22. Сутнісні ознаки малих груп.

Сутнісними ознаками малої соціальної групи є тривалі безпосередні контакти індивідів (спілкування, взаємодія). Такі контакти властиві, наприклад, сім'ї, спортивній команді, релігійній секті.    Зосереджуючись на окремих ознаках малих груп, одні вчені тлумачили їх як сукупність ідеалів, уявлень і звичок, що існують і повторюються в кожній індивідуальній свідомості (Ф. Олпорт), інші — як обмежену сукупність (“тут і тепер”) індивідів, що взаємодіють (А. Донцов). Найточніше відобразити сутнісні ознаки малої групи дає змогу синтез цих підходів.Мала група — невелика за чисельністю спільність, в якій індивіди безпосередньо контактують між собою, об'єднані спільною метою та завданнями, що є передумовою їх взаємодії, взаємовпливу, спільних норм, процесів та інтересів, міжособистісних відносин і тривалості їх існування.Мала група розвивається на основі спільної мети, яка породжує спільну діяльність, спільні цінності і способи взаємодії, а також за безпосереднього контакту осіб у групі, що створює можливості для міжособистісного спілкування.Тривалий час дослідники вважали, що мала група не може об'єднувати більше семи осіб. (Джеймса Міллера) Цим числом позначалась гранична кількість осіб, які безпосередньо контактують і з якими можна здійснювати спілкування без посередника. Однак реальне функціонування малих соціальних груп свідчить, що вони можуть об'єднувати десять, п'ятнадцять, тридцять і більше осіб.

41. Вплив меншості на групу.

Меншість- це частина групи, яка має менше можливості впливу. Для впливу на групу меншість повинна керуватися умовами:-послідовність; -стійкість поведінки; - єдність членів меншості і збереження; - повторення позицій.Ідея Г.Мюньі- коли мова йдеться про цілісні орієнтації, група ділиться на велику к-ть підгруп зі своїми позиціями. Учасники підгруп орієнтуються не лише на цю групу,але й на інші, до яких вони відносяться (соц.,професійні). Для досягнення компромісу в групі значення має стиль поведінки її членів.Стилі: регідний- безкомпромісний і категоричний, схематичний і суворий по висловам.; > гнучкий- мякий у формулюваннях, в ньому виявляються пошана до думки інших, готовність до компромісів; він є ефективнішим.

46. Позиція- стійка система відносин людини з певними аспектами дійсності, що виявляється у відповідній поведінці та вчинках, системі поглядів та уявлень, соц. установ як людини. Позиція (за Адлером): - стійка (міра особистої зрілості) – нестійка.Властивість позиції-прагнення вибороти для себе право на власну поведінку.Підходи до визначення: >Соціологічний- тлумачить позицію як щось зовнішнє до ос-сті, її місце в с-мі відносин, умови, за яких людина діє як ос-сть.; >Психологічний- розглядає позицію як внутрішній компонент структури ос-сті. Позиція ос-сті показує реальне діяльне ставлення людини до подій. У ній виявляються цінності ос-сті.

43. Особистість- це системна якість,що набувається людьми в спілкуванні та діяльності, хар-є рівень представленості сусп..відносин в індивіді (за Петровським). Соц.-Пс. підхід до вивчення ос-сті полягає у визначенні соц..-Пс. орієнтирів в дослідженні її комунікативного потенціалу, поясненні механізмів соціалізації визначені регуляторів поведінки, а також у визначенні конкретних груп, а також у визначенні конкретних груп, в яких ос-сть засвоює соц. впливи і реалізує свою соц.. сутність. Соц.-Пс. підхід відрізняється від Пс. аналізом структури ос-сті.Підструктурні рівні в структурі ос-сті за К.Платоновим: І-спрямованість; ІІ- соц..досвід; ІІІ- Пс.підструктура; ІV- біолог. Зумовлена підструкт. Заг.Пс.- концентрує увагу на вивченні підструктур досвіду,Пс підструктур, ідеологічно зумовлених підструктур.Соц.Пс.- аналізує спрямованість, оскільки соц..детермінація ос-сті реалізується переважно на цьому рівні.Б.Ананьев- власні принципи:1. Пр.субординації- більш складні властивості ос-сті охоплюють більш елементарні. 2. Пр.координації-взаємодія підструктур психіки здійснюється на перетерпних засадах. Ананьев зазначає: ос-сть є не тільки, індивідуальністю, але й певним соц..-Пс. типом.Соц.-Пс тип- узагальнене відображення сукупності чоц.-Пс. особливостей і якостей ос-сті, які виявляються в конкретному соц..-Пс. середовищі.Соц.характер-специфічна форма людської енергії, що виникає в процесі динамічної адаптації людських потреб до певного способу життя у сус-ві.Фром розвиває ідею про соц..хар-ер і дає типологію про соц..характер: 1.-Рецептивний - люди є пасивними; 2. Експлуатуючий- не здатні до творчості, запозичання; 3. Накопичуваний- намагаються володіти більшою к-тю матер.бла влади та любові; 4. Рентовий- зацікавлені збереж.привабл. зовнішності, шукають знайомства з потрібними людьми. 5. Продуктивний- незалежність, чесність, творчі.Соц.поведінка- відносно узгоджена і послідовна сукупність соц..значущих вчинків ос-сті.Вчинок- практична дія, опосередкована процесом взаємодії і спілкування між людьми.