Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
На рассуждение.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
181.76 Кб
Скачать

3. Поясніть цитату д. Рікардо: "Не тому хліб доро¬гмй що сплачується рента, а рента спла¬чується тому, що хліб дорогий"

Рікардо, Давид (кл. п.е) «Основи політичної економії та оподаткування». Ідеолог промислової буржуазії. Фактором зростання багатства є розподіл. Прибуток – це перевищення цінності над заробітною платою. Заклав підвалини модельного підходу до побудови економічної теорії.

Ренту Рікардо визначає як «частку продукту землі, яка виплачується землевласнику за користування першо- початковими й такими, що не руйнуються, силами грунту». Ренту він пов'язує з приватною власністю на зем­лю. Основний постулат Рікардо полягає в тім, що рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість неоднакова. Зі зростанням кількості населення починається обробіток і менш родючих та гірше розміщених земельних ділянок. У такому разі зростатимуть витрати виробництва сіль­ськогосподарської продукції. Це відбуватиметься доти, доки на найгіршій земельній ділянці витрати виробниц­тва не зрівняються з ринковою ціною. Така ділянка ренти не дає. Однак обробіток гірших земель забезпечує зростання ренти на ліпших ділянках.

Аналізує Рікардо і можливість збільшення витрат виробництва на одній ділянці для одержання такої самої ве­личини додаткового продукту, що й на іншій. Розглянуті Рікардо види ренти К. Маркс назвав диференційною рентою. Величина ренти в Рікардо - це перевищення цінності над середній прибуток

Теорія ренти Рікардо відіграла велику роль у боротьбі промислової буржуазії проти земвласників. Буржуазії імпонував висновок Рікардо про те, що в підтриманні високих цін на хліб заінтересовані - лише-землевласники, бо це забезпечує їм високу ренту. Промислова буржуазія використала теорію ренти Рікардо для обгрунтування вимоги скасування хлібних законів.

4. Дайте аналіз цитаті: « Торг – справа велика. Купцями всяке царство бо гатиться, а без купців ніяка і мала держава бути не може ».

Здійснюючи аналіз даної статті, важливо сказати, що розвиток поділу праці, розвиток ремесла означає і розвиток обміну у феодальному господарстві, розвиток торгівлі як внутрішньої, так і зовнішньої. Успіхи в обробці металів, у ювелірному виробництві, в кераміці зумовлюють збільшення числа предметів внутрішньої торгівлі. Про збільшення торгівлі місцевими ремісничими виробами досить переконливо говорять археологічні дані. При розкопках виявляється більш-менш велике поширення решток однотипних речей. Виникнення ряду великих міст, що являли собою торговельно-промислові центри з населенням, певна частина якого перестала займатись сільським господарством, повинне було викликати торгівлю продуктами, створювати більш-менш місткі сільські ринки. Поруч з розвитком внутрішньої торгівлі підсилюється торгівля і зовнішня. Сильний ріст останньої можна пояснити тим, що в Київській Русі добували товари дуже цінні і які дуже цінували найбільші і економічно розвинуті держави того часу, наприклад, Арабська і Візантійська. Місцеві купці скупляють дешевий хліб по селах і відправляють його в азовські порти. Місто стає великим торговим центром.