51. База нарахування єсв. Розмір єсв та особливості його розподілу за видами загальнодержавного соціального страхування.

Єдиний внесок нараховується:

1) для роботодавців, працівників, фіз.. осіб, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

2) для платників, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності – на суму грошового забезпечення, оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюються за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

3) для платників фіз.. осіб – підприємців(крім тих які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які забезпечують сбе самостійно – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фіз. осіб;

4) для платників фіз. осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування – на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів їх сімей , які беруть участь у підприємницькій діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ.

Розмір ЄСВ:

• Для юр. Осіб від 36,2% до 39,87 %

• Для юр. Осіб: лікарняні – 33,2%, за працюючих інвалідів – 8,41%

• Для бюджетних установ – 36,3%

ЄСВ для застрахованих осіб:

• 3,6: - для найманих працівників

• 2% - при отриманні застрахованими особами допомоги з тимчасової непрацездатності.

52. Порядок обчислення та сплати єсв.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат , на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування заробітної плати , на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата ЄСВ роботодавцями:

ЄСВ,нарахований за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, роботодавці зобов’язані сплачувати не пізніше 20 числа місяця, що настає за таким.одночасно з кожною виплатою зарплати платник зобов’язаний сплатити ЄВ, нарахований на ці виплати у вигляді авансових платежів. Сплата ЄВ здійснюється на рахунки територіальних органів ПФУ. Сплата ЄВ проводиться шляхом перерахунку платниками безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Сплата ЄСВ підприємцями, що знаходяться на загальній системі оподаткування: за себе та членів своїх сімей, які приймають участь у підприємницькій діяльності сплачують ЄСВ на протязі року до 15.03, до 15.05, до 15.09, до 15.11. у вигляді авансових платежів в розмірі 25% річної суми єдиного внеску.

Сплата ЄСВ підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування проводиться самостійно. Сума ЄВ не може бути меншою мінімального страхового внеску за кожну особу із розрахунку на місяць. Внесок сплачується у вигляді авансового платежу до 20 числа місяця, наступного за місяцем,за який він сплачується. Підприємці – платники єдиного податку при сплаті ЄСВ розподіляються:

• 43% нарахованого ЄСВ на рахунки відповідного бюджету;

• 57% нарахованого ЄСВ на рахунки ПФУ як частка суми ЄСВ.

Визначте сутність і форми перекладання податків.

Перекладання податків — це процес такої зміни цін на това­ри та послуги, за якого платник отримує можливість повністю чи частково перекласти податкове навантаження на інших осіб (на своїх покупців або постачальників). Існують податки, перекла­дання яких закладено законодавцем уже в механізмі їх стягнення (непрямі податки), інші ж передбачають податкове навантаження саме на платника (прямі податки), але чи відбувається це в реаль­ній економічній ситуації — питання не має однозначного вирі­шення, адже процес перекладання є дуже складним явищем і за­лежить від багатьох чинників.

Оскільки механізм зазначених дій передбачає використання про­цесів ціноутворення, зрозуміло, що саме від чинників, які визнача­ють ціни на ті чи інші товари, залежать і можливості перекладання. У загальному вигляді існують прямі та обернені залежності між ці­нами, попитом і пропозицією. Так, підвищення ціни скорочує попит, а, отже, може зменшити загальний обсяг продажів у вартісному ви­разі, і навпаки; невідповідність між попитом та пропозицією сприяє як збільшенню, так і зменшенню ціни на відповідні товари тощо.

Якщо розглядати залежність між ціною та попитом, для про­цесів перекладання податків дуже важливе значення має такий показник, як еластичність попиту щодо ціни того чи іншого то­вару. За еластичного попиту на той чи інший товар перекладання податків утруднено, оскільки будь-яке збіль­шення ціни може мати наслідком значне скорочення споживання певного товару, у результаті чого продавець повністю перекладе податок на споживача, але значно втратить обсяги продажу, а отже — і загальну суму прибутку. За нееластичного попиту відносне збільшення ціни, обумовлене податком, не має наслідком значного скорочення обсягів спожи­вання, а отже продавець може повністю перенести податковий тя­гар на покупця. До товарів з нееластичним попитом відносять то­вари першої необхідності, такі, як сіль, сірники, мило, хліб тощо.

Співвідношення між попитом і пропозицією впливає як на ці­ни, так і на можливість перекладання податків. Так, у разі переви­щення попиту над пропозицією умови для реалізації названих дій є найсприятливішими, якщо ж попит нижче за пропозицію, на спо­живача перекласти податки неможливо, — лише на постачальника.

Істотне значення має також рівень монополізації виробниц­тва та збуту тих чи інших товарів. Якщо підприємець є абсо­лютним монополістом, це означає, що рівень цін на цю продук­цію І до введення податку був максимально високим, а отже збільшити його важко без втрати обсягів споживання.

Крім вищеназваних факторів, на процеси перекладання здій­снюють вплив такі загальноекономічні чинники, як зміни в дохо­дах споживачів та їх розподіл, рівень інфляції, стадія економічно­го циклу (піднесення або рецесія), життєвий цикл того чи іншого товару, податкова політика держави: висота та механізм визна­чення податкових ставок (універсальні чи диференційовані, про­центні або тверді), стабільність податкового законодавства тощо.

Таким чином, процеси перекладання по­датків мають наслідком остаточний перерозподіл доходів у дер­жаві, а тому їх треба враховувати під час досягнення певних ці­лей економічної та податкової політики.