. Промислова буржуазія використала теорію ренти Рікардо для обгрунтування вимоги скасування хлібних законів.