42. Роман «Берестечко»

Був виданий окремою книгою тільки в 99 р. В історичному романі зображено найтрагічніші часи для українців. У 1651 р. після зимової перемоги загону Івана Богуна над поляками у місті Вінниці, козацькі загони під проводом Богдана Хмельницького ведуть організовану боротьбу за власну державу з польсько-литовськими військами. 1651 року - битва під Берестечком - поразка від польського війська, підступна зрада та полон козацького гетьмана татарським ханом, розгрім Києва литовським загоном князя Радзівіла. Тема роману «Берестечко» переростала у філософію поразки взагалі. Важливою у ньому є теза про те що, ніяка перемога не вчить так як поразка. Спочатку гетьман гадає, що поразка – це кінець всьому, але потім доходить до висновку, що лише через поразки можна прийти до перемог. Через призму історії українського народу ЛК замислюється над його трагічною долею, піднімаючи такі важливі проблеми як комплекс меншовартості в українців, хронічна потенційна невіра у свої сили, філософія раба. Написавши історичний роман, ЛК хоче, що українці замислилися над цими питаннями і позбавилися такої трагічної психології. Дійсність в історичному романі "Берестечко" осягається через психологію індивідуалізму, філософію української душі в образі гетьмана Богдана Хмельницького в епоху національної трагедії народу, через ментальність українців. Авторка прагне знайти свідоме роз’яснення глибоких потрясінь душі гетьмана після поразки. Головна ідея роману полягає в усвідомленні українцями власних поразок, перосмислення історичних подій, заклик до національної свідомості, гордості.

43. «Сніг у Флоренції»

Драматична поема присвячена розкриттю внутрішньої колізії скульптора епохи Відродження Джована Франческа. Флоренцію назвали знаковим місцем. Мікель Анжело, да Вінчі стали відомими митцями у світі, поетеса оспівує немарність творчого життя, успіхи митців. Поетеса звертається до жанру драматичної поеми, бо в основі твору лежить морально-психологічна колізія. Твір побудований як внутрішній діалог Рустичі, особистість якого роздвоюється на два персонажі: Старий, Флорентієць. Отже поетеса здійснює історичну і психологічну реконструкцію того часу, оскільки робить спробу зрозуміти вибір Рустичі під час перебування у Флоренції. Життя художника розкривається як екзистенційний шлях в основі якого лежить етичний вибір між служінням мистецтву і служінням можновладцям, і наслідки такого вибору. Конфлікт поеми – це метафора драматичного досвіду художника всіх часів. Показана доба Відродження як універсальна для будь-якої реальності. Поема має своєрідну рамку. Дія відбувається у саду старовинного містечка тур, де доживає своє життя колишній флорентієць Рустичі, в цей період життя він у поемі названий Старим. Поетеса розкриває діалог 2-х монархій, які висловлювали свою думку про несвободу людини у тоталітарному сус-ві : за межами монархічної брами існує інший світ. Тут тоталітарне сус-во перегукується з тоталітарним режимом у нашій країні, який панував у 40-80 роках. Для драматичної поеми як жанру хар-ий психологічний аспект: монахи, ховаючись, грають шахи. Життя порівнюється з шаховою партією, грою, де можна бути виграш і програш. Старий щезає, розчиняється в історії. Прізвище Рустичі означає камінь. Під впливом часу він може розкришитися, розламатися. Головний акцент у поемі робиться на розкритті протиріч внутрішнього діалогу Старого і Флорентійця. Флорентієць дорікає старому за те, що він зрадив Флоренцію і своїм переконанням. Фатальний вибір привів до того, щот художник розміняв свій талант на скульптури, які не мали ніякої цінності, бо були виліплені зі снігу. Виникає думка про складність реалізації митця у світі. Требв прагнути до вічного мис-ва, а не керуватися вимогами можновладців. Художник має створити знакову скульптуру. Старий прагне виправдати свій вибір. Тут піднімається проблема відповідальності митця за свій вибір, перосмислюється досвід Рустичі. ЛК роздуму над цінністю митця. Сам Рустичі доживає своє життя в монастирі. Після того, як змінився король Франції, він нікому не був потрібний. Порівнює себе з сухим кипарисом, який пересадили на інший грунт. У творі автор змальовує і конкретну ситуацію обмеження свободи, також зявляється постать сублімованого чортика, як втілення страху, який наштовхує людину на неправильний вибір, несумісність таланту і тиранії. Однією з особливостей поеми є афористичність, яка дає можливість узагальнити досвід митця, художника будь-якої епохи.

Дума про братів не азовських

Людина постає у ситуації морального вибору, письменниця звертається до історичного факту, до згадки у Львівському літописі про незвичайну ситуацію, коли 68 р. було страчено Павлюка, Тимошенка, Чорняка, які поїхали на смерть добровільно. У творі розкривається незвичайна ситуація, коли людина робить фатальний вибір. Томашенка і павлюка везуть на старту, їх зрадили свої ж. тут постає проблема нелегкого морального вибору – страта людей, які боролися за незалежність України. Через розкриття долі цих героїв поетеса осмислює події драматичної сторінки національної історії, проблему зради, що є наскрізною, відсутності єдності, бачить у цьому причину того, що ми не можемо досягти державності Укр.. ЛК вдається до прийому зупиненого хронотопу (час практично стоїть на місці для цих героїв), цим підкреслюється їхнє небуття, наближення смерті. Поетеса показує конвеєр часу: 1 спрямований у минуле, 2 у майбутнє. Піднімається проблема неготовності відстоювати свої ж інтереси, бо зрадили ж свої козаки. Національну історію постійно супроводжують зради. Твір ЛК – це проекція у майбутнє. Небуття героїв підкреслюють образи-символи, образи пейзажу. Скрижанілий сніг передає очікування смерті, передчуття того, що все загине. Ожеледець, замерзлі дерева – все це акцентує увагу на приході смерті. Пустка теж готує до неминучої загибелі 3-х людей. Піднімається проблема відповідальності за свою державу, бо якщо мислити «моя хата скраю», ми ніколи не побудуємо сильну державу. Така психологія рабська. Тополя – символ жалоби. Ситуація осмислюється через призму миттєвості і вічності: яке місце у людини в великому космосі? Немає часу на поразку, людина повинна робити свій власний моральний вибір.

20