40.Концепція референтних груп особитості.

Референтність ввів Г. Хаймен-судження людей про себе багато в чому залежать від того, з якою групою вони себе співвідносять. Референтність-особлива якість особистості, що визначається мірою її значущості для іншої людини чи групи людей. Референтна група - реальна або умовна група, з якою група співвідносить свої дії як з еталоном і на норми, цінності та оцінки якої вона орієнтується у своїй поведінці та самооцінці.Функції рефер.гр.:нормативна- джерело норм поведінки, соціальних установок та ціннісних орієнтацій індивіда. Ця функція відповідає на питання: «Що і як треба робити, щоб референтна група оцінила ваші вчинки позитивно»; порівняльна-виступає в ролі еталона за допомогою якого людина може оцінити себе та інших. Відповідає на питання: «Як ви виглядаєте у порівнянні з членами референтної групи». До «позитивних» референтних груп відносяться ті групи членом яких людина хотіла б бути. До «негативних» груп належать ті з них, з якими людина прагне уникнути будь якої схожості. Н-д: коли батьки погрожують підліткові, що коли він виросте, то стане схожим на якогось бомжа з вулиці.Коли людина вибирає за нормативну нереальну группу,існують фактори,які визначають таку ситуацію:-якщо гр.не забезпечує досить авторитету своїм членам,вони вибиратимуть групу з більшим авторитетом;-чим більше можливості має індивід,щоб змінити статус,тим більша вірогідність вибору групи з вищим статусом;-чим більше ізольована особа в своїй гр.,тим вірогідніший її вибір як реф.гр,де вона чекає мати вищий статус.Чинники необхідності дослідження референтних груп:1)реф.гр.-система еталонів для вибору і оцінки індивідом своїх вчинків і поведінки інших людей;2)гр.стає референтною,якщо індивідові близькі її цінності,цілі,норми і він прагне дотримуватися її вимог;3)за доп.реф.гр.особа інтерпретує соц.норми;4)реф.гр.впливають на характер стосунків індивіда з соц.оточенням;5)чекання членів реф.гр.для людини є критерієм оцінки своїх вчинків.

39.Феномен груп.Тиску.Істор.Традиції його вивчення.

Функції групового тиску: а) допомагає групі досягти її мети; б) допомагає групі зберегти себе як ціле; в) допомагає членам групи виробити "реальність" для співвіднесення з нею своїх особистих думок; г) допомагає членам групи визначити своє ставлення до соціального оточення, що забезпечує адаптацію в соціумі. Групові норми - це певні правила, вироблені групою, прийняті її більшістю і регулюють взаємини між членами групи. Для забезпечення дотримання цих норм усіма членами групи, виробляється також і система санкцій. Феномен групового тиску отримав - феномена конформізму - полягає в наявності конфлікту між думкою індивіда і думкою групи і подоланням конфлікту на користь групи. Розрізняють зовнішню (публічну) конформність- думка групи приймається індивідом лише зовні, а на ділі він продовжує йому чинити опір і внутрішню (особисту)-індивід дійсно засвоює думку більшості. Особливий інтерес викликають відомі експерименти Соломона Аша, присвячені ефектам групового тиску, здійснених в 1951 р. Експерименти ці вважаються класичними.Опір випробуваного тиску групи в експериментах залежав від того, наскільки помилялася група. У ході даних експериментів було виявлено, що тенденція до конформності в суспільстві настільки сильна, що цілком освічені й розумні молоді люди з цієї причини називають біле чорним. Все це наводить на роздуми про особливості нашої освіти і тих цінностях, які визначають нашу поведінку. Надалі експерименти з підставною групою неодноразово відтворювалися в різних модифікаціях, наприклад, методика Р. Крачфілда. При цьому було виявлено, що за зовні подібним "конформним" поведінкою можуть ховатися принципово різні за психологічним механізмам його варіанти. У ході досліджень був зроблений наступний висновок - ступінь конформності залежить від таких факторів, як характер ситуації експерименту і склад, структура групи.