15. «Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід роз’язувати економічні проблеми країни» вважає Фрідмен. Як ви це розумієте?у чому зміст кількісної теорії грошей м. Фрідмена?

Мілтон Фрідмен (1912) народився у Брукліні в сім'ї вихідців з України. Шлях Мілтона Фрідмена від академічного вченого до засновника чиказької монетаристської школи, лауреата Нобелівської премії 1976 р., був зв'язаний із розробкою .теорії капіталізму як саморегулювальної системи, з формулюванням монетаристської доктрини, котру було визнано антиподом кейнсіанської системи державного втручання в економіку.

На думку Фрідмена, основна проблема грошової політики полягає в забезпеченні відповідно¬сті між попитом на грошІ і їх пропозицією. Стійкий попит на гроші - голови;, передумова стабі¬льності цін, стійкості сукупного платіжного попиту, а отже, забезпечення стабільності системи в цілому.

При виборі темпу зростання грошей він пропонує забезпечити рівномірний приріст грошової маси. Приміром, для СІЛА цей приріст повинен становити 3-5 % у рік (виходячи з З - відсотко¬вого середньорічного приросту суспільного продукту і 1-2-відсоткового темпу інфляції). При цьому приріст грошей має відбуватися безупинно, тобто місяць за місяцем, тиждень за тижнем.

Фрідмен вважав за необхідне збільшення грошової маси рівномірним темпом: "постійний очі¬куваний темп зростання грошової маси є більш істотним моментом, ніж знання точної величини цього темпу".

На практиці в галузі грошово-кредитної політики західні країни не дотримуються буквально зазначеного вище "правила", а звичайно щорічно встановлюють "вилку", навколо якої має коли¬ватися грошова пропозицІя.

МонеТёlристські рецепти використовуються у поєднанні ,чи іншими методами, наприклад, зі стимулюванням виробництва, зниженням податків, встановленням фіксованого курсу національної. валюти, регулюванням цін і доходів, скороченням (а не безумовною ліквідацією) державного бюджету.

16.Поясніть слідуючий вислів д.Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі»

Рікардо, Давид «Основи політичної економії та оподаткування». Ідеолог промислової буржуазії. Фактором зростання багатства є розподіл. Прибуток – це перевищення цінності над ЗП. Заклав підвалини модельного підходу до побудови економічної теорії.

Рікардо показав несправедливість тверджень фізіократів, начебто рента (чистий продукт) є даром природи. Джерелом ренти є не родючість землі, а праця праців¬ників, зайнятих у сільському господарстві.

Земельна рента - плата за фактор виробництва (це, свої го роду, незароблений дохід). за відсутності земельних власників ренту одержує фермер. Передумови утворення ренти:

1.обмеженість землі за збереження попиту на с/г продукти;

2.ренту одержують власники кращих ділянок землі

3.ціна на хліб не може зменшитися нижче рівня витрат

на гірших землях

Рента створюється не в результаті "щедрості" природи, а в результаті її "бідності", нестачі багатих і ро¬дючих ділянок землі. Потреби в сільськогосподарських продуктах зростають (що пов'язано зі збільшенням чисельності населення), і в сільськогосподарський обіг залучають усе нові й нові землі. Ціна продуктів, ви¬роблених на цих землях, неминуче підвищується, у підсумку зростає рента. Механізм утворення і присвоєння ренти пов'язаний з тим, що земля є власністю її власників. «Ціна хліба анітрошки не знизилася б, навіть якби землевласники відмовилися від усієї своєї ренти». У цьому разі рента дісталася б фермерам, а витрати на ви¬робництво хліба і ціна хліба збереглися б на колишньому рівні.

Теорія ренти Рікардо мала (особливо для того часу) практичне значення. Обгpунтовані ним положення були спрямовані проти встановлення високих мит на хлІб. Згодом ця категорія зазнала певної трансформації і стала розглядатися у більш широкому плані як додатковий дохід, утворений не тільки в сільськогосподарсь¬кому виробництві.

Висновок:Рікардо правильно охарактеризував диференціальну ренту як різницю між вартістю продуктів сільського госпо¬дарства на кращих і на гірших ділянках. Визнавав "закон спадної родючості ґрунту". Теорія ренти Рікардо мала (особливо для того часу) прак¬тичне значення.