Країни америки Сполучені Штати Америки

Столиця — Вашингтон

Населення — 278 млн. осіб (2000р.)

Площа — 9364 тис. км кв.

1. Географічне положення. США займають понад 1/3 території Північ­ної Америки і за площею займають четверте місце у світі після Росії, Канади та КНР. Це республіка, яка складається з 50 штатів та округу Колумбія. 48 штатів розташовані компактно, два — окремо від основної території: Аляска та Гавайські острови. «Заокеанське» положення США та віддаленість від вій­ськових конфліктів, що виникали в Європі та Азії, гарантувало їм в минулому надійну безпеку, полегшувало торгові зв'язки з державами, що розташовані в зонах Атлантичного та Тихого океанів.

2. Природно-ресурсний потенціал. Надра США багаті на корисні копа­лини. Особливо значні запаси вугілля, нафти, газу, залізної, мідної руд, поліме­талів, урану. Тривала нераціональна розробка призвела до виснаження деяких кращих родовищ, але НТР дала можливість використовувати менш багаті родо­вища, що значно покращило сировинну базу країни. Незначні запаси марганце­вих руд, олова, нікелю, графіту, хромітів, бокситів, рідкісних металів. За раху­нок імпорту тепер задовольняється понад 50% потреб економіки країни у міне­ральній сировині, що пояснюється можливістю одержати дешевшу продукцію з інших країн та бажанням економно витрачати власні ресурси (див. рис. 94).

Рис. 94. Мінеральні ресурси США

Значні й різноманітні водні ресурси країни, але вони сконцентровані пе­реважно на сході країни: ріка Міссісіпі з притоками, яка зв'язана каналами з Великими Американськими озерами та Атлантичним океаном.

Велику природну родючість мають фунти США, особливо чорноземовидні грунти прерій і чорноземи центральної частини країни. Ліси значною мірою вирубані й вкривають сьогодні 25% території. Великі лісові масиви збереглися на території Аляски та Кордильєр.

Кліматичні умови настільки різноманітні, що дозволяють культивувати практично всі рослини помірного поясу, багато субтропічних і навіть тропіч­них культур.

3. Населення. За чисельністю населення США посідають третє місце у світі після Китаю та Індії. Демографічна ситуація аналогічна іншим індустрі­альним країнам.

Американська нація пройшла тривалий і складний шлях становлення, який триває й досі. Першими жителями цієї країни були аборигени-індійці, а також переселенці з Англії, Ірландії, Нідерландів і скандинавських країн та негри-раби з Африки. У XX ст. до них приєдналися іммігранти з Південної, Східної Європи, Латинської Америки та Азії. Незначну частину населення відокремлених штатів становлять ескімоси, алеути і гавайці.

Середня густота населення у США — 28 осіб/км кв., але розміщується на­селення нерівномірно. Найбільша густота населення на північному сході (до 374 осіб/км кв.), в той час як на Алясці вона становить всього 0,6 осіб/км кв. Після Другої світової війни за рахунок внутрішніх міграцій зростає густота насе­лення на заході країни.

США — одна з найбільш урбанізованих країн світу, частка міського на­селення становить 77%. Головна роль у розселенні належить таким міським агломераціям-мільйонерам, як Нью-Йоркська, Лос-Анджелеська, Чиказька, Філадельфійська, Сан-Франциська, Детройтська, Х'юстонська та ін. Деякі агломерації утворили мегалополіси — БосВаш (від Бостона до Вашингтона з населенням 45 млн. осіб), Приозерний (від Мілуоки до Піттсбурга), Каліфор­нійський (від Сан-Франциско до Сан-Дієго). Формується мегаполіс у штаті Техас (Даллас — Форт-Уерт — Х'юстон).

У структурі зайнятості відбуваються зміни, пов'язані з різкий скоро­ченням зайнятих у сільському господарстві та істотним збільшенням їх у сфері нематеріального виробництва і послуг, де зайнято 70% економічно ак­тивного населення.

4. Загальна характеристика господарства. США — високорозвинута постіндустріальна країна. Активний вихід країни на світову арену розпочався на початку XX ст. У цей час економіка країни розвивалася надзвичайно шви­дко. Після Другої світової війни США практично не мали конкурентів серед капіталістичних країн, тому що господарство Німеччини та Японії були зруйновані, а Великобританія та Франція вийшли з війни ослабленими. Од­нак в останні десятиріччя колосальні переваги в галузях економіки, техніки та технології істотно зменшилися. Тепер у багатьох галузях американці зіштовхуються із серйозними конкурентами (Японія, ФРН тощо).

Сучасній американській економіці притаманна висока концентрація ви­робництва та капіталу. Найбільші американські монополії за своїм характером є транснаціональними («Дженерал Моторз», «Ай-Бі-Ем», «Дженерал Електрик», «Ексон», «Боїнг» та ін.). Держава сприяє розвитку найновіших наукомістких галузей промисловості, фінансує перспективні наукові дослі­дження, особливо у військово-промисловому комплексі.

Останнім часом відбувається структурна перебудова економіки США: інижєння питомої ваги сировинних галузей і сільського господарства. Най­вищі темпи розвитку мають наукомісткі галузі, а також галузі, що застосову­ють найновішу техніку та є носіями технічного прогресу. Зростає сфера нематеріального виробництва.

Ця перебудова базується на швидкому зростанні трьох визначальних га­лузей: машинобудування, електроенергетики та хімічної промисловості. Відбувається процес зниження у виробництві затрат матеріалів, сировини та енергії.

5. Промисловість. Економічне «обличчя» країни визначає промисло­вість, вартість продукції якої приблизно в 10 разів перевищує вартість проду­кції сільського господарства.

Добра забезпеченість країни нафтою і газом (штати Техас, Аляска, Луїзіана, Каліфорнія тощо) визначає їх провідну роль у паливно-енергетичному 5алансі США. При цьому держава вважає за потрібне імпортувати нафту з Мексики, Великобританії, країн Перської затоки. Основну частку вугілля дає Аппалацький басейн. Найбільше електроенергії виробляється на ТЕС; ГЕС розміщені, в основному, на заході країни, АЕС виробляють до 25% електроенергії.

Географія чорної металургії тривалий час визначалася розміщенням ро­довищ коксівного вугілля (Аппалачі) та залізної руди (район Великих озер). Тут виникли великі галузеві центри: Чикаго, Клівленд, Піттсбург тощо. Але в міру переорієнтації галузі на імпортну сировину відбулося переміщення чор­ної металургії на атлантичне узбережжя (Балтімор, Філадельфія та ін.).

Кольорова металургія тяжіє до районів видобутку сировини або до по­ртів, через які сировина ввозиться. Тому більшість підприємств розміщені на Заході (мідь, свинець, цинк) та Півдні. Алюмінієва промисловість орієнтуєть­ся на дешеву електроенергію, що виробляється ГЕС на річках Теннесі й Ко­лумбія, та використовує привізну сировину.

Машинобудування є провідною галуззю промисловості США і виділя­ється високою наукомісткістю. Розвиток галузі поєднується з комп'ютери­зацією всіх сфер господарства і побуту (впровадження ПК і мікропроцесор­ної техніки) та комплексною автоматизацією процесів виробництва та управ­ління. Із п'яти великих груп машинобудування найбільшого розвитку набула авіаракетна, основні потужності якої розміщені на Півдні (Техас, Флорида) та на Заході (Каліфорнія). Національною галуззю є автомобілебудування.

Хімічна промисловість США займає провідні позиції у світі як за обсягом виробництва, так і за різноманітністю продукції. її старі галузі, що в якості си­ровини використовують вугілля та відходи коксохімічної промисловості, роз­ташовані поблизу металургійних центрів Півночі. Найбільші нафтохімічні під­приємства створені на берегах Мексиканської затоки та у долині річки Теннессі.

Рис. 95. Нафтопереробний завод у Лос-Анджелесі

У країні також добре розвинуті гумовотехнічна, пластмасово-переробна, деревообробна, целюлозно-паперова, поліграфічна, фарфоро­во-фаянсова промисловість та промисловість будівельних матеріалів (див. рис. 96).

Рис. 96. Основні промислові центри США

Комплекс із виробництва предметів споживання (легка і харчова проми­словість, виробництво меблів) відзначаються трудомісткістю, але мають ни­зьку наукомісткість. Тому швидко зростає імпорт товарів широкого вжитку (одяг, взуття, білизна, годинники, фотоапарати, іграшки) з інших країн.

В останні десятиріччя відбувається переміщення сучасних галузей про­мисловості на Південь, Захід та Північний Захід США.

6. Сільське господарство. Первинною ланкою сільського господарства є ферми, що мають різко виражений товарний характер виробництва (прода­ється 100% виробленої продукції), високу продуктивність праці й значний рі­вень технічного та наукового забезпечення, великий обсяг різноманітної про­дукції. Більша частина продукції виробляється у великих високомеханізованих господарствах, де використовується наймана праця.

Держава створює умови для розвитку інфраструктури у сільській місце­вості, регулює сфери переробки і збуту сільськогосподарської сировини та продовольства, надає кредити для розвитку сільського господарства. У бага­тьох районах країни сформувалися потужні, технічно добре оснащені АПК. У сільському господарстві переважає тваринництво (приблизно 2/3 загальної вартості сільськогосподарської продукції), але співвідношення між рослин­ництвом і тваринництвом у різних частинах країни різне. У південних штатах та на сході землеробство дає більше продукції, ніж тваринництво. Частка па­совищ у земельному фонді особливо велика у преріях, центральних та захід­них районах США, де вона інколи сягає 90%. Це найкрупніші тваринницькі райони країни. Розвинуті скотарство м'ясного напряму (Великі рівнини), свинарство (кукурудзяний пояс) та птахівництво (вирощування бройлерів).

Рис. 97. Сільське господарство США

Головні зернові культури країни — пшениця та кукурудза. Пшеничний пояс простягнувся від кордону з Канадою через Великі рівнини до централь­ної частини Техасу, кукурудзяний пояс розташований на Центральних рівни­нах. Вирощують також ячмінь та сорго. Бавовну вирощують на півдні, цук­рову тростину — на узбережжі Мексиканської затоки, цукрові буряки — на півночі, тютюн — у штатах Віргінія, Кентуккі. З олійних культур поширені соя, арахіс і, останнім часом, соняшник. Овочі і фрукти вирощують на спеці­алізованих фермах на узбережжі Великих озер, на Приатлантичній низовині, у Флориді та Каліфорнії (див. рис. 97).

Рис. 98. Збір урожаю у пшеничному поясі США

США — одна з найбільших риболовних країн світу.

7. Транспорт. США мають найбільш розвинутий у світі транспортний комплекс. Розвиток транспорту, особливо автомобільного, справив значний вплив на систему розселення, спричинив бурхливий процес субурбанізації, відобразився на рівні і способі життя американців, підвищив мобільність на­селення: аж до появи постійних жителів пересувних будинків — трейлерів.

Залізничний транспорт останнім часом поступається автомобільному в перевезеннях як пасажирів, так і вантажів. Довжина залізниць почала навіть зменшуватися. Залізниці та автомобільні шляхи утворюють кілька широтних і меридіональних напрямів, що дістали назву «транспортних коридорів», які зв'язують важливі промислові центри й мегалополіси.

Не втратив свого значення морський транспорт, що забезпечує зовніш­ньоторговельні перевезення. Частина суден плаває під прапорами Ліберії, Панами та інших малих країн. Найважливіші порти США — Нью-Йорк (2 мі­сце у світі за вантажообігом), Філадельфія, Балтімор, Новий Орлеан, Сан-Франциско та ін. Важливу роль у внутрішніх перевезеннях та забезпеченні зовнішніх зв'язків країни відіграє водна система Міссісіпі — Великі озера та система каналів, що з'єднують гирла річок та лагуни вздовж атлантичного узбережжя та берегів Мексиканської затоки.

Зростає мережа трубопроводів, крім нафти й газу по них транспорту­ються інші речовини.

У пасажирських перевезеннях важливу роль відіграє авіаційний транс­порт. Парк літаків цивільної авіації США — найбільший у світі.

8. Зовнішні економічні зв'язки. У сучасному світі склалася система міжнародних економічних зв'язків, центром якої стали США. Зовнішньоеко­номічна діяльність США у цій системі реалізується у різних формах: експорт та імпорт капіталу, зовнішня торгівля товарами й послугами, надання допо­моги іноземним державам, участь у міжнародних економічних організаціях, використання національної грошової одиниці як головного міжнародного розрахункового та платіжного засобу. США — найкрупніший експортер ка­піталу у світі. Тривалий час зовнішньоторговий баланс країни був активним, але, починаючи з 80-х років, імпорт перевищив експорт і зовнішньоекономі­чний баланс став пасивним.

Провідне місце у зовнішній торгівлі США займають країни Західної Єв­ропи, Канада та Японія. Значну роль відіграють також країни Латинської Америки (Мексика, Аргентина, Бразилія,), Азії (Сінгапур, Малайзія, Таїланд, Республіка Корея, Тайвань, а також Китай).

В останні роки в експорті США зросла частка машин і устаткування, ав­томобілів. У той же час скоротилася частка продовольчих товарів, промисло­вої сировини та матеріалів. В імпорті зросла питома вага капітального устат­кування, а зменшилася частка продовольства та сировини. Посилилася орієн­тація імпорту на споживчі товари та автомобілі.

США бере активну участь у глобальних господарських зв'язках, інтег­раційних процесах, відіграє провідну роль у багатьох міжнародних організа­ціях.