23. Що мав на увазі Сміт,коли надавав державі роль «нічного вартового»?

Ада́м Сміт — британський (шотландський) економіст, філософ-етик; один із засновників сучасної економічної теорії. В економічній області Адам Сміт захищав принцип вільного робочого обміну, власної підприємницької ініціативи, конкуренції, засуджували протекціонізм, політичне втручання в економіку.

Основну функцію держави ліберали того часу вбачали в охороні приватної власності, встановленні загальних рамок вільної конкуренції , охороні порядку і контролі за законослухняними громадянами, а також у захисті зовнішньополітичного суверенітету країни. Держава – це всього лиш „нічний вартовий”.

Вимагається відсутність втручань в ринок. Проте, будь-які недосконалості, наприклад, монополізацію ринку необхідно усувати. Держава є охоронцем природного порядку та приватної власності. Окрім суверенних завдань, зокрема, забезпечення діючого права в країні та захист зовнішніх інтересів, держава не може нічого зробити краще за ринок.

Вільна торгівля повинна бути забезпечена — таким чином вона сприяє кращому поділу праці. Проте, він погоджується із певною необхідністю мит та управління експортом та імпортом.

Принцип повного невтручання держави в економіку країни за Смітом, - є умовою багатства, а державне регулювання необхідне лише у разі виникнення загрози загальному благу.

Свої соціалістичні погляди він виклав у працях «Сучасний соціалізм у своєму історичному розвитку»(1906 р.), «Соціалізм як позитивне вчення»(1917р.) та ін. У цих працях обґрунтовувалися переваги централізованого планового керівництва господарством у поєднанні з кооперативною формою підприємств. Їх автор виступав проти революції як засобу досягнення соціалізму.

24. Що мав на увазі Туган-Барановський в даній цитаті « Капіталізм ніколи не щезне сам по собі, творчість нового ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865—1919) — учений зі світовим ім’ям, який зробив величезний внесок у розвиток багатьох теоретичних проблем, перший економіст-східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Доктор економіки

М. Туган-Барановський був прихильником Маркса.

Але він виступав проти революційного шляху досягнення соціалізму. Він говорить, що необхідно еволюційним шляхом прийти до соціалізму.

Тому в даній цитаті Туган-Барановський говорить про необхідність усвідомлення людей про необхідність переходу до соціалізму минаючи капіталізм, бо революційний шлях не призведе до бажаного результату.

25. Проаналізуйте данний вислів з позиції сучасної економічної науки та господарської практики: «Гроші не тільки засіб збагачення,а й засіб політики»(т. Мен)

Найвидатнішим представником меркантилізму в Англії у його найбільш розвинутому вигляді є Томас Мен (1571 -1641), який вважається автором теорії торгового балансу. Мен був купцем і одним з директорів Ост­-Індської компанії. У своїх роботах: памфлеті «Роздуми про торгівлю Англії з Ост-Індією» (1621), а пізніше «Скарб Англії у зовнішній торгівлі, або Баланс зовнішньої торгівлі» (1664) він спростовує монетаризм і обгpун­товує теорію торгового балансу.

Мен висловлюється проти заборони вивозу грошей, тому що, на його думку, гроші приносять багатство тільки перебуваючи в обороті. Він стверджує, що значення грошей в обігу можна порівняти із значенням зерна у процесі землеробського виробництва. Спроби утримати у країні якомога більше золота та срібла за допомогою державних заходів пригнічують свободу купця розпоряджатися своїм.и грішми і завдають тільки шкоди.

З точки зору Мена, єдиним вірним засобом збільшення кількості грошей у країні є сприятливий торговий баланс. Торговий баланс з окремими країнами, доводив Мен, складається по-різному. Деякі країни більше купують в Англії, ніж продають їй, інші, навпаки, більше ввозять в Англію, ніж вивозять з неї. Тільки за умови, що торгівля не буде піддаватися утискам, вона отримає найбільший розвиток, а тим самим буде досягнута основна мета· збільшення запасів золота та срібла. Таким чином, Мен вирішував завдання залучення максимальної кількості грошей зовсім інакше, ніж прихильники політики грошового балансу. Ввезення та вивезення грошей, за Меном, знаходиться у залежності від стану зовнішньої торгівлі. Якщо вивіз перевищує ввіз, тобто, якщо країна має активний торговий баланс, різниця повинна бути перекрита грішми. «Гроші, які привозяться у країну за балансом нашої зовнішньої торгівлі,' це єдині гроші, які У нас залишаються і якими ми збагачуємося», - наголошував він.