7 .Роман ''Вальдшнепи''.Проблематика.Образи.

Роман надрукований у 1927році,друга частина знищена цензурою.Автор прагне розкрити проблеми,які зустрічаються у Достоєвського:людина і світ,любов і ненависть до ближнього,гріхопадіння людини і наслідки.Персонажі шукають відповідь на найгостіші проблеми доби:національне буття,національно-культурне відродження України,революція.Спостерігаємо зв'язок з ''Братами Карамазовими '' Ф.Достоєвського.Дмитро Карамазов-недавній учасник революції.Він є представником тієї романтичної молоді,яка духовно формувалася під час революції.Крах ідеалів призводить Дмитра до глибокої дипресії,він переглядає й переоцінює свої погляди,але не відмовляється від ідеї нац.відродження.Але ця ідея суперечить партійній політиці.Це призводить до того, що українська інтелігенція опиняється на роздоріжжі.Його духовну кризу добре розкриває Аглая-суперечливий персонаж:людина сильної волі.ренесансного тип.Вона добре розуміє протиріччя поколінння,яке повірило в революцію.Вона проголошує культ нових людей,покликаних до нової дії.У творі продовжено дискусію про рабську психіку та моральну стійкість українців.Втіленням слабкої волі виступає Ганна-дружина Карамазова.

Назва є символічною-спроба легко приручити людину і маніпулювати її свідомістю або як надія на вирій-краще життя.Інтертекстуальні зв'зки з Достоєвським просліджуємо у трактовці суперечок між свідомим і несвідомим.

9. «Вертеп» а. Любченка як політекст

Повість була написана 1929 року, саме за написання повісті Вертеп автора називають синтезатором розстріляного відродження. Тут маємо втілення таких характерних ідей: утвердження особистості як основи реальності, творчої наснаги; гармонія людини і світу, розкриття складної колізії раціонального і ірраціонального (непередбачуваність поведінки дівчинки, змінюваність від одного настрою до іншого. Ця колізія одна із центральних); утвердження романтики вітаїзму, повноти життя, ствердження енергії життя, панування духу неспокою, який відзначав покоління розстріляного відродження, образи міста і степу, старої і нової України. Нова Україна для автора – це індустріальна Україна, стара – пов’язана зі степом, селом, Україна, яка іде шляхом творчості. Вводиться символічний персонаж – герой зі сталевими м’язами, який символізує індустріальне начало. Для повісті характерна також тривимірність часу: минуле, сучасне, майбутнє. Ліве і праве вікно у оповідача. Ліве вікно виходить на цвинтар і символізує усе старе, минуле, інше – на степ, де подалі видно місто. Кімната репрезентує сучасність, цим уособлюється думка про народження сучасного із минулого, про його зв'язок із майбутнім, яке спрямоване на утвердження нових ідей. Блокноти, які, виконавши свою функцію, відходять у минуле автор порівняє з фактами у людському житті, які людина повинна використовувати як досвід і прямувати далі. Заголовок має важливу семантику: вертеп – це не лялькове дійство, поняття вертепу переосмислюється автором як відображення протиріч між почуттями, думками на відміну від середньовічного вертепу. Через подолання цих суперечностей відбувається досягнення певних успіхів. У творі використані певні образи у традиційному розумінні вертепу ( кімната і 2 вікна), поєднання більш конкретних і більш абстрактних роздумів. Автор заперечує традиційне зображення вертепу, але разом із тим тут є новели, які можна порівняти з містеріями, інтермедіями. Повість має композицію рамки. Повість складається з маленьких новел. у вступному розділі йдеться про те, що таке вертеп, поняття про стару і нову Україну, в останній новелі «Наказ» – узагальнення ідей, які були висловлені в повіті: утвердження духу неспокою, романтика вітаїзму. Важливу роль відіграє кольорова гамма: використання червоного кольору – кольору творчості, зеленого кольору – кольору життя, сірий, чорний уособлюють буденність, обмеженість. У вертепі важливу роль відіграє музичне начало, підкреслюється варіативність образів, наростання і спадання ритму. Автор прагне до ліричного сприймання своєї повіті, тому наявні авторські відступи, коментарі. Цю повість порівнюють з Божественною комедією, Фаустом за своїм поліфонізмом.