13. Особливості невербальної комунікації

Невербальна комунікація - це система знаків, що використовуються у процесі спілкування і відрізняються від мовних засобами та формою виявлення.1) Кінесика (оптико-кінетична підсистема)- зорово сприйнятий діапазон рухів (відбиваються за допомогою оптичної системи суб'єкту), що виконають експресивно-регулятивну функцію в спілкуванні (жести, пози, міміка, оформлення зовнішності, почерк тощо). Найбільш вивченими на сьогоднішній день елементами кінесичної структури невербальної поведінки можна вважати міміку, жести, пози, погляди. Такесика - невербальна комунікація, пов'язана з тактильною системою сприймання; включає різноманітні дотики — рукостискання, поцілунки, поглажування, плескання, обійми. 2) Прасодика : паралінгвістична (вокалізація, якість голосу,його діапазон, тембральні характеристики голосу) та екстралінгвістична підсистеми (включення пауз,покашлювання, охи, вздохи,сміх) – підсилють семантичне значення інформації.

3) Проксеміка (просторово-часова) - просторові взаємовідносини людей в процесі спілкування. Е. Хол виділив чотири типи відстані для спілкування. 1. Інтимна відстань (40-45 см) передбачає тісне і близьке спілкування, хоча не обов'язково позитивно забарвлене (наприклад, обійми, вовтузіння з дитиною або бійка). 2. Особиста (персональна) відстань може досягати 120 см, фізичний контакт не обов'язковий. Це оптимальна відстань для розмови, бесіди. 3. Соціальна відстань (120 до 260 cм (400). Така дистанція найбільш зручна для формального спілкування. 4. Публічна відстань характерна для спілкування, в якому не так важливо, хто саме перед нами — таким є спілкування доповідача з аудиторією (400-700 см). Часові ознаки спілкування – хронотопи.

4) Контакт очей — підструктура кінесики, що виконує в першу чергу функцію регулювання розмови. 5) Ольфакторно-знакова (система запахів ): природні, неприродні; приємні, неприємні.

Підсистеми:паралінгвістична,екстралінгвістична,оптико-кінетичні.

Запитання соц.пс.

1. Проаналізувати предмет і завдання соціальної психології, напрямки прикладних досліджень.

2. Розкрити особливості історії становлення соціальної психології як окремої науки.

3. Проаналізувати становлення соціальної психології у вітчизняній науці.

4. Розкрити зміст теоретичних орієнтацій та експериментальних досягнень західної соціальної психології.

5. Проаналізувати особливості розвитку практики прикладних досліджень у західної соціальної психології.

6. Розкрити поняття методології соціально-психологічних досліджень.

7. Проаналізувати методи соціально-психологічного дослідження.

8. Пояснити сутність проблеми якості соціально-психологічної інформації та засобів її забезпечення.

9. Проаналізувати феномен спілкування, розглянути підходи у визначенні зв’язку між спілкуванням та діяльністю.

10. Розкрити особливості розвитку спілкування в онтогенезі.

11. Проаналізувати особливості комунікативної складової спілкування.

12. Охарактеризувати бар'єри в спілкуванні.

13. Проаналізувати особливості невербальної комунікації.

14. Розкрити особливості інтерактивної складової спілкування, розглянути результати її дослідження в соціальної психології.

15. Проаналізувати типи взаємодії в спілкуванні.

16. Розкрити соціально-перцептивну складову спілкування.

17. Проаналізувати механізми та ефекти соціального сприймання.

18. Розкрити поняття зворотного зв’язку в спілкуванні, вказати правила його організації.

19. Проаналізувати психологічні особливості зараження, історію дослідження цього феномена в соціальній психології.

20. Розкрити особливості навіювання та наслідування як психологічних засобів впливу людей у спілкуванні.

21. Проаналізувати особливості моди та чуток у системі феноменів психології масових явищ.

22. Проаналізувати сутнісні ознаки малих груп .

23. Розкрити основні критерії для класифікації груп у соціальній психології.

24. Проаналізувати психологічні особливості великих груп.

25. Пояснити особливості етнічних груп.

26. Проаналізувати особливості українського національного характеру.

27. Розкрити поняття групова динаміка, визначити механізми групової динаміки.

28. Пояснити особливості утворення малої групи, розкрити теоретичні підходи щодо характеристики моделей їх розвитку.

29. Проаналізувати сутність моделей колективоутворення, розкрити феномени колективу.

30. Проаналізувати проблему групових рішень у соціальній психології.

31. Розкрити типи групових завдань.

32. Пояснити причини та види групових деформацій у процесі прийняття групових рішень.

33. Проаналізувати сутність феноменів лідерства й керівництва.

34. Розкрити основні положення теорій лідерства, проаналізувати підходи щодо вивчення стилів лідерства.

35. Проаналізувати головні підходи до вивчення малих соціальних груп у вітчизняній та західній психології.

36. Проаналізувати проблему групової згуртованості та історичні традиції ії вивчення в соціальній психології.

37. Пояснити сутність феноменів міжособистісна сумісність і спрацьованість групи.

38. Розкрити сутність групових норм та нормативної поведінки.

39. Пояснити феномен групового тиску. Розкрити історичні традиції його вивчення.

40. Проаналізувати концепцію референтних груп особистості.

41. Пояснити феномен впливу меншості на групу, розкрити історичні традиції його вивчення.

42. Розкрити методи вивчення міжособистісних відносин у малій групі.

43. Проаналізувати особливості соціально-психологічного підходу у вивченні особистості.

44. Розкрити проблему соціалізації особистості в соціальній психології.

45. Проаналізувати сутність статусу особистості в системі внутрішньогрупових взаємин у групі.

46. Пояснити сутність поняття позиція особистості, розкрити історичні традиції його вивчення.

47. Проаналізуйте особливості ролі та рольової поведінки .

48. Розкрийте історичні традиції вивчення аттитюду.

49. Проаналізуйте психологічні особливості аттитюду.

50. Розкрити завдання , види та зміст соціально-психологічного тренінгу.