Це цікаво

У межах Центральної Європи ще в середні віки стикалися між собою рі­зні мовні групи і сім'ї, релігії: католицизм і православ'я, християнство та іслам. Згодом регіон перетворився на арену жорстокої боротьби між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Османською імперією та Росією. У другій половині XX ст. країни Центральної Європи опинилися на межі двох світових систем — капіталістичної та соціалістичної. Лише у XX ст. політична карта Центральної Європи змінювалася 7 разів.

Румунія першою серед країн Центральної Європи ще з 60-х років XX ст. почала розвивати торгівлю із західноєвропейськими країнами. Зараз во­ни є її головними партнерами.

Найменш розвинутими щодо економіки серед центральноєвропейських країн є Боснія і Герцеговина та Албанія. В обох країнах 2/3 населення живуть у сільській місцевості, але свого продовольства їм не вистачає.

Албанія — єдина країна Європи, в якій 70% населення є мусульманами.

У Словаччині проживає 30 тис. українців, а 25 тис. — у країнах колиш­ньої Югославії, 60 тис. українців проживає в Румунії.

Серед країн, розташованих у басейні Дунаю, Румунія — «найбільш дунайська». Протяжність великої ріки Європи на її території становить 1089 км.

Польща

Республіка Польща

Столиця — Варшава

Населення — 39,5 млн. осіб (2000р.)

Площа — 312,6 тис. км

1. Географічне положення. Територія Польщі простягнулася із заходу на схід майже на 700 км, із півночі на південь — на 650 км. Вона розташова­на в басейнах річок Вісли та Одри, між гірською дугою Карпат і Судет на півдні та Балтійським морем на півночі. Сучасна територія країни сформува­лася після Другої світової війни. ЕГП Польщі визначається вигідним транс­портним положенням на перетині широтних (між країнами Західної та Схід­ної Європи) і меридіональних (між країнами Дунайського басейну та Балтій­ським морем) шляхів та широким виходом до моря.

За державним ладом Польща— президентсько-парламентська респуб­ліка, главою якої є президент, а функції парламенту виконує Сейм.

2. Природно-ресурсний потенціал. Польща багата на корисні копали­ни. За запасами мідної руди та самородної сірки, кам'яного вугілля вона займає одне з перших місць у світі, за запасами бурого вугілля, кухонної солі, поліметалів, будівельної сировини — одне з перших місць у Європі. Перева­жна більшість корисних копалин концентрується в південній частині країни, що пояснюється особливостями геологічної будови. Проте залізною та мар­ганцевою рудою, нафтою, фосфоритами Польща забезпечена недостатньо (див. рис. 55).

Найпоширеніші грунти— дерново-підзолисті, дерново-карбонатні та чорноземи. Лісами вкрито близько 20% території країни, але для господарсь­ких потреб їх не вистачає.

3. Населення. На чисельність населення Польщі чималий вплив мала Друга світова війна. Країна втратила біля 15% населення (близько 7 млн. осіб), змінилася його статева структура. Зміна кордонів країни у 1945 р. призвела до масових зовнішніх міграцій: декілька мільйонів чоловік (перева­жно німці) виїхали з Польщі, проте повернення поляків з інших країн, у тому числі й з України, було ще більшим. Завдяки демографічній політиці уряду в післявоєнний час збільшився природний приріст населення. За віковою стру­ктурою на початок 90-х років поляки стали однією з наймолодших націй Центральної Європи.

Індустріалізація, яка розпочалася в повоєнний час викликала й підви­щені темпи урбанізації. Зараз у містах проживає понад 60% населення. На те­риторії країни розташовано 9 агломерацій з населенням 1-2 млн. осіб кожна.

Польща — однонаціональна країна, поляки становлять 98,7% населен­ня. Найбільш густо заселені південні райони країни (250 осіб на 1 км кв.), най­менше — північно-східні райони. Середня густота населення становить 123 особи на км кв.

4. Загальна характеристика господарства. До Другої світової війни Польща мала переважно аграрну спеціалізацію. У сільській місцевості про­живало 65% населення. У промисловості значним був вплив іноземного капі­талу. У роки побудови соціалізму (1945-1990 pp.) відбулася індустріалізація, дістали розвиток галузі важкої промисловості: енергетика, металургія, маши­нобудування й металообробка, хімічна, лісова й лісохімічна, легка промисло­вість. У кінці 1991 р. у Польщі була прийнята програма реорганізації еконо­міки, яка базувалася на швидкому переході до ринкової економіки: здійснен­ня приватизації, зміцнення фінансової системи, рівності розвитку всіх форм власності, залучення іноземних інвестицій. Проте перебудова економіки про­ходила на фоні спаду життєвого рівня населення, у першу чергу серед робіт­ників вугільної, металургійної та текстильної промисловості. Різко знизився рівень життя селян (на 30-40%). Це сталося тому, що власники дрібних се­лянських господарств раніше самі збували свою продукцію, однак за умов відсутності дефіциту продукції сільського господарства це стало неможливим.

І все ж, незважаючи на труднощі, Польща першою із країн Центральної Європи вийшла зі спаду. Зростання ВНП триває, близько 60% ВНП створю­ється у приватному секторі. У країні створено новий експортний комплекс, відбулася переорієнтація на ринки Західної Європи та Близького Сходу.

Серед чинників економічного зростання у другій половині 90-х років слід відзначити активізацію інвестиційної діяльності та зовнішньої торгівлі, пов'язану з економічним пожвавленням та сприятливою ситуацією на ринках розвинутих країн. Завдяки успіхам у ринкових перетвореннях господарства Польща однією з перших постсоціалістичних країн повинна до 2004 р. стати членом ЄС.

5. Промисловість. ПЕК Польщі використовує власне кам'яне й буре вугілля, нафтопереробна промисловість розвивається на сировині, що надхо­дить із країн Близького Сходу, Росії. В енергетиці переважають ТЕС.

Чорна металургія залежить від імпорту залізної руди з Росії та Украї­ни, тому нині в її розвитку є певні проблеми. Основний район розміщення чорної металургії — Верхня Сілезія. Більше значення має кольорова мета­лургія, яка використовує власну сировину (виплавка міді, цинку, срібла).

Провідною галуззю промисловості є машинобудування (точне й загаль­не). Підприємства випускають обладнання для вугільної промисловості, хімі­чних та цукрових заводів, вагони, розвиваються суднобудування, виробницт­во електронних і електротехнічних приладів (див. рис. 56).

Хімічна промисловість представлена галузями основної хімії та хімією органічного синтезу. Остання почала розвиватися на основі вуглехімії, а по­тім перейшла на використання імпортної нафти. Останнім часом швидкими темпами розвивається фармацевтична промисловість.

У Польщі традиційно високий рівень розвитку мають текстильна та ха­рчова промисловість. Найважливіші промислові центри країни — Варшава, Лодзь, Познань, Гданськ, а також промислові райони Верхньої та Нижньої Сілезії (див. рис. 57).

6. Сільське господарство. Провідну роль у сільському господарстві ві­діграє рослинництво. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято 61% площі країни. Польща займає помітне місце в Європі за виробництвом карто­плі, жита, цукрових буряків. Неабияке значення мають вирощування пшени­ці, льону, садівництво (у тому числі вирощування ягід), овочівництво.

Частка тваринництва у сільському господарстві досягла 45%. Тут роз­водять велику рогату худобу та займаються свинарством. Розвиток тварин­ництва стримується недостатньою кормовою базою (див. рис. 58).

Морське рибальство ведеться в Балтійському морі й Атлантичному океані.

7. Транспорт. До останнього часу основою транспортної системи Польщі були залізниці, але на сучасному етапі на перше місце за перевезен­ням вантажів вийшов автомобільний транспорт. Розвиваються річковий (Одра, Вісла та канали) та морський транспорт (найбільші порти — Гданськ, Гдиня, Щецин). Трубопровідний транспорт має широтний напрям, унаслідок орієнтації на транспортування російської нафти й газу в країни Західної Єв­ропи. Зараз створюється мережа трубопроводів меридіонального напрямку для експорту північноєвропейської та близькосхідної нафти, в тому числі й нафтопровід Одеса — Гданськ.

8. Зовнішні економічні зв'язки. До 1990 року зовнішні економічні зв'язки Польщі були орієнтовані на країни соціалістичного табору. На сучас­ному етапі основними зовнішньоекономічними партнерами Польщі стали країни Західної та Центральної Європи, країни Близького Сходу.

Країна експортує продукцію машинобудування, вугілля, мідь, срібло, продукцію легкої, харчової та фармацевтичної промисловості. Польща надає іншим країнам будівельні послуги.